Крім цього, поняття "духовність", як показало вивчення, тлумачиться переважно:

через систему певних принципів, переконань, ціннісних орієнтацій, ідеалів суб' єкта, що дає можливість трактувати духовність, наприклад, як систему морально-етичних, культурних цінностей, які визначають інтелектуальну, психо-емоційну сутність суб 'єкта, його місце і ставлення до оточуючої дійсності;

на основі протиставлення "бездуховності", яка проявляється, на думку ряду авторів, насамперед, у дисгармонії взаємовідносин людини і суспільства, ставлення суб 'єкта до самого себе;

як синонім поняття "свідомість", що, в свою чергу, дає можливість трактувати духовність у філософії з точки зору усвідомленого буття, відношення "Я" до не "Я", а в психології - зводить її до психічної діяльності суб'єкта [8, с. 6970].

У психології з позиції діяльнісного підходу поняття "духовність" трактується, в основному, як:

така, що означає індивідуальну вираженість у системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання і соціальної потреби жити, діяти "для інших". При цьому звертається увага на те, що під "духовністю" розуміється переважно перша з цих потреб [9, с. 112];

така, що відноситься до інтелектуальної сфери діяльності;

інтегральна характеристика психологічних можливостей самореалізації суб 'єкта, наприклад, духовність - специфічно людська риса, яка "виявляється у багатстві духовного світу особи, її ерудиції, інтелектуально розвинутих і емоційних запитах

моральності..." [10, с. 48]; - як інтегруючий фактор соціалізації й інтеріоризації особистості в контексті засвоєння індивідом соціально заданих знаків, значень, операцій, інтелектуальних структур [6, с. 70]. З огляду на викладені матеріали, саме мова, культура, традиції, дух нації формують національний світогляд людини і вирізняють її серед інших національностей, витворюють її культурну своєрідність, духовну окремішність. Над цими проблемами сушили собі голови найсвітліші уми нації, бо усвідомлювали, що тільки духовне світло відкриває шлях цивілізаційного розвитку нації [1, с. 23].

На основі результатів проведеного дослідження можна зробити висновок: занадто вже плодюча, на заздрість ворогам, наша земля, і вигідне географічне положення - на перехресті

тільки від узгодженої позиції демократичних сил, а й від стану культури, яка в своєму розвитку повинна виконати призначення стабілізатора нації і, таким чином, надати сили народу протистояти негативним зовнішнім впливам та вчасно і виважено нейтралізувати спонтанні процеси внутрішнього розпаду. Спираючись на культурний потенціал минулого нашої країни вже сьогодні є можливість забезпечити повноцінний розвиток української духовності. Важливо при цьому не повторити помилок минулих етапів боротьби за державну незалежність України, об'єднати свої зусилля на шляху розбудови незалежної суверенної України, формувати новий тип державності, відповідний тип культури як системи духовних і моральних орієнтацій індивіда та суспільства, як своєрідного інструменту для самовираження й утвердження у світі. І це буде справжнім іспитом на рівень духовності українського народу, де культура відіграє важливу роль стабілізуючого фактора нашого суспільства як велелюдних шляхів, теж фактор, який часто виявляється негативним проявом всієї історії, і що через стан межі між антогоністичними одним до одного Заходом і Сходом Україна потрапляла в найскладніші політичні і військові ситуації, і що ще й мали розкол в християнській церкві на католицизм і православ' я, прийняття християнства з рук занепадаючої Візантії - все це негативно позначилося на позиції України в світі. Зазначені чинники відігравали свою негативну роль, але перш за все через те, що ми не змогли перетворити їх на позитивні. Для України, як і для ряду народів, що входили до складу імперії, лише зараз починається відлік власної національної історії та культурного розвитку, власного національного відродження [2, с. 22-23].

Отже, за цих умов доля України - у власних руках українського народу, і залежатиме вона не одна із форм самоорганізації нації.

ЛІТЕРАТУРА

Жулинський М. Заявити про себе культурою. - К.: Генеза, 2001. - 680 с.

Актуальні проблеми духовності: Збірка наукових матеріалів / Гол. ред. Т. А. Хорольська. - Вип. ІІ. - Київ; Кривий Ріг, 1997. - 400 с.

Питання культури Півдня України в світовому аспекті сьогодення: Збірник наукових праць викладачів та аспірантів (присвячується 25-річчю Миколаївського філіалу). - Миколаїв: МП "Можливості Кіммерії", 1998. - 216 с.

Духовність українства. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Житомир, 25 вересня 1998 року. - Житомир, 1998. - 144 с

Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. - К., 1995. - 360 с.

Духовність молодої людини. Матеріали Міжрегіональної науково-практичної конференції 78 квітня 1997 р. - Житомир, 1997. - 242 с.

Философская энциклопедия.- Т. 2. - М., 1962. - 540 с.

Кант І. Твори. - Т. 6. - М., 1966. - 380 с.

Психология: Словарь. - М., 1990. - 486 с.

Психологічний словник. - К., 1982. - 290 с.