на сторінках сучасної прози, розширюють морально-етичний діапазон сприйняття євангельських подій та створюють своєрідні художні моделі сприйняття психологічного оточення Христа. Однією з найдраматичніших постатей світу новозавітних образів є Марія Магдалина. Цей образ неодноразово з'являється на сторінках сучасної євангельської прози (Пікнетт Лінн «Код Марії Мащалини», Антуанетта Мей «Дружина Пілата», Естер де Бор «Марія Мащалина. За завісою міфу», Маргарет Джордж «Таємна історія Марії Мащалини» та ін). Саме духовне переродження євангельської героїні стало домінуючим фактором трансформаційної поліфонії образу у світовій літературі та культурі. Трансформаційна полеміка репрезентації образу Марії Магдалини пов'язана з тим, що автори розширюють та доповнюють історію героїні, звертаючи увагу на багатоплановість характеристик та протиріччя духовного світу.
Апокрифічні євангелія («Питання Марії», «Родовід Марії», «Євангеліє від Марії») дали авторам широкий простір фантазії та багатоплановість представлення життя Марії Магдалини та її духовної еволюції.
У XIX столітті в Англії ім'я Марії Магдалини вважалося синонімом «великого соціального зла» - синонімом проституції. Починаючи з середини Х\ТП століття філантропія прийшла до того, що сприймати жінку, яка пала, як об'єкт страждання, що достойна співчуття. Засновувались благодійні установи, щоб забрати проституток з вулиць. їх вважали жертвами власних слабкостей, марнославства або якого-небудь мерзенного спокусника. Марія Мащалина стала представницею незаміжньої занепалої жінки, чиє життя вікторіанське суспільство розглядало, як моральну хворобу, що являла собою серйозну загрозу найбільш важливим цінностям - сім' ї, дому та моральній чистоті. Вона сприймалася повною протилежністю постаті доброчинної дружини та матері. Останній образ народжений з концепції протиставлення Богородиці та Магдалини.
У літературі XIX століття образ Богородиці використовується у символічному контексті, «вона, зазвичай, не являється тим змістовим центром, який провокує сюжетний розвиток або організовує систему конфліктів та колізій» [2, с.103] (О. де Бальзак «Шагренева шкіра», М.Бабич «Різдвяна Мадонна», О.Володін «Мати Ісуса», П.Коельо «Шут Богородиці», Ф.Грем «Таємниця Діви Марії»), хоча в деяких літературних творах вона позбавлена канонічності, а набуває складних емоційно-поведінкових характеристик, особливо яскраво це простежується у діалогах з Магдалиною. Щодо літератури XX століття, А. Є.Нямцу стверджує, що «зустрічається безліч інших «портретів» матері Ісуса, семантика яких відрізняється від канонізованих церквою зображень» [2, с. 105] (П. Лагерквіст «Варавва», Н.Казан- дзакіс «Остання спокуса Христа», Ю.Пульвер «Охоронець Бородиці»).
Євангельський сюжетно-образний матеріал, який функціонує в сучасних культурно-історичних умовах, переосмислюється, інтерпретується та зазнає широкодіапазонного перевтілення (літературні перекази, дописування, обробки, апокрифи). Нові аспекти погляду на відомі події набувають нового звучання і, потрапляючи на канву сучасної культурно-історичної дійсності, формують нові шляхи подолання духовних проблем нашої епохи. Дослідження багатозначності семантики традиційних структур на матеріалі творів сучасної літератури невід'ємно пов'язано з важливими завданнями порівняльного літературознавства.
Список використаних джерел:
Немоевский, А. Бог Иисус: Происхождение и состав Евангелий / А. Немоев- ский. - Пг. : Госиздат, 1920. - XVI, 286 с.
Нямцу, А. Е. Миф. Легенда. Литература (теоретические аспекты функционирования) / А. Е. Нямцу. - Черновцы : Рута, 2007. - 520 с.
Нямцу, А. Е. Идеи и образы Нового Завета в мировой литературе / А. Е. Нямцу. - Черновцы : Рута, 1999. - Часть 1. - 328 с.
Татаринов, А. В. Художественные тексты о евангельских событиях: жанровая природа, нравственная философия и проблемы рецепции : атореф. дис. ... д.ф.н.: 10.01.01, 10.01.03 / А. В. Татаринов. - Краснодар, 2006.-315 с.
Фоміна, Г. В. Міф і легенда у загальнокультурному просторі: [монографія] / Г. В. Фоміна, А. Є. Нямцу. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. - 256 с.
Summary
The article deals with the dominant aspects of the transformation of evangelical scenes and images and features of their functioning in the contemporary literary context. Study the most important Modern literary interpretation known evangelical collisions.
Key words: literary image, tradition, interpretation. Одержано 11 жовтня 2010 року