В похованнях знайдено бурштинові диски та пронизки. На бурштиновому дискові з Івання продряпано епізод епосу за участі героя-лучника. Інший бік цього ж диску прикрашено великим хрестом. Його промені розходилися від невеликого центрального отвору.
Основу господарства населення культури кулястих амфор становило тваринництво м'ясо-молочного напряму (розведення свиней, великої та дрібної рогатої худоби, коней). Велика питома вага свинарства засвідчує осілий спосіб життя її носіїв. Ця обставина, а також наявність родючих фунтів указують на заняття землеробством. Є також знахідки рогових мотик та зернотерок. Численні зразки кам'яних сокир, вочевидь, пов'язані з практикою підсічного землеробства на вирубаних та випалених ділянках лісу.
Кам'яні скрині були сімейними склепами багаторазового використання. Основним осередком суспільства виступала мала патріархальна сім'я (5—7 осіб). Поховання чоловіків виділялися особливим ритуалом, розташуванням щодо інших членів сім'ї та речовим супроводом.
Культура Баден
На початку III тис. до н. е. на зміну культурі Полгар приходить культура Баден, що локалізується у Карпатському басейні. Вона сформувалася за Дунаєм, під впливом південно-східних імпульсів. Закарпаття є віддаленою периферією Бадену. Досі відомо лише вісім баденських селиш у південних передгір'ях Карпат (Великі Лази, Осой, Берегове, Мала Гора поблизу міста Мукачеве та ін.). Адекватне визначення їх здійснено М. Ф. Потушняк лише на початку 70-х років XX ст. Під час розкопок на поселеннях досліджено напівземлянки, розміром 11x7 м, та господарчі ями. Матеріальну культуру репрезентує, головним чином, посуд. Кераміка технологічно поділяється на дві групи: крихку, слабкого випалу, з домішками полови та шамоту в тісті, де нерівна поверхня вкрита тонким шаром рожевого ангобу, на зламі — чорна; цупку, зліплену з ретельно відмуленої глини з домішками шамоту та піску в тісті, якісного випалу. Серед форм — циліндрошийні амфорки на піддоні, ребристі горщики та кухлі з високою ручкою. Прокреслений візерунок заповнює геометричними композиціями більшу частину поверхні. Виявлено чимало керамічних прясел, що свідчить про наявність ткацтва. Серед знарядь праці, виготовлених із каменю: сокири-молоти з отвором, пласкі сокири, тесла, долота, трикутні вістря стріл із кременю та обсидіану, зернотерки великих розмірів. Господарство культури Баден мало скотарський напрям, є дані про землеробство, мисливство та рибальство.
Список літератури
1. Айбабин А. И. Этническая история ранневизантийского Крыма. Симферополь, 1999.
2. Алексеев А. Ю., Мурзин В. Ю., Роме Р. Чертомлык. Киев, 1990.
3. Алексеев В. П., Перший. А. И. История первобытного общества. Москва, 1990.
4. Андрух С. И. Нижнедунайская Скифия в VI — начале I в. до н. э. Запорожье, 1995.
5. Анохин В. А. Монеты античных городов Северо-Западного Причерноморья. Киев, 1989.
6. Античные государства Северного Причерноморья. Археология СССР. Москва, 1984.
7. Археология Украинской ССР: В 3 т. Киев, 1985, 1986. Т. 1-3.
8. Археологія Української РСР: У 3 т. Київ, 1971. Т. 1-3.
9. Археологія. 1993. № 3 (до 100-річчя відкриття трипільської культури).
10. Баран В. Д. Давні слов'яни. Київ, 1998.
11. Баран В. Д., Козак Д. II., Терпиловський Р. В. Походження слов'ян. Київ, 1991.
12. Березанская С. С. Северная Украина в эпоху бронзы. Киев, 1982.
13. Березанская С. С, Отрощенко В. В., Чередниченко Н. И., Шарафутдинова И. Н. Культуры эпохи бронзы на территории Украины. Киев, 1986.
14. Березанская С. С, Цвек Е. В., Клочко В. И., Ляшко С. Н. Ремесло эпохи энеолита — бронзы на Украине. Киев, 1994.
15. Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. Киев, 1983.
16. Бессонова С. С, Скорый С. А. Мотронинское городище скифской эпохи. Киев, 2001.
17. Бліфельд Д. Давньоруські пам'ятки Шестовиці. Київ, 1977.
18. Болгов Н. Н. Закат античного Боспора. Бєлгород, 1966.
19. Бонгард-Левин Г. М., Грантовский Э. А. От Скифии до Индии. Москва, 1983.
20. Брайчевський М. Ю. Походження Русі. Київ, 1968.