УДК 378.016:81'243

Яковлсвд О.В

ІНТЕРАКТИВНІ ЛЕКЦІЇ З КУРСУ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ НА ФІЛОЛОГІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТАХ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

У статті розглядаються проблеми впровадження новітніх інтерактивних технологій у практику освітнього процесу у вищих навчальних закладах. Володіння викладачем-лектором прогресивними методами проведення інтерактивних лекцій ("керована лекція ", "лекція з паузами ", "лекція за участю студентів " ) та застосування прийомів "кейс-методу", "бліц-інтерв'ю, "мозкового штурму", "акваріуму " демонструється на прикладі інтерактивних лекцій з курсу методики викладання іноземних мов у старших класах ЗОШ.

Ключові слова: інтерактивна лекція, кейс-метод, керована лекція, бліц-інтерв'ю, "мозковий штурм", "акваріум ".

Одним із завдань вищої школи на сучасному етапі є гуманізація процесу навчання, яка відображається у тому, що поряд з педагогічними цілями навчання значна увага приділяється цілям розвитку особистості тих, хто навчається. Відбувається поступове усвідомлення потреб у забезпеченні студентів не лише професійними навичками, але й потреб їх загального розвитку, формування їх інформаційної культури. Необхідність забезпечення вищезазначених потреб в умовах невпинно зростаючої інформатизації навчального процесу потребує від вузівського викладача знань та вмінь у галузі застосування новітніх педагогічних технологій, володіння прогресивними методами і засобами сучасної науки.

Основною формою теоретичного навчання у вузі виступає лекція як форма проведення навчального заняття. Лекція дозволяє розв'язувати певні дидактичні завдання:

передає нову інформацію;

поясню і впорядковує складні поняття, терміни;

моделює процес розв'язання проблем;

аналізує та показує зв'язки між різними ідеями, напрямками, школами;

вчить цінувати освіту, породжує ентузіазм і мотивацію до подальшого навчання.

Основним завданням традиційної лекції залишається передача студентам готових знань, без

активного творчого усвідомлення, створення умов для виникнення сумнівів, роздумів та питань. Завдання тих, хто навчається, зводиться до механічного конспектування. Головними недоліками традиційної лекції вважається:

відсутність часу на осмислення, обговорення інформації, що надходить;

одноманітність діяльності;

пасивна роль студентів на такому занятті, що призводить до невміння виділяти головне, ставити чи відповідати на запитання, критично ставитися до почутого (записаного);

відсутність зворотного зв'язку і здійснення контролю з боку викладача;

Інтерактивна лекція відрізняється від традиційної двобічним потоком інформації (від педагога і від студентів), містить проблемні питання з боку викладача-лектора, виділяється евристичним типом навчання, допускає переривання розповіді педагога і обговорення теми, що викликала труднощі для розуміння, або зацікавила студентів. Інтерактивна лекція допускає імпровізовані виступи студента або кількох студентів по темі лекції. Метою інтерактивної лекції є донесення інформації і активне засвоєння цієї інформації студентами, а не обмін думками. Лекційна форма при переході до наступних етапів навчання повинна послідовно замінюватися дискусіями, доповідями, обговореннями або інакшими формами навчання, які роблять процес засвоєння знань і навичок більш активним і передають частину функцій керування навчанням у руки тих, хто навчається.

Інтерактивний підхід до проведення лекційних занять докорінно змінює модель поведінки викладача і студента:

надає студентам можливість стати головними суб'єктами процесу навчання;

змінюється традиційний погляд на роль лектора, який віднині виступає не лише у ролі "джерела інформації ", але й організатора дискусії, фасілітатора, консультанта, авторитетної особи, яка забезпечує корекцію засвоєного матеріалу.

Інтерактивна лекція побудована на активній взаємодії студентів між собою, з оточенням, середовищем шляхом діалогу/ полілогу, взаємонавчання. У процесі діалогічного навчання студенти навчаються зважувати альтернативні думки, приймати продуктивні рішення. Інтерактивна лекція % це спосіб організації навчання через дію. Студенти вчаться активно співпрацювати один з одним. Їхня діяльність є колективно розподіленою, а результат % колективно отриманим: одночасно груповим і особистісним.

Проаналізуємо кілька варіантів інтерактивних лекцій на тему "Навчання лексичного матеріалу у старших класах ЗОШ".

Метод "Керована лекція" дозволяє:

викласти новий матеріал:

навчити студентів вибірково підходити до інформації, виділяти головне;

активізувати діяльність студентів під час викладу нового матеріалу.

Наприклад, при підготовці лекції з навчання лексичного матеріалу викладач має поділити навчальний матеріал на логічно завершені частини.

Вступна частина (8 хв.) містить оголошення теми, плану лекції, списку рекомендованої літератури.

Основна частина поділена на кілька етапів. Викладач пояснює перспективу викладення матеріалу з подальшою мотивацією дій студентів.

План обговорення ключових моментів

Мета і зміст навчання активного і пасивного лексичного матеріалу у старших класах ЗОШ.

Завдання: Зверніть увагу і дайте визначення ключових понять "лексична одиниця", "шкільний

лексичний мінімум", "активний лексичний мінімум", "пасивний лексичний мінімум", "реальний і потенційний словник", "рецептивна лексична навичка", "репродуктивна лексична навичка".

Студенти слухають лектора впродовж 15 хвилин, занотовуючи по ходу визначення ключових понять..

Процес засвоєння нових лексичних одиниць активного лексичного мінімуму.

Завдання: визначити способи семантизації лексики; пояснити, чим зумовлений вибір того чи

іншого способу. Назвати труднощі засвоєння різних лексичних одиниць та способи їх подолання: записати основні види вправ для оволодіння лексичними одиницями активного лексичного мінімуму

Студенти слухають лектора і не роблять ніяких записів, Після двадцятихвилинного викладу лектор зупиняється і пропонує студентам записати основні положення з його розповіді, Це займає 8-10 хвилин часу. Можливе використання наочних посібників, таблиць і технічних засобів навчання до теми заняття.

Автоматизація дій учнів з лексичними одиницями пасивного і потенційного мінімуму.

Завдання: який тип вправ (комунікативні чи не комунікативні) використовуються вчителем

на даному етапі. Обґрунтуйте свою відповідь.

Студенти слухають лектора впродовж 15 хвилин.

Починаючи таку роботу вперше, викладачу варто запропонувати декільком студентам прочитати свої записи і зробити їх обговорення та корекцію в загальному колі.

Заключна частина. Корекція засвоєного матеріалу може проводитися за допомогою тестів [ 3, 70 ], або за допомогою методів "Акваріум"[2, 42-43] та "Мозковий штурм" [2, 46-47].

Метод "Лекція з паузами" дозволяє:

викласти новий матеріал;

активізувати