Криму із Північного Кавказу й зазнали незначного впливу зрубної культури (О. М. Лесков); 5) вихідцями зі Східного Середземномор'я, оскільки там було розвинене піратство (X. І. Кріс); 6) місцевими аборигенами (С. Ф. Стржелецький). Зокрема, А. О. Щепинський виводив таврів та кам'яні ящики з кемі-обинської культури доби бронзи, хоча й визнавав значний хронологічний розрив між нею і таврами. Натомість кизил-кобинську культуру він ідентифікував із кіммерійцями, котрі осіли у передгірському Криму під натиском скіфів і культура яких зазнала змін унаслідок часткової асиміляції їх таврами. Тому походження цієї культури він пов'язував зі степовим світом, що набуло вигляду еволюційного ланцюга: катакомбна культура — сабатинівська — кизил-кобинська історичних кіммерійців. В. О. Колотухін та І. М. Храпунов генетичним підґрунтям кизил-кобинської культури вважають білозерську. Підстави для роздумів дає сама культура. Попри своєрідність кизил-кобинського комплексу він має чимало спільних рис і з кобанською культурою, і з культурою хліборобів лісостепової смуги, яка зазнала впливу з боку фракійців, і з білозерською. В. В. Отрощенко і С. М. Сенаторов навіть синхронізують найдавніші пам'ятки кизил-кобинської культури з білозерською.
Хоча кизил-кобинська культура припинила своє існування орієнтовно у III ст. до н. е., таври у писемних джерелах згадуються й пізніше. З нашої ери вживаються також етноніми тавроскіфи та скіфотаври, що, ймовірно, відбиває процес злиття двох етносів. Цьому сприяла й спільна боротьба варварів проти Херсонеса та інших міст. Можна припустити, що з утворенням Пізньоскіфського царства у Криму таври увійшли до цього об'єднання і почали втрачати свою специфіку. З проникненням сарматів до Криму вони також беруть участь у цьому процесі взаємної асиміляції. Ситуація у Криму різко змінилася з середини III ст., коли тут з'явилися готи. Вони перебрали на себе лідерство й очолили варварські об'єднання. Наступні катаклізми, викликані безперервними війнами, до яких додалася ще й навала гунів, поглинули й Римську імперію, і таврів, і скіфів та сарматів. Настала ера нових народів і нових звершень.
Рекомендована література
1. Геродот. Історії. Переклад А. О. Біленького. Київ, 1993.
2. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. Москва, 1979.
3. Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова А. И. Народы нашей страны в истории Геродота. Москва, 1982.
4. Алексеев А. Ю. Хронография Европейской Скифии VII—IV веков до н. э. Санкт-Петербург, 2003.
5. Алексеев А. Ю., Мурзин В. Ю., Роме Р. Чертомлык. Киев, 1990. Андрух С. И. Нижнедунайская Скифия в VI — начале 1 в. до н. э. Запорожье, 1995.
6. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. Киев, 1990.
7. Археология Украинской ССР: В 3 т. Киев, 1986. Т. 2.
8. Латышев В. В. Известия дрены их писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе. Санкт-Петербург, 1893—1906; Вестник древней истории. 1947—1949. Плутарх. Порівняльні життєписи. Київ, 1991.
9. Скифы. Хрестоматия. Составитель Т. М. Кузнецова. Москва, 1992.
10. Бандрівський М. Могильник в Петрикові в контексті поховального обряду висоцької культури. Львів, 2002.
11. Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. Киев, 1983.
12. Бунятян К. П., Мурзін В. Ю., Самоненка О. В. На світанку історії. Київ, 1998. Великая Скифия (учебное пособие). Киев; Запорожье, 2002.
13. Выготская Т. Н. Поздние скифы в Юго-Западном Крыму. Киев, 1972.
14. Граков Б. Н. Скифы. Москва, 1971.
15. Граков Б. Н. Ранний железный век. Москва, 1977.
16. Грязнов М. П. Аржан: царский курган раннескифского времени. Ленинград, 1980.
17. Давня історія України: У 3 т. Київ, 1998. Т. 2.
18. Дашевская О. Д. Поздние скифы в Крыму. Москва, 1991
19. Дюмезилъ Ж. Скифы и нарты. Москва, 1990.
20. Зайцев Ю. П. Неаполь Скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). Симферополь, 2003.
21. Золото степу. Київ, 1991.
22. Иванчик А. И. Киммерийцы. Москва, 1996.
23. Ильинская В. А. Скифы днепровского лесостепного Левобережья (курганы Посулья). Киев, 1968.
24. Ильинская В. А. Раннескифские курганы бассейна Тясмина. Киев, 1975.
25. Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия VI1-1V вв. до н. э. Киев, 1983.
26. Історія української культури: У 5 т. Київ, 2001. Т. 1.
27. Ковпаненко Г. Т. Курганы раннескифского времени в бассейне р. Рось. Киев, 1981.
28. Ковпаненко Г. Т. Сарматское погребение I в. н. э. на Южном Буге. Киев, 1986.
29. Ковпаненко Г. Т., Бессонова С. С, Скорый С. А. Памятники скифской эпохи Днепровско-Лесостепного Правобережья. Киев, 1982.
30. Колотухин В. А. Горный Крым в эпоху поздней бронзы — в начале железного века. Киев, 1996.
31. Крис X. И. Кизил-кобинская культура и тавры. Москва, 1981.
32. Крушелышцька Л. І. Взаємозв'язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної та Центральної Європи Київ, 1985.
33. Крушелышцька Л. І. Чорноліська культура Середнього Придністров'я (за матеріалами непоротівської групи пам'яток). Львів, 1998.
34. Куклина И. В. Этногеография Скифии по античным источникам. Ленинград, 1985.
35. Лесков А. М. Горный Крым в первом тысячелетии до нашей эры. Киев, 1965.
36. Мелышковская О. Н. Племена Южной Белоруссии в раннем железном веке Москва, 1967.
37. Міхєєв В. К., Шрамко Б. А. Археологія залізного віку Східної Європи (навчальний посібник). Харків, 2000.
38. Мозолевській Б. М. Товста Могила. Київ, 1979. Мозолевський Б. М. Скіфський степ. Київ, 1983.
39. Мурзин В. Ю. Скифская архаика Северного Причерноморья. Киев, 1984.
40. Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. Киев, 1990.
41. Ольховский В. С. Погребально-поминальная обрядность населения степной Скифии (VI1-I1I вв. до н. э.). Москва, 1991.
42. Павленко Ю. В. Передісторія давніх русів у світовому контексті. Київ, 1994.
43. Переводчикова Е. В. Язык звериных образов. Москва, 1994.
44. Погребова М. Н., Раевский Д. С. Ранние скифы и древний Восток. Москва, 1992.
45. Полин С. В. От Скифии к Сарматии. Киев, 1992.
46. Раевский Д. С. Модель мира скифской культуры. Москва, 1985.
47. Русяева А. С. Славетний мудрець скіф Анахарсіс. Київ, 2001.
48. Русяева А., Русяева М. Верховная богиня античной Таврики. Киев, 1999.
49. Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия. Москва, 1979.
50. Симоненко А. В., Лобай Б. И. Сарматы Северо-Западного Причерноморья в І в. н. э. Киев, 1991.
51. Скржинская А. В. Древнегреческий фольклор и литература о Северном Причерноморье. Киев, 1991.
52. Степи Европейской части СССР в скифо-сарматское время. Москва, 1989.
53. Стрижах О. С. Етнонімія Геродотової Скіфії. Київ, 1988.
54. Тереножхин А. И. Предскифский период на Днепровском Правобережье. Киев, 1961. Тереножхин А. И. Киммерийцы. Киев, 1976.
55. Тереножхин А. И., Мозолевский Б. Н. Мелитопольский курган. Киев, 1988.
56. Хаитов А. М. Социальная история скифов. Москва, 1975.
57. Хазанов А. М. Кочевники и внешний мир. Ал маты, 2000.
58. Черненко Е В. Скифские лучники. Киев, 1981.
59. Черненко Е. В. Скифо-персидская война. Киев, 1984.
60. Шрамко Б. А. Вельское городище скифской эпохи (город Гелон). Киев, 1987.
