УДК 32.019.51:654.19:81'27

Седнєва Н.О., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Вплив засобів масової інформації на мовну культуру та мовний вибір сучасного громадянина України

У статті розглядаються питання політичного впливу засобів масової інформації на суспільні процеси в країні в цілому та формування суспільної думки та свідомої мовної позиції сучасного громадянина України, зокрема. Піднімаються проблеми двомовності в країні і недостатньої обумовленості мовних процесів чинним законодавством. Змальовуються шляхи діяльності засобів масової інформації по вдосконаленню мовної ситуації.

The questions of influencing of mass medias on forming of public thought and conscious language position of modern citizen of Ukraine are examined in the article. The problems of bilingual rise in a country and insufficient conditionality of language processes by the current legislation. It is represented the ways of activity of mass medias after perfection of language situation.

Щодня ми читаємо газети і журнали, слухаємо радіо, дивимось телебачення. Це - засоби масової інформації та комунікації. Це - наш щоденний засіб відпочинку та накопичення нових знань. Залежно від почутого та прочитаного формується наша громадська позиція, наше сприйняття щоденних подій, наш рівень освідченості та поінформованості. Залежно від різновидів газет та журналів, теле- і радіопередач, які ми обираємо, залежить наша обізнаність в тій чи іншій галузі науки, техніки, політичного чи соціального життя, історичних чи сучасних подій тощо. На сьогоднішній день до засобів масової інвормації долучився ще інтернет. Проте, лише незначний відсоток населення може користуватись цим обширним і досить інформаційномістким засобом. Тож говорити про його значний вплив на свідомість українців ще зарано [1].

На сьогоднішній день знання стали головним джерелом влади разом з силою і багатством. Протягом минулого сторіччя влада поступово перемістилася з сфери виробництва в сферу науки, де концентрується і контролюється основний об' єм інформації. Таким чином, контроль над інформацією надав суб'єкту, який ним володіє, широкі можливості впливу на економічне і політичне життя, а також можливість маніпулювання масовою свідомістю. За прогнозами Е. Тоффлера, боротьба за інформаційну владу продовжуватиметься і в XXI столітті, оскільки саме контроль над науково-технічними дослідженнями і системами освіти і масових комунікацій вже сьогодні є "ключем" від влади [2]. Не можна не пригадати той факт, що засоби масової інформації виступають "четвертою владою" у суспільстві (наряду з законодавчою, виконавчою та судовою).

Сукупність почерпнутих знань із засобів масової інформації накопичують поінформатизованість сучасного громадянина. Чітке визначення інформатизації дав український дослідник Я. Підпригорщук: інформатизація - це " сукупність взаємозв'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково- технічних і виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення потреб в інформації громадян і суспільства на основі розвитку і використовування інформаційних систем, мереж, ресурсів і інформаційних технологій" [3]. Ресурси інформаційної сфери тим корисні, що вони невичерпні та постійно поповнюються, можуть бути переміщені на далекі відстані без втрати інформації [4].

Як вдало зазначає Б. Кретов, прогнозування суспільно-політичної діяльності можливе на основі аналізу трьох способів комунікації: засобів масової інформації, комунікації через організації (політичні партії і групи тиску, а також науково-інформаційну інфраструктуру, об'єктом діяльності якої є вивчення політики і накопичення політичної інформації) і комунікації через неформальні контакти (цей спосіб залишається основним в примітивних і традиційних суспільствах, але зберігає своє значення і в розвинених країнах) [5].

Найбільш показова комунікація через засоби масової інформації, за допомогою яких формується, розповсюджується і зберігається масова культура в різних її варіантах. Засоби масової інформації мають величезний вплив на процес формування і еволюції суспільної свідомості і є одним з найважливіших інструментів здійснення політичної діяльності. При цьому роль засобів масової інформації не можна тлумачити однозначно. З одного боку, саме вони забезпечують розширену форму людської комунікації, інформуючи населення про події, які відбуваються усередині країни і в світі. Використовуючи важелі емоційного впливу, засоби масової інформації здатні забезпечити легітимацію владних структур і їх дій або, навпаки, сформувати у певних груп населення негативні установки по відношенню до державних органів влади або посадовців, тих чи інших політичних, соціальних, культурних подій. Як правило, такий вплив засобів масової інформації має короткочасний характер і зникає після закінчення пропагандистської кампанії.

З другого боку, засоби масової інформації не завжди є ініціаторами змін в масовій суспільній свідомості, виступаючи швидше як інструмент маніпулювання суспільною думкою. Отже, позитивна або негативна роль засобів масової інформації у сфері формування масової суспільної свідомості залежить від того, ким, з якою метою і в яких умовах вони використовуються [6].

В сучасних умовах засоби масової інформації часто виступають не тільки проміжною ланкою в складному політичному механізмі, але і творцем суспільно-політичних процесів, їх критиком і "контролером" [7].

Маніпулювання масовою суспільною свідомістю за допомогою засобів масової інформації виступає як своєрідний спосіб соціального управління, яке здійснюється непомітно для тих, ким управляють. "Загальна технологія глобального, загальнодержавного маніпулювання базується, як правило, на систематичному впровадженні в масову свідомість соціально-політичних міфів - ілюзорних ідей, які затверджують певні цінності і норми і сприймаються на віру без раціонального, критичного осмислення" [8]. Вирішенню задач вкорінення таких соціальних міфів в суспільній свідомості служить розгалужена мережа методів і засобів інформаційного впливу на людей. Маніпулювання свідомістю є одним з провідних методів публічної