«Чесність із собою». Дискутували Іван Дніпровський та «оборонець» - Драй-Хмара. Костюка вразив його гнучкий розум, глибоке знання європейської літератури, виваженість кожного судження. «Промова мала великий успіх, переповнена зала обдарувала оборонця бурхливими оплесками. В пам'яті тільки залишилося, що логіка її була ясна, аргументи переконливі, тон щирий і безпосередній» [7, с. 197]. Після переїзду до Києва працював у Київському медичному інституті, Сільськогосподарському інституті, в УІЛМ, в науково-дослідному інституті мовознавства при ВУАН... «Послужний» список дає підстави пишатися своїм талановитим і працьовитим батьком. В цій статті наведені сторінки щоденника: тут фіксуються події літературні, приватні моменти - зокрема зустріч із «Палею та М-А-ю» (Пилиповича із дружиною), іменини у Зерова, враження від прогулянок у Пролетарському саду. Ці деталі відтворюють плин його життя у Києві. Мабуть таки М. Драй-Хмара не думав, що ці записи потраплять на очі енкаведистів, бо записував з перших уст: «З[еров], характеризуючи добу, порівнював її з «Смутним временем», а Леніна - з Борисом Годуновим» [3, с. 170].
Під час голодомору 3 3 -го року Михайла Драй-Хмару заарештували вперше. Оксана Ашер згадує брутальний трус, під час якого була пограбована бібліотека. Донька гордиться стійкістю свого батька під час допитів, коли його заарештовано вдруге. Дружина відслідковувала етапи смертного шляху чоловіка по концтреволюційних таборах - Нагаєво, Ортукан, Усть-Тайожная, Неріга, Охотськоє. З душевним болем вона пише: «Безумовно, все робилося, щоб убити прекрасну людину, мрійника, ні в чому не повинного» [1, с. 32]. Як бачимо, з творчими зусиллями української діаспори збережено живий образ Михайла Драй-Хмари, і віддане належне його мистецькій спадщині.
Список використаних джерел
Ашер О. Передмова // Драй-Хмара М. Літературно-наукова спадщина. - К., Наукова думка, 2002. - С. 17-32.
Дзюба І. Він хотів жить і творити на своїй землі.// Драй-Хмара М. Вибране. - К.: Дніпро, 1989. - С. 5-38.
Драй-Хмара-Ашер О. Переглядаючи батьків архів // Київські неокласики. - К.: Факт, 2003. - С. 161-175.
Драй-Хмара М.П. Вибране. - К.: Дніпро, 1989. - 542 с.
Жулинський М. Шлях із неволі, з небуття // Драй-Хмара М. Літературно-наукова спадщина. - К., Наукова думка, 2002. - С. 3-16.
Клен Ю. Спогади про неокласиків / Київські неокласики. - К.: Факт, 2003. - С. 7-65.
Костюк Г. М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара // Київські неокласики. - К.: Факт, 2003. - С. 195-237.
Наливайко Д. Українські неокласики і класицизм // Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. - С. 322-337.
Тарнашинська Л. Презумпція доцільності: абрис сучасної літературознавчої концептології. - К.: Вид. дім «Києво- Могилянська академія», 2006. - С. 200-534.
10. Шевельов Ю. Легенда про український неокласицизм // Вибрані праці: У 2 кн. Книга II. Літературознавство. - X. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - С. 393-447.
The article dwells upon the reception of M. Drei-Kchmara's creative personality in the literary discourse of Ukrainian diaspora. In O. Usher's, Y. Klen and Y. Kostjuk's memoirs this neoclassicist poet is presented as an unbending personality full of powerful intellectual aspiration conjoined with highest morals. Y. Scheveljov investigates M. Drei-Kchmara's creative work in the context of aesthetical and poetical specificity of Ukrainian neoclassicism.
Key words: creative individyality, literary discourse, memoirs, Ukrainian neoclassicism.