Водночас довготривалий успіх та благополуччя можуть послабляти здатність менеджерів приймати правильні рішення і врешті-решт призводять до краху (як це трапилося, наприклад, з титаном медіа-бізнесу Робертом Максвеллом або з відомою інноваційною компанією "Енрон" (Enron)). Журнал Fortune писав про те, що серед банкрутів, кількість яких збільшується з кожним роком, велику чисельність становлять відомі компанії з числа тих, що входили до Fortune-500. Зазначається, що основною причиною цього стала самозаспокоєність, яка була породжена довготривалим і стійким успіхом. Сигнали, які їм посилало зовнішнє середовище, залишилися непоміченими і не викликали зміни стратегічного мислення у менеджерів компаній. Для того щоб таке не трапилося, М. Делл, Голова корпорації "Делл Комп'ютерс" (Dell Computers), встановив правило: коли успіх досягається, його оспівують 5 секунд, а далі настають 5 годин обговорення того, що могли б зробити краще [302].

На сьогодні в Україні виробничі досягнення практично не залежать ні від галузі, ні від величини підприємства — вирішальну роль відіграє менеджер, його здібності та воля [242]. Для України проблема підготовки успішних менеджерів, які вміють ефективно взаємодіяти з іншими людьми, є вельми нагальною. Проте за проведеними дослідженнями [33; 166, с. 117] лише третина директорів є такими, що більш-менш відповідають ринковим критеріям і мають необхідні якості як підприємці, лідери, реформатори. 42 % від загальної кількості керівників становлять такі, що неспроможні розв'язувати складні проблеми виходу своїх підприємств із стану кризи. На підставі досліджень зроблено висновок, що український керівник у своїй масі ще не став менеджером як за своїми генетичними здібностями, так і за знаннями стратегічного й оперативного менеджменту. При цьому зазначається, що суттєвою вадою сучасного менеджменту є брак корпоративної культури, низький рівень культури спілкування менеджерів.

Для того щоб в Україні відбулися позитивні зрушення в управлінні, менеджмент повинен стати "загальною і головною функцією суспільства" (за виразом Пітера Друкера). Українські спеціалісти з менеджменту [33] наголошують на необхідності "менеджерської революції" в Україні, тобто перетворенні менеджера на ключову фігуру високоефективного управління. "Менеджерська революція" відбудеться тоді, коли кожний працівник, задіяний менеджментом, чітко розумітиме, для чого приймаються рішення, коли він буде особисто зацікавлений у їх виконанні, коли рівень його доходу залежатиме безпосередньо від його особистої енергійності, якостей менеджменту та успішності підприємства. Тільки тоді в людині буде витравлено психологію раба, відбудеться необхідний поворот у свідомості людей і в суспільстві загалом. При цьому варто враховувати як тенденції розвитку світового менеджменту, так і ментальність українського народу. До того ж менеджери повинні бути не просто "освіченими", а здатними професійно і компетентно на основі сучасних знань приймати рішення, працювати з людьми, виходячи з вимог часу, потреб країни, цінностей та ідеалів українського народу.

Як бачимо, практично всі керівники успішно діючих компаній, відомі менеджери із світовим ім'ям, провідні спеціалісти з менеджменту підкреслюють, що результати діяльності менеджера багато в чому залежать від ефективності міжособистісного спілкування, вмінь організовувати спільну діяльність інших людей. У зв'язку з цим можна сказати, що спілкування ? інструментом професійної діяльності менеджера. Менеджери часто не усвідомлюють справжній потенціал та вагу цього інструменту. "Ефективна комунікація не лише залучить найкращих гравців у вашу команду, а й попередить конфлікти та стимулюватиме розвиток нових ідей. Оволодіння технічними особливостями різних каналів комунікацій не лише спростить та пришвидшить саму комунікацію, а й зробить її більш зрозумілою. І що найважливіше: ефективна комунікація приводить до зростання продуктивності" [161]. Тому цей інструмент слід свідомо опановувати. Бо інакше можна стати схожим на героя такої оповідки. Йшов якось один мудрець через ліс і зустрів лісоруба, який поламаною тупою пилкою намагався перепиляти велике дерево. Було видно, що працює він вже давно і дуже стомився. "Що ти робиш?" — запитав його мудрець. "Не бачиш, я працюю!" — сердито відповів лісоруб. "Але якщо ти загостриш свою пилку, то справи підуть набагато швидше", — порадив йому мудрець. "Не заважай, мені ніколи, бачиш, я працюю", — відповів уперто лісоруб. Так і ми, починаючи щось робити, не думаємо про те, що треба спочатку підготувати та загострити свої інструменти. Дослідження свідчать, що молоді менеджери не завжди розуміють, що спілкування та його культура є їхнім інструментом професійної діяльності. Щоб стати справжнім професіоналом у своїх діях, менеджеру слід добре знати етичні засади та психологічну природу спілкування.

Література

1. Абулъханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. — М., 1980.

2. Абулъханова-Славская К.А., Бушлинский АЛ. Философ-ско-психологическая концепция СЛ. Рубинштейна. — М., 1989.

3. Абулъханова-Славская К.А. Стратегия жизни. — М., 1991.

4. Адлер Ю.П., Аронов И.З., Шпнер В.Л. Что век грядущий нам готовит? (Менеджмент XXI века — краткий обзор основных тенденций), http://www.management.com.ua

б. Азбука делового общения: Бизнес для всех. Вып. 1. — М., 1991.

6. Актуальные проблемы культуры XX века. — Мм 1993.

7. Алаютсиярви К., Меллер К., Тайтинен Я. "Развод" по-научному. "Великолепный" выход, или Как расставаться со своим партнером по бизнесу, http://www.e-xecutive.ru/publi-cations/aspects/article_982

8. Алексеев А. А., Громова Л. А. Поймите меня правильно, или Книга о том, как найти свой стиль мышления, эффективно использовать интеллектуальные ресурсы и обрести взаимопонимание с людьми. — СПб., 1991.

Я.Альберти Р., Эммонс М. Умейте постоять за себя. Ключ к самоутверждающему поведению,http://bookap.by.ru/popular/ popular, shtm

10. Алътшулер Г.С., Верткин И.М. Жизненная стратегия личности. — Петрозаводск, 1991.