Протиставлення добра і зла. Основними категоріями буття є добро і зло. Усе, що несло добро, схвалювалося, а те, що було злим, підлягало різкому осудові. Така оцінка предметів і явищ навколишньої дійсності і взаємостосунків між людьми закріплювалися у свідомості людей. Але "психологія людини бароко була сповнена контрастів. У ній починали вгадувати не лише відблиски добра, а й зла. Митці вже знали, що світ і темрява невіддільні від людської природи" [4, с. 38]. Поезія бароко віддзеркалила віру в Бога, який любив добрих і карав злих. Вона вчила бути добрими, творити добро. Порівн.: Мает тыж гетман въ войску мИти справедливость, // Добрых миловати, злых зась карать за их злость (УП 1, с. 335); Доброго любил, злого зась звыкл был карати (УП 1, с. 325); Добрых любити отець дал науку сыну, // Злых же злИ погубляти и казн и т и выну ( У П 2 ,

с. 226); Абы, еслись добрый, твоя, яко звыкла, // слава въ нем квитнула и нИкгды не зникла, // еслись теж злый, абы сын... // Всю неславу прод- ков цнотами загладил (У П 1, с. 159); Бо гнИв есть у человека (на) двоя дИленый - // Частю добрый, а частю на злое за- паленый (УП 2, с. 192).

Протиставлення багатства і бідності. Люди зрозуміли, що слава і гроші минають, а залишаються вищі цінності, які задовольняють високі духовні прагнення і бажання. "Райське життя дається лише праведникам, усі ті, хто хоче насититися земними втіхами, мають знати, що на тому світі їм годі сподіватися чогось доброго", тому "треба зневажати реальну розкіш заради багатств життя небесного" [4, с. 23]. Порівн.: Бо которая роскош тутъ на свИтИ человИку смаку - ет, ////// тая ся по смерти в горкость прикрую опакует (УП 1, с. 152); Глава (Христос. - І.Г.) в терніи, уды в рожах ходят - // Христос страсть терпит, люди роскош плодят. // Обы роскошны уды студ познали, // Небы под тернем мякких рож желали (УП 2, с. 294); Зрадить не одного роскошного мужа // дочасное добро а вИчная нужа, // Страшливого пекла огонь негасимый // и лютого караня судя справедливый (УП 1, с. 112); Лихоимъца нищіи проклинають, // И ближ- ніи его смерти желають. // ... // Щедраго же всИ купно отрицають // И от клевещущих зол защи- щають (УП 1, с. 188); Же о земном хлИбИ // Живы быти не можем, присмаков потреба, // Наук твоих духовных, небесного хлИба (УП 1, с. 169).

Протиставлення мудрості (розуму) і безуму (глупства). Найголовніше достоїнство людини - це її розум, який допоможе дійти до добра і морального вдосконалення. Людина велична і славна свої розумом. "Мудрого треба поважати хоча б тому, що освічена людина не дозволяє собі того, що властиве для некультурної людини - злостивості, заздрості, надокучливості й грубості" [4, с. 58]. Порівн.: Яже премудр, творить въ начинаніи, // Безумен свя творитъ въ сконъчанш. // Премудраго ест преди размышляти, // Буя же - не надИях ся, глаголати (УП 1, с. 182); То обое въ том дому кож- дый бачить, // Мудрый признает, глупый - яко рачить (УП 1, с. 156); О мудрости земная, божей покорися! (УП 1, с. 78); И тоеи теж цноты молчать не годится, // хто бы против того был, глупым по- добится, // Которые бы намнИй о тое не дбають // же мудрые под лаву славу их вкидають (УП 1, с. 226).

Протиставлення православ'я і католицизму

засвідчуємо тільки в українській бароковій поезії, що пов' язано з історичною ситуацією в Україні. Із середини XVI ст. у зв'язку з державною і релігійною агресією шляхетської Польщі й католицизму розгортається запекла, тривала боротьба українського народу за право на православне віросповідання як право на існування своєї народності. Щоб зрозуміти важливість цього періоду в історії України, треба врахувати, що на той час в Європі панівною ідеологією була релігія. Українські барокові поети використовували запозичені ними художні засоби з католицького Заходу для боротьби з "окатоличенням" України, для захисту своєї віри, мови, культури, звичаїв. Вони обстоювали єдність і самостійність православної церкви, виступили на захист православ'я проти єзуїтів та прихильників унії на чолі з папою римським, які посягали на догмати християнської церкви, а пізніше й на саме буття українців. Усі висловлювання мали характер захисту православних догматів від єресі, особливо від папежу. Порівн.: Збираючи скаръ- бы, учиши нищеты, // а не приемлеши Христовы простоты (УП 1, с. 79; с. 121); Дал тобИ бог нози по земли