типи культури відбивають духовні підвалини народу з різними світоглядними, зокрема релігійними, орієнтаціями і цінностями, що релігія займає важливе місце в культурі, а основні антиподи даних видів культури - прояви націоналізму і релігійного екстремізму - виступають у єдності. Важливо активно використовувати гуманістичну роль церкви, християнських цінностей у зміцненні у свідомості як віруючих, так і людей інших світоглядних поглядів цивілізованого ставлення до людей іншої національності, чого так бракує в наш складний час національних конфліктів і трагедій. Тільки на основі єднання всіх духовних сил суспільства, людей усіх національностей, незалежно від їхніх світоглядних орієнтацій, серед яких важливе місце займають релігійні цінності, можливі міжнаціональна консолідація, плідне співробітництво народів, формування аналізованого виду культури.
Діалектичність взаємозв'язку тут полягає в негативному ставленні до іновірців, що не може не позначатися на зростанні на цій основі націоналістичних проявів, ускладнює процес формування у свідомості людей правильного сполучення національного й міжнаціонального [12]. Подолання такого відношення складає найважливішу задачу процесу формування як культури міжнаціонального спілкування, так і релігійної культури.
З усього вищесказаного випливає, що культура міжетнічного спілкування є складовою і невід' ємною частиною поняття загальнолюдської культури. Саме поняття і процес спілкування є тією точкою дотику, яка об'єднує ці поняття і уможливлює їх порівняння.
Виступаючи як найважливіший елемент, частина духовної культури, цінності культури міжнаціонального спілкування впливають на всі сфери суспільної свідомості, збагачуючи їхній зміст. Особливо варто відмітити істотний вплив культури міжнаціонального спілкування на ті компоненти життєдіяльності суспільства, його культури, що відбивають загальнолюдські інтереси людей різних національностей. У той же час культура міжнаціонального спілкування збагачує, поглиблює свій зміст за рахунок всіх інших видів культури. Цей діалектичний, суперечливий взаємозв' язок дозволяє процесу формування і розвитку культури міжнаціонального спілкування виконувати свою найважливішу функцію з гармонізації міжнаціональних відносин, твердження різноманітних форм спілкування народів.
Література
Национальные отношения. Словарь / Под ред. В.Л. Калашникова .- М., 1997. - С. 67.
Философия и культура: XVII Всемирный философский конгресс: проблемы, дискуссии, суждения. - М., 1987. - С. 68.
Скуратовский В.А. Культура межнационального общения: проблемы регулирования и саморегулирования. - К., 1991. - С. 13.
Серова И.И. Культура межнационального общения как объект исследования // http://ppf.uni.udm.ru/cont- 2002/etnos/serova.html
Шермухамедов С.К. К вопросу о культуре межнационального общения // Философия науки. - 1990. - № 8. - С. 34.
Скуратовский В.А. Культура межнационального общения: проблемы регулирования и саморегулирования. - К., 1991. - С. 15.
Там же. - С. 18.
Там же. - С. 21.
Там же. - С. 21.
Там же. - С. 25-26.
Там же. - С. 28-29.
Основи етнодержавознавства: Підручник для вузів / За ред. Ю.І. Римаренка. - К., 1997. - С. 79.