УДК [82-3:82-343](4-15+477)

Гурдуз А.І., аспірант Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України

Типологія міфопоетичних технік в українській та західноєвропейській "прозі про землю" кінця ХІХ - І третини ХХ ст.: аспект рецепції біблійного матеріалу

Стаття присвячена актуальній у компаративістиці проблемі типології міфопоетичних технік в українській та західноєвропейській прозі про .землю кінця ХІХ - І третини ХХ ст. з погляду рецепції біблійного матеріалу. Порівнюються типи міфопоетичного ядра і міфопоетичної атмосфери творів О.Кобилянської "Земля ", К.Гамсуна "Соки землі" і Т.Гарді "Тесс із роду д 'Ербервіллів ". Доводиться спільність вираження біблійного матеріалу (мотивів) у творах О.Кобилянської і Т.Гарді.

The article is devoted to comparative literature problem of mythopoetic technics typology in Ukrainian and West European prose about the earth of the end of the XIX - the first third of the XX century from the point of view of the reception of biblical material. The types of mythopoetic kernel and mythopoetic atmosphere of the works by O.Kobylianska The Earth, K.Hamsun Fruits of the Earth and T.Hardy Tess of the d'Urbervilles are compared. Similarity of expression the biblical material (motives) in O.Kobylianska's and T.Hardy's works is proved.Період кінця ХІХ - І третини ХХ ст. став одним із найбільш складних і цікавих у світовій літературі й мистецтві. В європейській літературі він ознаменувався розквітом прози про землю, однією з постійних ознак якої є виражена тенденція до міфологізації.

Глобальні зрушення в суспільній свідомості, загальний пошук нових морально-ціннісних систем координат, посилення інтересу до релігії й ірраціонального взагалі обумовлюють актуалізацію біблійного контексту, елементи якого інтенсивно інсталюються в художні твори. Маючи легендарно-міфологічну природу, ці структури, осучаснюючись у новому культурно- історичному контексті, грають роль своєрідного лакмусу: як зазначає А.Нямцу, "з одного боку, сучасні реалії допомагають глибше осмислити універсальні морально-психологічні проблеми загальнокультурних зразків; з іншого - позачасові у нашому розумінні колізії міфологічних схем, накладені на конкретний національно- історичний матеріал, часто пропонують несподіване з точки зору буденної свідомості дослідження глибинних джерел сучасного духовного контексту" [7; 17].

"Функціональне" навантаження таких вкраплень у літературі актуальне й досліджується, і ми у пропонованій статті намагатимемось виявити типологію технік уведення біблійного матеріалу у вітчизняних та західноєвропейських прозових творах про землю кінця ХІХ - І третини ХХ ст. Практика свідчить, що подібні студії значно розширюють уявлення про таку літературу, трактування якої часто вкладається суто в реалістичні рамки. Тим більше, що нинішній перехід у ХХІ ст. ставить перед людиною питання, аналогічні тим, що непокоїли її в означений нами період: пошук сенсу існування, місця людини на землі, віри чи безвір'я, типу цивілізацій- ного розвитку тощо.

Серед нечисленних вітчизняних праць, присвячених "селянській прозі", можна виділити, зокрема, роботи М.Грицюти [1], Д.Наливайка, Т.Денисової й Н.Овчаренко [див.: 10], однак необхідного нині комплексного дослідження з проблем міфопоетики цієї прози досі немає. Так само відсутні компаративні розвідки про міфо- поетики української й західноєвропейської літератури про землю.

Яскраво репрезентують прозу про землю кінця ХІХ - І третини ХХ ст. повість О.Кобилянської "Земля" (1901) та романи Т.Гарді "Тесс із роду д'Ербервіллів" (1891) і К.Гамсуна "Соки землі" (1917). Компаративний аналіз цих яскраво міфологічних творів є новаторським, показовим (оскільки вони репрезентативні в цьому плані для їх національних літератур) і проводиться на рівні типологічних схо- джень. Про його актуальність свідчить той факт, що тема землі в українській літературі завжди займала одне з центральних місць та відзначалася своєрідністю й оригінальністю трактування. Паралельний розвиток даної теми в зарубіжній літературі (зокрема, в англійській та норвезькій), а також широке застосування українськими й західноєвропейськими письменниками міфопое- тичної техніки письма утворюють об'єктивні передумови до плідного компаративного дослідження міфопоетичної парадигми в українській та західноєвропейській прозі про землю кінця ХІХ - І третини ХХ ст.

Кобилянська і Гарді, вірогідно, не були обізнані з творчістю одне одного (українсько- англійські літературні взаємини взагалі вивчені недостатньо), проте українська авторка любила норвезьку літературу [6, т. 5; 469] (типологічно споріднену з українською [12; 73]) і визнавала вплив на себе творчості Гамсуна [6, т. 5; 240] (однак за часом написання її повість випереджає норвезький роман). Цікаво, що у стильовому відношенні в названих творах, поряд із відчутними залишками реалістичної традиції, домінують модерністичні тенденції.

Міфологічне "кодування" повісті і романів виявляється по-різному, проте здійснюється за допомогою спільного "інструментарію" - елементів біблійного матеріалу. Якщо розмежовувати умовний центр (ядро) міфопоетичної парадигми кожного з творів та витворену на його основі міфопоетичну атмосферу твору в цілому, дійдемо цікавих висновків.

Українська повість виявляє гомогенність такого міфопоетичного ядра, оскільки в її тексті виразно проступають контури старозаповітної легенди про Каїна і Авеля (вбивство Савою його брата Михайла). Щоправда, окремі дослідники вбачають у повісті ще ряд рецепційних моментів (за Т.Гундоровою, це "паралелі Анна - Богоматір, Сава - Іуда, старий Петро - один з апостолів" [2; 60]. С.Пригодій же в постаті Івоніки вбачає Адама [9; 116]), однак, думається, останні у творі не є системними й залишаються "в тіні" домінантної моделі "Каїн - Авель". Міфопоетична атмосфера "Землі" в цілому є гетерогенною, пояснення чому знаходимо в поєднанні авторкою власне міфологічної (біблійної) оповіді