Утилітаристський підхід, властивий американській свідомості, дався взнаки не лише в освіті, а й у мистецтві, яке розглядалося тільки в його "прикладному" значенні. З точки зору пуритан, будь-який вид художньо-творчої діяльності, не пов'язаний з поширенням богословських істин та завданнями необхідності освоєння континенту, був аморальним і безцільним марнуванням часу. Особливо це вплинуло на розвиток драматичного мистецтва (якого ще не існувало в той період), безпосередньо позначилося на ранньоамериканській літературі.

Літературний розвиток Нового Світу, зберігаючи деякі загальноєвропейські культурні традиції й продовжуючи певні художні тенденції, вирізняється суттєвою своєрідністю У зв'язку з відносною молодістю й початковою художньо-естетичною залежністю від духовних традицій Старого Світу, джерела колоніальної літератури пов'язані передусім з виникненням і розвитком письмових жанрів, а не з усною народною творчістю, як це було характерно для давніших світових культур.

Становлення американської літератури спочатку визначалося прямою залежністю й наслідуванням художніх норм, які домінували за межами Північноамериканського континенту й характеризували стан художньої свідомості метрополії. Звідси — одним із основних естетичних літературних принципів стало повторення того, що набуло в художньому досвіді "старої батьківщини" силу канону. Це було характерно, зокрема, для південних районів, де знайшли своєрідне продовження уклад життя та духовні традиції англійських аристократів. Вплив американської дійсності зумовив панування проповідницької літератури, різного роду історичних хронік, мемуарних і природничих творів. На відміну від європейської літератури, художні цілі тут мали другорядне значення, до того ж бракувало легендарно-міфологічного плану як формостворюючого елементу. Своєрідність синкретизму, в якому апологетичні міркування поєднувалися з докладним описом флори й фауни континенту, історичних фактів із життя поселень, з виразністю стислих характеристик, вплинула на подальше формування стилю американської літератури. З історичних причин фольклор корінних жителів Америки практично не вплинув на літературний розвиток у цілому, хоча в деяких творах описувалися звичаї аборигенів, робилися екскурси в їхню міфологію.

Специфічним був і розвиток американської музичної культури. З часів ранньої колонізації її створення вирізнялося своєю нерозривністю із загальною історією колоній і в подальшому — США. В жодній іншій сфері національної культури неповторний американський феномен не розкрився так оригінально, як у музиці. Особливості соціального устрою, етнорелігійний склад населення перших колоній зумовили, з одного боку, строкатість і незвичайність фольклору, з іншого — перевагу англокельтських музичних традицій, культової музики. Музикування обмежувалося виконанням псалмів, морально-дидактичних, ліричних і патріотичних гімнів. Для них була характерна усна форма. Як у церковній, так і у світській музиці панував протестантський хорал. Формування самобутніх рис американської музичної культури практично не поєднувалося з іншими сферами мистецтва, відбувалося поза міськими центрами, реалізувалося зусиллями непрофесійних музикантів. Музично-естетичні орієнтації поселенців обмежувалися жорсткими реаліями існування в ситуації накопичення початкового досвіду колонізації.

Революційні події в Англії прискорили процес обуржуазнювання соціально-економічного життя колоній, розмежування політико-економічних і духовних інтересів різних груп колоністів. Колонії Нової Англії об'єдналися в конфедерацію, яка, хоча й не стала міцним політичним союзом, але дала змогу населенню відчути себе впевненішим щодо метрополії, ворожого ставлення індіанців, роялістських Вірджинії та Меріленду, католицької Нової Франції. Суттєвими стали й причини внутрішні. У зв'язку із ситуацією на Європейському континенті було різко обмежено приплив емігрантів та англійських товарів. Це змусило розвивати місцеве кустарно-мануфактурне виробництво. Конфедерація сприяла пожвавленню внутрішніх і зовнішніх торговельно-комерційних зв'язків. Але в 60—80-х роках XVII століття ситуація у взаємовідносинах метрополії та її колоній змінилася. Політика встановлення феодальних режимів, анулювання хартій колоній, зведення до мінімуму діяльності асамблей, проблеми з продуктами харчування, а також спроби нав'язати англіканізм викликали невдоволення основної маси колоністів, яке поступово переросло в різку протидію, як це було, наприклад, у Вірджинії та Кароліні. Особливої ваги набрало повстання вірджинців у 1676 році під керівництвом Н. Бекона, яке стало зразком боротьби колоністів різного соціального походження за громадянські права. Це повстання знайшло відгук у сусідніх колоніях і вважається однією з перших значних подій в історії майбутньої боротьби американських колоній за незалежність. Майбутньої, тому що в період Реставрації опір владі метрополії ще не виходив за межі невдоволення соціально-економічною політикою місцевої адміністрації.

Рекомендована література:

1. Американский характер: Очерки культуры.

2. Гаджиев К. С. Американская нация: национальное самосознание и культура. Москва, 1990.

3. Евтух В. Б. Концепция этносоциального развития США и Канады: типология, традиции, зволюция. Киев, 1991.

4. Євтух В. Б., Ковальчук О. О. Українці в Канаді. Київ, 1993.

5. Корионов В. Г. Соединенные Штаты Америки как

6. они есть. 200 лет: возможности, обещания, действительность. Москва, 1974.

7. Культура и быт народов Америки. Ленинград, 1967.

8. Культура народов Америки. Ленинград, 1985.

9. Тишков В. А, Коште Л. В. История Канади. Москва, 1982.