УДК 81-119

Дегтярьова Н.І.

КОНЦЕПТ КУЛЬТУРА В УКРАЇНОМОВНОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ

У статті пропонується аналіз контекстів концепту культура у сполучені з предикатами сутності, кількості, якості, відношення, місця, часу, положення, володіння, дії, пасивності. Дослідження проводиться у межах когнітивного та логічного підходів до мови, а за основу класифікації' предикатів взято систему категорій, запропоновану Аристотелем. У статті розвивається ідея про неоднорідність семантичних значень предикатів у межах однієї категорії. Матеріалом дослідження є фрагменти газетного дискурсу українських періодичних видань за період з 2000 до 2008 рр.

Ключові слова: концепт, когнітивна лінгвістика, дискурс.

В статье предлагается анализ контекстов концепта культура в соединении с предикатами сущности, количества, качества, отношения, места, времени, положения, владения, действия, пассивности. Исследование проводится в рамках когнитивного и логического подходов к языку, а в основу классификации предикатов положена система категорий, предложенная Аристотелем. В статье развивается идея о неоднородности семантических значений предикатов в пределах одной категории. Материалом исследования являются фрагменты газетного дускурса украинских периодических изданий за период с 2000 по 2008 гг.

Ключевые слова: концепт, когнитивная лингвистика, дискурс.

The present paper deals with analysis of contexts where the concept культура is used. Special attention is devoted to different typical categories of predicates that are studied with the help of cognitive and logical approaches. The categorization of predicates worked out by Aristotle is used for the basis of the research. The materials under analysis are the texts of Ukrainian newspapers for the last several 2000-2008 years.

Key words: concept, cognitive linguistics, discourse.

У сучасній лінгвістиці визначилася тенденція розглядати мову на засадах когнітивного підходу як концептуальну систему. Увага вчених, які працюють у когнітивному напрямі лінгвістики (В.З. Дем'янков [24], О.С. Кубрякова [32], Дж Лакофф [35], К.В. Рахліна [44], Н. К. Рябцева [46], Ч. Філлмор [58] та ін.), направлена на вивчення питання ментальних структур людини та концептів, за допомогою яких ці структури маніфестовані в мові конкретного етносу [38]. Як відомо, поняття концепт у сучасній когнітивній теорії не знаходить однопланового визначення не лише через різні підходи до класифікації концептів, а й у зв'язку з тим, що воно є багатогранним, неспецифічним і використовується у багатьох дисциплінах. Услід за О.С. Кубряковою [33], у нашому дослідженні ми будемо розглядати концепт як втілення ментальних та психологічних ресурсів людської свідомості, як оперативну змістову одиницю пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи мови та мовної картини світу, що відображена в людській психіці. Зазначимо, що слід розмежовувати такі терміни як поняття, концепт та слово. Поняття відображає найбільш загальні, сутнісні характеристики предмета чи явища, концепт же репрезентує одну чи декілька ознак, які не обов' язково є сутнісними, але є результатами когніції людини. Тобто, як зазначав М.М. Болдирев, поняття - це раціональний, логічно осмислений концепт [11, с. 24]. На думку цього ж ученого, концепт може бути вербалізований у мові словом [11, с. 28].

Емпірична база когнітивної лінгвістики є достатньо розробленою. Досліджено різнопланові за сферою функціонування концепти етики, динамічного світу, простору, інтелектуальної та емоційної діяльності людини, а також концепти культури (наприклад, російські концепти: долг - Т.В. Булигіна, О.Д. Шмельов [13], память - О.С. Кубрякова [31; 32], любовь, счастье - С.Г. Воркачов [19], вопрос - Н.К. Рябцева [45], истина - В.О. Лукін [37]; українські концепти сумління, совість, шлях - Т.В. Радзієвська [41; 42], гра - В.Ф. Старко [52], степ - О.Є. Єфименко [26] тощо). Ґрунтовні дослідження процесів концептуалізації провели здійснили А. Вежбицька [14], Ю.С. Степанов [53], С.Г. Воркачов [18], К.Б. Рахіліна [44], та інші вчені, роботи яких друкуються у серії збірників «Логічний аналіз мови» [36].

У нашому дослідженні ми будемо розділяти поняття культура і концепт культура (ми використовуємо таку нотацію (термін В.Ф. Старка [52]): культура - явище позамовної дійсності, культура - концепт). Як суспільний феномен, культура була і залишається предметом численних досліджень у різних наукових сферах, зокрема, в культурології (М.І. Богословський [9], Ж. Бодрійар [10], В.Г. Бабаков, В.М. Семенов [5]), філософії (А.І. Атоян [4], В.С. Біблер [8], В. Віндельбанд [15], В.С. Горський [22], Б.Л. Губман [23], Г. Зіммель [27], П. Козловски [28], В.О. Кутирев [34]), соціології (Н.В. Ботвіна [12], Г. Гачев [20], Е. Гелнер [21], І.А. Сайтарли [47]), психології (Дж. Берри, А. Пуртинга, М.Сигалл, П. Дасен [7], М. Воловікова, А. Трофимов А. [16], Д. Мацумото [40], Е.В. Соколов [51], Дж. Сторі [56], З. Фрейд [60], К. Хорни, Е. Фромм [61]). Сам же концепт культура, попри спроби його аналізу в лінгвістиці (В.О. Маслова [38], Ю. Степанов [53]), залишається актуальним об'єктом для дослідження в межах когнітивного підходу в мовознавстві. У нашій роботі з'ясуванню підлягає поняттєво-ціннісний та функціонально-семантичний потенціал концепту культура, який репрезентовано в сучасному україномовному газетному дискурсі. Дослідження здійснено на матеріалі 250 фрагментів газетних текстів, що структурно дорівнюють реченню і репрезентують концепт культура. Саме у реченні, на думку вчених [29; 50], найбільш повно розкриваються семантичні і синтаксичні функції його складників. Було використано такі періодичні видання: «Львівська газета» (ЛГ), «Дзеркало тижня» (ДТ), «День» (Д), «Кримська світлиця» (КС), «Українська правда» (УП), «Голос України» (ГУ), «Україна молода» (УМ), «Незалежний культурологічний часопис «Ї»