Комплексні науково-просвітницькі й культурно-масові заходи набули суспільно-політичного звучання. Проводився круглий стіл «Україна - Грузія»; наукова конференція «Україна - Монголія: 800 років у контексті історії» (2006); «Україна - Узбекистан: паралелі історичного шляху та магістралі співробітництва в ХХІ ст.» (2007); «Україна - Греція: зрізи епох» (2008) та ін.

Культурно-просвітницька діяльність набуває нового звучання, вона спрямована на виконання бібліотекою науково-просвітницької та культурно-інформаційної функцій, на підтримання високого наукового авторитету у світі, а також на формування нового іміджу установи ХХІ ст. НБУВ набуває статусу національної і водночас залишається великою науково-дослідною установою. Проводяться численні наукові дослідження, виходять із друку монографії, збірники наукових праць та ін. Проте як наукова установа бібліотека продовжує активно пропагувати світові наукові досягнення, і наукова тематика залишається пріоритетною в культурно-просвітницькій роботі.

Щороку, з 1989 р., у жовтні в бібліотеці проходять міжнародні наукові конференції, присвячені проблемам бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, інформатизації. Теми цих наукових конференцій завжди відбивають найактуальніші проблеми бібліотечного співтовариства. Саме тому в них беруть участь провідні науковці з найбільших бібліотек різних країн. Теми досить різнопланові: «Бібліотеки - центри науково-інформаційних ресурсів ХХІ ст.» (2000), «Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства» (2002), «Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ»

, «Інтелектуальні іформаційні технології у бібліотечній справі»

, «Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України» (2006) тощо.

Оскільки сьогодні глобальна інформатизація висунула роль інформаційних ресурсів разом з матеріальними та енергетичними до найважливіших ресурсів життя суспільства, тематика міжнародних наукових конференцій присвячена здебільшого вирішенню проблем забезпечення комплексного, багатоаспектного підходу до рішення інформаційних завдань. З розвитком електронних технологій різноманітність жанрів електронної інформації буде збагачуватися, і сам факт їх розвитку є тенденції еволюції інформаційної функції бібліотеки в інформаційно-аналітичну. Електронні технології впливають також і на розвиток інших функцій сучасної бібліотеки: науково-просвітницької, культурно-інформаційної, освітньої, кумулятивної та ін. [2]. Запроваджується практика підготовки електронних презентацій; електронних книжкових виставок; електронних версій заходів.

Щороку проводяться читання, присвячені засновнику Академії наук та бібліотеки, акад. В. І. Вернадському: «В. І. Вернадський і Україна» (1998), «Поруч з В. І. Вернадським: сьогодні і завтра» (2000), «Проблеми охорони навколишнього середовища» (2001), «Людина і природа (2002), «Учення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферний прогноз її розвитку» (2003), «В. І. Вернадський - ноосферолог і громадянин» (2004), «Володимир Вернадський та проблеми енергетики в сучасному світі»

, «Вчення В. І. Вернадського та екологічні проблеми сучасності»

та ін.

Культурно-просвітницьку діяльність НБУВ було спрямовано на підвищення рівня науково-інформаційної культури в суспільстві. Супровід соціальних реформ у державі, сприяння формуванню державницької, громадянської свідомості, на підвищення результативності проведення науково-дослідних робіт та повноцінне використання універсального фонду бібліотеки, його розкриття та введення в культурний та науковий обіг, виконання наукових програм та інших загальнобібліотечних завдань.

Дедалі популярнішими в науковому середовищі стають наукові заходи до Дня слов'янської писемності та культури, які тривалий час проводяться як науково-просвітницькі комплексні заходи. Так, за сприяння Посольства Австрії в Україні було проведено круглий стіл на тему: «Відень і розвиток слов'янських культур» (1998); міжнародні наукові конференції «Слов'янські культури: погляд у ХХІ ст.» (2000); спільно з Українським комітетом славістів НАН України - «Слов'янські культури ХІХ-ХХІ століть: стан і перспективи розвитку» (2004); «Проблеми етносоціального та етнокультурного розвитку Київської Русі та слов'янський світ» (2005); «Слов'янство і національно-культурні процеси ХХІ ст.» (2006) та ін. У рамках наукової конференції «Бібліотеки України та Велика Вітчизняна війна» було, зокрема, прочитано 22 доповіді, а серед виступаючих - учені Національної академії наук України: академіки, доктори і кандидати наук; на Міжнародній науковій конференції до Дня слов'янської писемності та культури «Проблеми етносоціального та етнокультурно - го розвитку Київської Русі та слов'янський світ» - 64 доповіді та ін.

Започатковані в 1997 р. книгознавчі читання, що почалися з ушанування пам'яті видатного книгознавця та літературознавця С. І. Масло- ва, у 1998 р. були присвячені 960-річчю заснування бібліотеки Ярослава Мудрого, у 2001 р. - 420-й річниці виходу Острозької Біблії (першої повної слов'янської Біблії), у 2003 р. - до 235-річчя від дня народження митрополита Євгенія (Є. Болховітінова), у 2006 р. - 80-річчю відділу стародруків та рідкісних видань та ін. Наукові читання стали також важливою формою пропаганди не тільки фондів бібліотеки, а й знань, накопичених людством і втілених у книгах. Такі читання досить різнопланові: Меженківські читання, Чишківські читання. Традиційні бібліотекознавчі читання, що відбулися, приміром, у 2001 р. за сприяння Британської ради в Україні, були представлені темою «Британська бібліотека: інновації, що спираються на традиції».

Дедалі формується концепція системи науково-організаційних, науково-інформаційних і культурно-просвітницьких заходів. Надзвичайно ефективною акцією виявилося засідання круглого столу «Національна бібліотека Білорусі: історія, стан і перспективи розвитку», на якому виступив генеральний директор цієї установи, д-р пед.