«Від пірамід до сучасних будівель» та ін. У 2003 р. експонуються виставки «Архітектура в Україні», «Сучасні інформаційні технології», «Прогноз погоди XXI століття».
Значне місце в експозиціях книжкових виставок на початку ХХІ ст. приділялося питанням національного відродження. Духовна культура України, її витоки і розвиток відображено у виставках «Святі і свята України», «Невичерпне джерело рідної мови», «УНІК - 75», «Розкраяні долі» (експонувалась в Українському домі), «Лінгвістична Україна» та ін.
На виконання Постанови президії НАН України № 56 від 20.02.2008 р. «Про проведення Всеукраїнського фестивалю науки» НБУВ провела круглий стіл «День науки-2008 у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського»; електронну презентацію проекту «Наукова спадщина України і проект мереженої бібліотеки» тощо.
До бібліографічної бази даних «Книжкові виставки НБУВ», започаткованої у 2001 р., вводилися бібліографічні описи документів, що експонувалися на виставках, які викликали найбільший інтерес і мали наукову й культурну цінність. Зокрема, тільки у 2002 р. БД «Книжкові виставки НБУВ» поповнилась описами документів книжкових виставок: «Геральдика: минуле і сучасне», «Політична арена сучасної України», «Вибори до органів законодавчої влади: вітчизняний та зарубіжний досвід»; у 2003 р., «Біблія в Україні», «Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України», «Ринок цінних паперів» та ін.
Важливою формою наукової пропаганди бібліотечного фонду НБУВ є каталоги на книжкові виставки. Зокрема, тільки у 2004 р. видано каталоги: «Польща: історія та сьогодення» (1038 описів); «Данило Братков- ський: Людина вчена, поет прекрасний...» (76 описів).
Основна ознака наукових та науково-інформаційних заходів - їх комплексність, що дає можливість всебічно й глибоко проаналізувати проблему, підійшовши до проведення заходів з точки зору системного підходу, використати максимальну кількість наукових та інших джерел, що диференційовано змінюються залежно від тематики. Таким чином, модель комплексного заходу розглядається як система, що є новим науковим підходом у культурно-просвітницькій роботі кінця 90-х років ХХ ст. - початку ХХІ ст. До кожного комплексного заходу розробляється концепція тематико-типологічного плану книжково-ілюстративної виставки і окремо алгоритм програми науково-просвітницького чи культурно-масового заходу.
На початку ХХ ст. істотно збільшується кількість комплексних заходів, а також конференцій, читань, зустрічей, засідань круглих столів і лекцій. Продовжили роботу започатковані клуби та лекторії: «Наука вчора, сьогодні, завтра», «Вчений у сучасному світі», «Здоров'я», «Літературно-музична вітальня».
Дедалі активізується співробітництво з Верховною Радою України, творчими спілками, посольствами та іноземними представництвами щодо організації спільних культурно-просвітницьких заходів. Зокрема, у 1998 р. відбувся урочистий вечір до 80-річчя відновлення незалежності Литовської Республіки, експонувалася книжково-ілюстративна виставка «Незалежній Литві - 80» з фондів НБУВ, а також виставка книг і документів «Литва - Батьківщина наша. 1918-1998» та фотовиставка «Відродження Литви. 1988-1998» з фондів Національної бібліотеки Литви імені М. Мажвідаса. Культурна програма та ювілейна книжково- ілюстративна виставка «Державі Ізраїль - 50» була організована НБУВ за сприяння Посольства Держави Ізраїль в Україні та ін.
Цього ж року відбулись у рамках засідання клубу «Вчений у сучасному світі» зустрічі з президентом Українського товариства сприяння соціальним інноваціям, керівником відділу інформаційно-бібліотечного забезпечення Верховної Ради України Е. А. Афоніним на тему: «Соціальний релятивізм, або Соціологія перехідної доби суспільного розвитку»; з професором соціології Токійського інституту технологій Д. Хасідзумою на тему: «Підводні течії в Японії 1990-х років - аспекти суспільства і культури». У клубі «Наука вчора, сьогодні, завтра» (1999) відбулися дискусії «Екологія свідомості і здоров'я людини»; «Філософські та наукові аспекти взаємозв'язку людини із Всесвітом»; «Від Мої- сея до постмодернізму». На засіданні клубу «Пульсар» було озвучено тему «Сучасні генні технології». У клубі «Вчений у сучасному світі» відбулася лекція керівника Центру бібліотечно-інформаційних технологій НБУВ Л. Й. Костенка «Можливості Інтернет у сучасному світі», яка супроводжувалася книжковою виставкою «Магія Інтернет». Науковий консультант Національного заповідника «Софія Київська», заслужений працівник культури України І. Тоцька виступила з науковою доповіддю «Олег Гориславович у "Слові о полку Ігоревім"» (2002).
Круглий стіл на тему «Пам'ятки історії культури: охорона та використання в індустрії туризму» зібрав велику зацікавлену аудиторію, а серед доповідачів були знані в цій галузі фахівці, зокрема директор Шевченківського національного заповідника в Каневі, заслужений працівник культури України
І. Д. Лиховий, директор Корсунь-Шевченківського історико-культу- рного заповідника П. Я. Степенькіна, кандидат архітектури, заступник директора Науково-дослідного інституту містобудування Ю. О. Бондар. Обговорення завершилося біля експозиції книжкової виставки «Національні заповідники України» (2003). Сторіччю виходу Святого Письма українською мовою в перекладі П. Куліша, І. Пулюя, І. Нечуя-Левиць- кого було присвячено круглий стіл на тему: "Біблія" та відродження духовної культури», учасники якого отримали в дар це видання. До 17-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС відбулася літературно-мистецька акція «Екологія душі», у рамках якої експонувалася виставка графіки Ж. Шанаєва та документального фото С. Грицая «Чорнобиль - біль мій», демонструвався також відеофільм «Барліг для ядерного звіра». Ю. Шилов презентував свою нову книгу «Цілитель», а М. Рогожинсь- кий прочитав вірші зі збірки «Якби я міг...».
1 грудня 2003 р., у річницю Всенародного референдуму на підтвердження Акту незалежності України, у конференц-залі НБУВ відбувся V Київський загальноміський конкурс «Квітни, мово, зірнице слова», заснований управлінням у справах національностей та міграції Київської міської держадміністрації та проведений спільно з НБУВ. Учасники турніру продемонстрували присутнім знання характерних особливостей, традицій розвитку української мови, мови свого народу та національне вбрання.
У 2004 р. до Дня Незалежності