Охорона спадщини. Музейна справа

Культурна спадщина України є невід'ємною частиною світового культурного надбання. В Україні на державному обліку перебуває понад 130 тис. пам'яток, з них 57 206 — пам'ятки археології (у тому числі 418 — національного значення), 51 364 — історії (142 — національного значення), 5926 — монументального мистецтва (44 — національного значення); 16 797 — архітектури та містобудування (3541 — національного значення).

До складу 61 державного історико-культурного заповідника входять комплекси (ансамблі) пам'яток, що мають особливу культурну цінність. У 2006 р. цей перелік доповнив Державний історико-культурний заповідник "Посулля". Статус національного одержав заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" (тепер в Україні 14 національних заповідників).

401 населений пункт включено до Списку історичних населених місць України. Цінні об'єкти культурної спадщини наявні в майже 1,4 тис. міст і селищ та понад 8 тис. сіл. Потребують дослідження та взяття на облік понад 70 тис. цих об'єктів.

Нагальним залишається питання створення цілісної системи органів з охорони культурної спадщини. Сучасна розпорошеність владних повноважень зумовлює дублювання окремих функцій та конфлікт відомчих інтересів з окремих питань.

Заходи з охорони культурної спадщини в державі здійснюються як за рахунок коштів, що передбачаються на виконання низки державних цільових програм, так і цільових субвенцій та позабюджетних коштів, що залучаються при виконанні окремих регіональних проектів. У справі охорони та збереження пам'яток в Україні діє низка державних програм, а саме: Загальнодержавна програма збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004—2010 роки, затверджена Законом України від 20 квітня 2004 р. Мета цієї Програми полягає у створенні більш сприятливих умов для розвитку сфери охорони культурної спадщини, забезпечення належного рівня збереження та використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті; Програма розвитку культури на період до 2007 року (постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 р.), якою передбачено, зокрема, здійснення комплексу заходів щодо збереження пам'яток історичної та архітектурної спадщини, унікальних містобудівних історичних комплексів; Комплексна програма паспортизації об'єктів культурної спадщини на 2003—2010 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2002 р. На жаль, кошти у державних бюджетах 2003, 2004,2006 та 2007 рр. на виконання цієї програми передбачені не були, а на 2005 р. було виділено лише близько третини від потреби. Це ставить під загрозу своєчасне і повне виконання Програми.

Багато проблем, які упродовж десятиріч накопичувалися у сфері охорони культурної спадщини, ще потребують свого розв'язання. Недостатнє фінансування заходів з охорони пам'яток протягом кількох десятиліть призвело до значного погіршення стану пам'яток. На підставі моніторингу пам'яток встановлено, що в окремих регіонах до 50 % об'єктів культурної спадщини перебуває в незадовільному стані, а кожний десятий — в аварійному. Термінові протиаварійні та консерваційні роботи необхідно провести більш як на 300 пам'ятках архітектури національного значення. За попередніми розрахунками, орієнтовна вартість лише першочергових проти-аварійних і ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт становить близько 600 млн грн.

З метою поліпшення стану збереження пам'яток у Державному бюджеті України на 2006 р. було передбачено субвенцію міському бюджету Києва обсягом 45 млн грн на проведення ремонтно-реставраційних робіт за "Мистецьким арсеналом" та Десятинною церквою. На виконання Державної цільової програми "Золота підкова Черкащини" області як субвенцію виділено 15 млн грн. Із субвенції міському бюджету м. Переяслава-Хмель-ницького на ремонтно-реставраційні роботи на об'єктах Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (Чернігівська обл.) спрямовано більше 2,8 млн гривень. Ічнянському районному бюджету на ремонтно-реставраційні роботи в Національному історико-культурному заповіднику "Качанівка" фактично профінансовано 1,5 млн грн.

На 2007 р. цільові субвенції на заходи з охорони культурної спадщини передбачено по двох основних напрямках: "збереження історичної забудови міст, об'єктів історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць України" (обсяг 70 млн грн, розпорядник — Мінбуд

України) та "створення рекреаційних зон, меморіальних та музейних комплексів, а також розвиток історико-культурних пам'яток та заповідників" (118,3 млн грн, розпорядник Міністерство культури і туризму).

Однак варто підкреслити, що виконання значних обсягів робіт за рахунок субвенцій не дає можливості перспективного планування реставраційно-ремонтних робіт та гарантованого виконання проектів, розрахованих на кілька років. Існуючі державні цільові програми не охоплюють усього комплексу проблем охорони культурної спадщини. Однак світова практика свідчить, що жодна країна не забезпечує потребу фінансування пам'яткоохоронної галузі виключно за рахунок державного бюджету. Нині проводиться активна робота із залучення інвестицій у пам'яткоохоронну сферу. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у пам'ятко охоронну діяльність значною мірою сприятиме поліпшенню стану справ щодо охорони культурної спадщини в Україні. Відсутність ефективних власників та користувачів кожної з пам'яток значно стримує залучення позабюджетних коштів.

В Україні створена належна законодавча та нормативно-правова база, що врегульовує роль держави, спеціальних органів охорони культурної спадщини, владних органів регіонального рівня, міст, сільських поселень, землекористувачів, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, в якій перебувають об'єкти та пам'ятки культурної спадщини. Зокрема, діють закони України "Про охорону культурної спадщини", "Про загальнодержавну програму збереження та використання об'єктів культурної спадщини", "Про* охорону археологічної спадщини", "Про основи містобудування", "Про планування територій", "Про архітектурну діяльність". Законом України затверджено Генеральну схему планування території України. Ратифіковані Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута), Європейська ландшафтна конвенція, Конвенція ЮНЕСКО про охорону підводної культурної спадщини, Конвенція про охорону архітектурної спадщини.

Важливою справою є включення об'єктів України до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Нині до цього списку включено Софійський собор з архітектурним ансамблем, Києво-Печерську лавру у м. Києві, історичний центр м. Львова, а також 4 геодезичні пункти на території Хмельницької та Одеської областей, що є складовими транскордонної геодезичної номінації "Дуга Струве". З метою посилення відповідальності за збереження пам'яток, занесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, планується включити до проекту Закону України "Про охорону архітектурної спадщини" окремий розділ, що стосуватиметься охорони пам'яток світової культурної спадщини.

До попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включені об'єкти античного міста Херсонес Таврійський (м. Севастополь), комплекс ханського палацу у м. Бахчисараї, культурний ландшафт м. Кам'янця-Подільського, археологічний комплекс "Кам'яна Могила" в Запорізькій

Таблиця 2. Динаміка кількості відвідувачів національних та державних заповідників України

Назва заповідника | Кількість відвідувачів за роками , тис. осіб

2003 | 2004 | 2005 | 2006

Шевченківський нац. заповідник | 112,0 | 33,7 | 34,1 | 40,8

Нац. історико-культурний заповідник "Чигирин" | 37,5 | 37,0 | 46,3 | 47,6

Нац. Києво-Печерський історико-культурний заповідник | 592,8 | 620,0 | 686,8 | 706,0

Нац. заповідник "Давній Галич" | 9,8 | 10,1 | 11,4 | 7,6

Нац. заповідник "Хортиця" | 181,9 | 169,9 | 201,3 | 170,9

Нац. історико-етнографічний заповідник "Переяслав" | 141,4 | 182,9 | 175,9 | 273,1

Нац. історико-культурний заповідник "Качанівка" | 10,5 | 20,0 | 20,5 | 20,5

Нац. заповідник "Херсонес Таврійський" | 202,1 | 260,5 | 305,2 | 304,1

Нац. заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" | _— | 28,9 | 34,3

Держ. історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" | 13,9 | 14,0 | 20,0 | 18,0

Держ. історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця"—— | _ | 22,5

Разом | 1 301,9 | 1 348,1 | 1 530,4 | 1 645,0

обл. Опрацьовуються пропозиції щодо включення до попереднього Списку нових номінацій ("Резиденція Буковинських митрополитів", "Миколаївська астрономічна обсерваторія", "Історичний центр міста-порту Одеси"). За участю науковців та фахівців-практиків сусідніх країн опрацьовуються пропозиції щодо включення до згаданого Списку транскордонних проектів — номінацій "Археологічна культура "Кукутені—Трипілля" (Україна, Молдова, Румунія) та "Дерев'яні церкви Карпатського регіону" (Україна, Польща, Словаччина).

Водночас у справі номінування об'єктів до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Україна помітно відстає від провідних європейських країн. Це спричинене, з одного боку, недостатньою зацікавленістю місцевих органів влади щодо зазначеного номінування, а з іншого — браком централізованих коштів на охорону і збереження пам'яток, що стримує, зокрема, розвиток транскордонних номінаційних проектів.

Станом на початок 2007 р. в Україні діє 437 державних та комунальних музеїв, у тому числі 22 національних заклади, найбільші з яких:*

Національний музей історії України;*

Національний музей літератури України;*

Національний художній музей України;*

Національний музей Тараса Шевченка;*

Національний науково-дослідний реставраційний центр України;*

Національний музей-заловідник українського гончарства (с. Опішня);*

Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років";*

Національний музей у Львові імені Анд рея Шептицького.

У музеях і заповідниках України зберігається понад 11 млн пам'яток. У 2006 р. музеї відвідало близько 19 млн осіб, у них організовано близько 6 тис. виставок, які є важливою формою наукової та освітньо-виховної роботи музеїв. Наприклад, у рамках Року Грузії в Україні пройшла виставка творів видатного грузинського художника кінця XIX — початку XX ст. Ніко Піросманашвілі з колекції Національного музею Грузії. До 20-х роковин Чорнобильської трагедії в Національному музеї історії України було відкрито виставку "Реквієм пам'яті". До 65-річчя початку Великої Вітчизняної війни, оборони Києва, трагедії Бабиного Яру в "Національному музеї історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років" відбулася поминальна акція