Ще один немаловажний мотив загальнослов'янської міфології: пошуки спільних гуманістичних основ язичницької та християнської віри. В синкретизмі, що мав місце в минулому, все ж залишалася відчутною різнорідність і волюнтарність поєднання релігійних основ. У той же час у легендарних переказах про подвижників віри, захисників добра й уособлення ідеалу правди вбачалася правічна єдність усіх начал. "Ця ідея втілення, — саме в цьому руслі спрямовує свою думку М. Костомаров, — страждання й торжества божественної істини на землі була найдивовиж-нішим передчуттям пришестя сина Божого, сонця правди, світла істини..."2.

В багатій і яскравій палітрі міфологічної спадщини слов'ян є ще одна помітна особливість, що ріднить її з міфами інших народів, а в той же час споконвічно утримує в собі етнічну неповторну виразність — це метаморфізм. У ньому, цьому демонічної сили перетворенні, присутня іномовність, дивовижна гра уяви й метафоричності, поетичність і філософізм взаємозумовленостей та переходів. У слов'янських міфологічних творах виявляє себе справжній поетичний геній. В них переплітаються між собою земне і надреальне, надземне. "З символічним поклонінням предметам фізичного світу, — писав М. Костомаров, — пов я-заний був у слов'ян догмат перетворення; в піснях слов'янських народів дуже багато історій про перетворення; напевно, предки наші вірили, що душа покійника й навіть

1. Костомаров М. Слов'янська міфологія. С. 225.

2. Там само. С. 226.

жива людина з тілом може перейти в дерево чи птаха, чи яку іншу істоту"1. Перетворений у чистій, наївній символіці світ ставав високою поезією, з якої митці — композитори, поети, піснярі — брали сюжети й натхнення ("Утоплена", "Тополя" Шевченка, "Лісова пісня" Лесі Українки).

Слов'янська міфологія зберігала в собі великий потенціал художньо-синкретичного мислення, наповнення всього сущого живим духом поезії й здивування перед світом (не страх, а зачарування красою й силою явищ природи). На першу половину XIX століття припадає в ключі романтизованого світосприймання великий інтерес до народної пісні, поезії, звичаїв і вірувань. Міфологія слов'ян у цьому відношенні була предметом особливого захоплення. Бо саме з її допомогою пізнавалося прадавнє і сокровенне слов'янства як певної спільноти, а в той же час входження його у світ старовинних культурних традицій інших народів. У славній минувшині проглядалося сподівання на майбутнє. А тому будь-яке звернення до глибинних народних джерел мудрості, творчості й краси у світобутгі стародавніх слов'ян не було лише простим етнографізмом. У кожному живому паросткові містерійного духу предків вбачалася знаменна символіка життєстійкості слов'ян.

Рекомендована література:

1. Баран В. Д. Давні слов'яни. Київ, 1998.

2. Барокко в славянских культурах. Москва, 1992.

3. Голубенко Петро. Україна і Росія: У світі культурних взаємин. Київ, 1993.

4. Грушевський М. С. Культурно-національний рух на Україні в XVI—XVII віці // Духовна Україна: Збірка творів. Київ, 1994.

5. Данилевский Н. Я. Россия и Европа. Санкт-Петербург, 1995.

6. Драгоманов М. П. Вибране. Київ, 1991.

7. Енциклопедія українознавства: Репринтне відтворення

8. видання 1949 р. Київ, 1995.

9. Культура и обшественная мысль славянских и балканских народов в XVIII веке // История Європы в 8 т. Москва, 1994. Т. 4.

10. Культура українського народу. Київ, 1994.

11. Литература и культура Древней Руси. Москва, 1994.

12. Леонтьев К. Н. Восток, Россия и славянство. Москва, 1996.

13. Мыльников А. С. Картина славянского мира: вигляд из Восточной Европы. Санкт-Петербург, 1999.

14. Огієнко І.І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. Київ, 1991.

15. Огієнко І. І. Історія української літературної мови. Київ, 1995.

16. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. Київ, 1993.

17. Седов В. В. Происхождение и ранняя история славян. Москва, 1971.

18. Січинський В. Ю. Чужинці про Україну. Київ, 1992.

19. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Київ, 1993.

20. Топоров В. Н. Предистория литературы у славян. Москва, 1998.

21. Українська культура: історія і сучасність. Львів, 1994.

22. Уханова Е. В. У истоков славянской письменности. Москва, 1998.