млн років тому, заповнити цей довжелезний період тисячами пам'яток і десятками археологічних культур, вибудувати їхню хронологію й періодизацію, висловити ідеї, що зачіпають буквально усі аспекти суспільного життя походження й етнічної інтерпретації творців певних явиш, моделей господарчої адаптації в різні періоди та в різних природних умовах, соціальної організації, матеріального й духовного потенціалу людських колективів.
Археологія — наука романтична, сповнена очікувань і несподіванок, а інколи — й розчарувань. її розвиток детермінується питаннями, якими постійно переймається археолог, прагнучи проникнути в таємниці й загадки минулого, шукаючи на них відповіді й у інших фахівців. Інколи через це археологію характеризують як науку не самостійну, забуваючи, що саме вона поставила собі на службу інші науки і навіть спричинила появу нових галузей та методів дослідження: палеозоології, палеоботаніки, дендрохронології та інших методів датування. Ніякої цінності самі по собі, поза контекстом археологічних досліджень вони не мають. Водночас археологи користуються здобутками інших наук (етнології, демографії, екології, фізичної антропології, генетики, лінгвістики) для осмислення минулого. Це визначає сутність археології як науки комплексної й безкінечно перспективної, яка постійно нарощує свій джерельний потенціал не лише кількісно, а й якісно, відкриваючи все нову й нову інформацію. Інакше й не може бути — адже йдеться про історію людства.
Рекомендована література
1. Бунятян К. 77. Давнє населення України (Розділ І. Як вивчають та відтворюють давню історію). Київ, 1999.
2. Гарден Ж.-К. Теоретическая археология. Москва, 1983.
3. Генинг В. Ф. Очерки по истории советской археологии. Киев, 1982.
4. Генинг В. Ф. Структура археологического познания. Киев, 1989.
5. Daniel G. Hundred and Fifty Years of Archaeology. Ducrwort, 1975.
6. Жебелев С. А. Введение в археологию. Петроград, 1923.
7. Керам К. "Боги гро6ницы" Ученые. Москва,
8. Клейн Л. С. Археологические источники Ленинград, 1978.
9. Клейн Л. С.. Археологическая типология. Ленинград, 1991.
10. Лебедев Г. С. История отечественной археологии. 1700—1917 гг. Санкт-Петербург, 1992.
11. Малина Я. Археология вчера и сегодня. Москва, 1981.
12. Монгайт А. Л. Археология Западной Европы. Каменный век (Глава 1. История и методика археологических исследований в Европе). Москва, 1973.
13. Пряхин А. Д. История советской археологии (1917 — середина 30-х гг.). Воронеж, 1986.
14. Ульяновський В. Син України (Володимир Антонович: громадянин, учений, людина) // Антонович В. Б. Моя сповідь. Вибрані історичні і публіцистичні твори. Київ, 1995.
15. Формозов А. А. Страницы истории русской археологии. Москва, 1986.