формувати нову спільну мову — по-перше, поставити себе на місце співрозмовника, уподібнитись йому і зрозуміти, чому він саме так діє або говорить, і по-друге, передати свою думку іншими словами;*

поступатися іншому — тобто відмовитися від чогось заради спільної мети;*

використовувати діалог — зрозумівши один одного, знайти компромісне рішення.

Це означає, що шлях до взаєморозуміння такий: "Я розумію твою позицію. — Ти сприймаєш мою позицію. — Ми приймаємо ці позиції і погоджуємося на них...". Або: "Я розумію, що ти не можеш сприйняти мою позицію, тому що... — Ми не дійшли згоди, але..."; "Я тебе поважаю. — Ти мене поважаєш. — ...Ми ще разом подумаємо, як вирішити цю проблему". Досвідчені менеджери використовують популярний засіб досягнення взаємодії з підлеглими залученням їх до вирішення проблемних питань, причому тоді, коли зачіпаються їхні особисті інтереси. Вислухавши кожного, менеджер готує свою пропозицію, потім доводить її до відома всіх. Якщо вона не подобається підлеглим і вони обурюються, то досвідчений менеджер каже: "У мене поки що немає іншого рішення. Якщо Ви найближчим часом зможете запропонувати кращий для всіх варіант, я його прийму". Як правило, це стимулює підлеглих до внесення альтернативної пропозиції. Оскільки пропозиція вноситься ними, то вони з готовністю її виконають.

Іноді під час спілкування між людьми начебто виникають бар'єри. Бар'єри у спілкуванні — це перешкоди, які заважають правильному сприйманню іншої людини та взаєморозумінню з нею. Розуміння природи цих бар'єрів та вміння їх усувати допомагає встановленню доброзичливих взаємин та ефективному спілкуванню. Аналізуючи причину, через яку виник той чи інший бар'єр, можна в майбутньому його уникнути або внести корективи в подальше спілкування. Ще важливіше вміти прогнозувати, передбачати виникнення можливих бар'єрів, будувати тактику їх запобігання [57; 185, с. 4].

Серед бар'єрів спілкування виділяють такі [57, 282]: І) бар'єри психологічні, які є наслідком прояву індивідуальних характеристик особистості, у тому числі:—

бар'єр темпераменту — виникає між людьми, які мають різний тип нервової системи;—

бар'єр характеру — наприклад, інтровертований тип характеризується в буденних умовах як стримана людина, що має принциповість, тверді переконання, завжди обдумує свої дії. Проте в стресових умовах, якщо інші не поділяють його поглядів, він починає їх уперто відстоювати, стає збудженим, нервовим, дратівливим, може образити іншого;—

бар'єр установки — якщо перша установка негативна, то змінюється вона важко (наприклад, установка у населення, що всі бізнесмени роблять гроші нечесним шляхом);—

бар'єр мотивації — коли партнери по спілкуванню вкладають у вжиті слова не ті самі значення);—

бар'єри пам'яті — ніхто із нас не може бути впевненим у тому, що він зберігає в пам'яті і здатний відтворити ту інформацію, яка надійшла до нього;

2) бар'єри конфліктні — через зіткнення протилежних поглядів;

3) бар'єри емоційні. Якщо відчувається до іншого неприязнь, то важко його правильно зрозуміти, а якщо людина сприймається з симпатією, то не завжди можна побачити у неї деякі негативні риси;

А) бар'єри моральні — коли одних людей вважають перспективними, інших — ні, коли в магазині одних зустрічають привітно (бо вони заможні), а інших — ні;

5) бар'єри інтелектуальні — внаслідок особливостей у сприйманні, мисленні, пам'яті;

6) бар'єри соціальні — виникають між людьми, які належать до різних соціальних груп, у тому числі:—

бар'єр віку — наприклад, старше покоління критичніше ставиться до інновацій, молодь — до набутого іншими досвіду;—

бар'єр статі — жінки та чоловіки по-різному думають, слухають, сприймають інформацію, піддаються переконанню;—

бар'єр національності — через національні традиції, звичаї люди можуть не порозумітися (наприклад, "так" та "ні" болгарин передає зовсім інакше, ніж українець);

7) бар'єри мовні — виникають, коли людина не вміє або не може висловити свою думку, а також через погану вимову, інтонацію;

8) бар'єри професійні — виникають через різний професійний досвід, ставлення до роботи, статус тощо.

Якщо у людини накопичується багато бар'єрів взаєморозуміння, то у неї з'являється синдром самітності. Виділяють такі синдроми [322, с. 195—196]:*

невдоволеність ситуацією — людина, що нездатна до усамітнення, замислюючись наодинці, губиться, не знає, що з собою вдіяти, відчуває нудьгу й порожнечу;*

низька самоповага — людина уникає контактів з іншими через низьку самооцінку (мене не люблять, я не цікавий). Це призводить до хронічного суму і відчуття безнадійності;*

соціальна тривожність — невпевненій у собі людині здається, що над нею насміхаються, її осуджують. Соромлячись, вона боїться висловлювати свої думки;*

комунікативна незграбність — у людини відсутні навички ефективного спілкування, вона не знає, як поводитись під час знайомства і в інших ситуаціях, в неї виникає зневіра до себе;*

недовіра до людей — інші люди здаються ворожими й егоїстичними, а це призводить до озлоблення проти них і спричинює небажання спілкуватися з ними;*

внутрішня скутість — людина нездатна саморозкриття і їй здається, що інші її однаково не зрозуміють, тому вона наче "герметично" закривається від усіх;*

страх виявитися знехтуваним — його зумовлюють занижена самоповага і невдалий досвід, що супроводжуються почуттям якоїсь неусвідомленої провини;*

нереалістичні чекання — це відбувається, коли людина керується гаслом "усе або нічого" і виявляє нетерпимість та нетерплячість до інших;*

сексуальна тривожність — зумовлена усвідомленістю (часто помилковою) проблем у своїй зовнішності, а також коли не справджуються її очікування в коханні;*

острах емоційної близькості — при цьому виникає бажання не допускати близьких і дружніх стосунків з іншими;*

невпевнена пасивність — виникає, коли у людини відсутня ініціатива до поглиблення особистісних взаємин, з'являється настороженість до таких спроб з боку іншої людини.

Бар'єри — це те негативне, що знижує ефективність спілкування та взаємодії між людьми і заважає встановленню високого рівня корпоративної культури в організації. І саме профілактиці та подоланню подібних бар'єрів повинен приділяти значну увагу менеджер, якщо він хоче мати довготривалий успіх. Саме це мав на увазі Г. Форд, коли писав: "Мій секрет успіху полягає у вмінні розуміти погляд іншої людини і дивитися на речі з його та свого поглядів" [344].

Література

1. Бодалев В.А. Восприятие и понимание человека человеком. — М., 1982.

2. Большаков 3. Организационная архитектура Microsoft. http://www.cfin.ru/management/microsoft.shtml

3. Бойетт Д. Путеводитель по царству мудрости: Лучшие идеи мастеров управления. — М., 2001.

4. Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. — СПб., 2003.

5. Борисов Ю.А., Кудрявцев И.А. Смысловая сфера сознания и самосознания успешных и неуспешных менеджеров среднего звена // Психологический журнал. — 2003. — Т. 24. — № 1.