Усі стилістичні засоби надають притчі захоплюючого переконання і впливають на ставлення читача до дійових осіб та подій, які розвиваються в притчі. У притчах ми досить часто зустрічаємо дієслівні метафори : " ...eine schnelle Rцte flog oft ьber sie hin..." - вона почервоніла від голови до ніг; "...ihre Wangen glьhten..." -її щоки палали; "...ihre Lippen schimmerten...."- її губи мерехтіли у притчі "Der Zweifel" C.Brentano [17]. Переносне значення у цих словосполученнях виражене дієсловом. Такий вид метафори робить мову притчі лаконічною, виразною, образною, красномовною.

Тексти притч багаті на епітети, перед усім на конкретизуючі епітети, які викликають в уяві читача кольори ("... veilchenblaue Augen" - очі як волошки у притчі "Der Zweifel" C.Brentano); форми "... seine fingerdicken Lippen... " у притчі "Eine Begegnung" M.von Ebner-Eschenbach [17]. За допомогою епітетів мова текстів притч набуває народного колориту.

Досить часто в німецькомовній притчі можна знайти багато порівнянь: "...ihre Wangen glьhten wie die Wangen eines Kindes,das aus dem Schlaf erwacht... " - її щоки палали як в дитини, яка щойно прокинулась; "... ihre Wangen glьhten wie rote Дpfel..."- її щоки палали мов червоні яблука, в притчі "Der Zweifel" C.Brentano [17]. За допомогою порівнянь ми можемо краще зрозуміти ставлення автора до дійових осіб або подій, які розвиваються в притчі. Автор в свою чергу використовує такі порівняння, які б найповніше, найточніше, найвиразніше відповідали ситуації, подіям, змальованих у текстах притч.

Інколи у притчах ми можемо зустріти і образи-символи: наприклад "Der Zweifel" C.Brentano [17] зустрічаються 4 пори року, які за народними уявленнями відповідають таким характеристикам: весна - дуже юна, майже з дитячим зовнішнім виглядом дівчина, з (sehensьchtigen Augen - пристрасними очима); літо - також гарна дівчина, але не така мила і не така юна; осінь - молода жінка, але не така сяюча і не така прекрасна як літо; зима клацає зубами, носить терновий вінок і одягнена в "Reif, Schnee und Kдlte" (іній, сніг, лід, холод).

6. В текстах притч наявні синтаксичні фігури. Наприклад, досить часто ми зустрічаємо в притчах граматичні паралелізми : "Der Sohn konnte sich wieder auf keine Weise entscheiden; er meinte: sie scheine ihm gar zu glдnzend, sie mцge der Pracht zu sehr ergeben sein, sie mцge viel verschwenden... " "Der Zweifel" C.Brentano[17].

Таким чином, мовний стиль притчі вцілому можна визначити насамперед як автологічний, якому притаманна простота викладу і вживання понять в їх номінативнім значенні. Але на цьому нейтральному фоні ще більше вирізняються мовні засоби виразності: прямий та непрямий діалоги, монолог персонажів, мова автора, роздум, опис, афористичні вирази.

До перспектив подальших досліджень належить систематизація лексичних, синтаксичних, морфологічних і образних засобів виразності у німецькомовній притчі та вивчення прагматики тексту притчі.

Список використаних джерел

Близнюк А.С. Притчево-алегоричний напрям в епічній драмі. Поетика. Жанри. - Автореф. дис.канд.філол.наук. - Київ, 1995. - 24 с.

Брандес М.П. Стилистический анализ (на материале немецкого языка). - М.: Высшая школа, 1971. - 189с.

Данилова Т.В. Архетипические корни притчи // Рациональность и семиотика дискурса. - Ред. Б.А. Парахонский. - К.: Наукова думка, 1994. - С.59-73.

Климюк Ю.И. Идейно-эстетическая функция притчи в украинской поэзии XIX- начала ХХ в. - Автореф. дис. ... канд.фил. наук. - Одесса, 1989. - 18с.

Мусхелишвили Н.Л., Шрейдер Ю.А. Притча как средство инициации живого знания // Философские науки. - 1989. - № 9. С.101-104.

Пихтовникова Л.С. Композиционно-стилистические особенности стихотворной басни (на

материале немецких стихотворных басен 18 в.): Дис канд. филол. наук. - Специальность

10.02.04 - германские языки. - Киев: Киевский педагогический институт иностранных языков, 1992. - 338с.

Пихтовникова Л.С. Притча как жанр и как тип текста: проблема дефиниции. // Нова філологія. - №2(11). - Запоріжжя; ЗДУ, 2001. - С.216-224.

Пихтовникова Л.С. Тексты и методы: лингвостилистическая характеристика и интерпритация немецкой притчи как типа текста и как жанра. // Зб.наук.статей "Семантики слова, речення та тексту". - Вип.6. - Київ: КДЛУ, 2002. - С.259-265.

Піхтовнікова Л.С. Еволюція німецької віршованої байки (13-20ст.): жанрово-стилістичні аспекти: дис. ... доктор філол. наук. Спеціальність: 10.02.04 - германські мови; 10.02.04 - література зарубіжних країн. - Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000. - 427 с.

Собуцкий М.А. Средневековые притчеобразные нарративы: общечеловеческое знание о структурах возможных событий // Рациональность и семиотика дискурса. - Ред. Б.А. Парахонский. - К.: Наукова думка, 1994. - С.73-89.

Товстенко О.О. Специфика притчи как анра художественного творчества: Притча как архетипическая форма литературы // Вест.Киев.ун-та: Романо-германская филология. - 1989. - Вып.23.- С.121-124.

ФедоренкоН.Т., Сокольская Л.И. Афористика. - М.: Наука, 1990. - 178с.

Щербина С.Д. Притча в американской литературе XIX-XX вв. (Идейно-сдержательные особенности, структура). - Автореф. канд. филол.наук. - Киев, 1988. - 17с.

Billen J. (Hrsg). Die deutsche Parabel. Zur Theorie einer modernen Е^дЫГогт. (WdF, Bd.384) - 1986. VI, 456S.

Brettschneider W. Die