У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


УДК: 316

УДК: 316.74:32

Ляпіна Л. А., Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського

Пономарьов С.Ю., Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили

Пономарьов Сергій Юрійович - магістр політології, аспірант факультету політичних наук Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили. Коло наукових інтересів - політологічні аспекти державотворення в Україні.

Діалектика понять

"культура" та "культура міжетнічного спілкування"

В роботі розглядається і обгрунтовується питання належності культури міжетнічного спілкування, що виступає цілісним духовним утворенням, до загального поняття культури як його складового елементу. Також увага приділяється характеру взаємозв 'язків культури міжетнічного спілкування з іншими видами загальнолюдської культури в їх діалектичній єдності та протилежності.

The issue of the standard of interethnical communication being a unique spiritual formation and, at the same time, an integral part of the wider concept of culture, is dealt with in this article. More to that, particular attention is paid to the character of relation of the standard of interethnical communication to the variaty of cultures and standards i.e political culture, moral etc. in their dialectics.

ПИТАННЯ діалектичного взаємозв'язку культури міжетнічного (міжнаціонального) носить перш за все характер загальнофілософський та теоретичний, і саме звідси витікає його актуальність. Але можна також говорити про те, що це питання носить велике практичне значення. Культура міжетнічного спілкування як специфічне духовне утворення, вид духовно-практичної діяльності є важливим соціальним феноменом, фактором суспільного життя. Процес якісних змін усіх сторін життєдіяльності українського суспільства, становлення та суперечливий характер його національних та міжнаціональних і міжетнічних відносин в умовах побудови національної держави, з одного боку, та потреба відродження та зміцнення духовних, моральних, гуманістичних цінностей в умовах їх нівелювання, з іншого, визначили різке зростання ролі культури у формуванні якісно нових відносин у суспільстві. Звідси випливає необхідність детальнішого та глибшого дослідження культури міжнаціональних відносин як особливого соціального явища, складової частини та невід' ємного елемента загальнолюдської культури, культури людських відносин і культури українського суспільства.

Питання взаємозв'язку культури міжетнічного спілкування з іншими видами, складовими частинами культури в єдиному процесі культуротворчої діяльності людей різних національностей є доволі малорозро- бленим і недослідженим у сучасній вітчизняній літературі. Джерела, на які ми спираємося в цій роботі, а саме - праці таких авторів, як Ю.І. Римаренко, І.І. Сєрова, В.А. Скуратовський, С.К. Шермухамедов та ін., присвячені виключно питанням визначення поняття "культура міжнаціонального спілкування", його теоретичного наповнення та проблемам регулювання цього виду культури.

Перед тим, як поглиблюватися в дослідження особливостей взаємозв'язку певних частин загального поняття культури та культури міжетнічного спілкування, вважаємо за необхідне навести основні визначення та характеристики цих понять з метою відповіді на питання, чи є вони спорідненими і чи мають вони загальну базу і підстави для порівняння.

Культура (від латинського cultura - оброблення, виховання, утворення, розвиток, шанування) - історично визначений рівень розвитку суспільства і людини, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.

Прийнято поділяти культуру на матеріальну і духовну відповідно до двох основних видів виробництва - матеріального і духовного. Оскільки про культуру не можна говорити як про абстрактне явище, то вагомим складовим його елементом буде соціальний елемент або такий, в якому поєднуються як матеріальне, так і духовне начала (Е. Шейн, Н. Деметр, Р. Уотерман, І. Оучі та ін.).

Крім того, в питаннях дослідження культури культурологи і антропологи виділяють ще дві найважливіші складові культури, згадування про які є важливою основою даного дослідження. По-перше, виходячи з того, що культурні цінності формуються на основі досвіду людей і добору видів їхнього поводження, то культури є різними. Це, в свою чергу, є приводом для конфліктів між культурами, в тому числі і відкритих зіткнень; також для формування почуття етноцентризму (зверхність власної культури) та культурного релятивізму (оцінка іншої культури з позиції своєї), які в жодному разі не сприяють розумінню між представниками двох різних етносів, народностей, культур в межах одного суспільства (У. Самнер та ін.). З іншого боку, це є приводом до опрацювання теорії і практичного розвитку культури міжетнічного спілкування як засобу згладжування або повного вирішення національних конфліктів у межах одного суспільства [1].

По-друге, в теоріях культури завжди важливе місце приділялося мові, а особливо системам комунікації і безпосередньому спілкуванню, метою якого є згуртування суспільства. Динамізм у всіх сферах життя суспільства, соціальної діяльності людей в сучасних умовах обумовлює адекватність багатьох форм спілкування. Спілкування поряд з діяльністю виступає найважливішою умовою функціонування і розвитку суспільних відносин, суспільства в цілому, а також процесу, формування і розвитку особистості, її духовно-морального вигляду, культури, свідомості (Б. Уорф та ін.).

Найважливішою складовою частиною загального процесу спілкування є міжетнічне (міжнаціональне) спілкування. Невід'ємним атрибутом процесу спілкування людей є його культура [2]. Звідси найважливішим різновидом культури спілкування є культура міжнаціонального спілкування, що являє собою складову частину всієї системи культури, культури людських відносин. Культура міжнаціонального спілкування виступає як найважливіший спосіб розвитку людської життєдіяльності в процесі національних і міжнаціональних відносин, реалізації і взаємозбагачення сутнісних сил людини, сферою його самореалізації, самоствердження, соціальним регулятором і саморегулятором взаємин людей - представників різних національностей [3].

У дослідженні 1.1. Сєрової культура міжнаціонального спілкування розглядається як система характерних


Сторінки: 1 2 3