що коли в романі Гамсуна Ісак (Адам-Ісак) - центральний образ в абсолютному розумінні (його художня реалізація в міфологічному плані, в принципі, відбувається тільки завдяки йому), то в англійського письменника образ Тесс-"Єви-Магдалини", попри його центральність, безсумнівно, потребує для здійснення міфопоетичної програми роману присутності й інших - контекстуально однорідних (біблійних) - персонажів: Енджела (Адама- Христа) і Алека (лже-Адама й спокусника). Аналогічну ситуацію маємо в "Землі" Кобилянської, де авторський варіант біблійного міфу утримується тільки парою персонажів - Михайлом- "Авелем" і Савою-"Каїном". З теоретичного погляду цей момент розкрито А.Нямцу: "Якщо міфологічна ситуація вимагає наявності певних героїв, то самі міфологічні персонажі у певній мірі автономні, так як вони безпосередньо утворюють ситуацію, провокують конфлікти, активізують розвиток дії, визначають трагічний (комічний) характер останньої" [7; 28].
Характерною особливістю міфопоетичних парадигм повісті Кобилянської й романів Гамсу- на і Гарді є їх наскрізна пантеїстичність (точніше, "сусідство" й переплетення біблійних та язичницьких моментів). Подібне тяжіння до пантеїстичного і язичницького осмислення буття загалом притаманне європейській прозі з домінуванням селянської тематики даного періоду (О. Шпенглер коментує це таким чином: "Сьогоднішня побожність селян старіша, ніж християнство. Їх боги старіші за будь-яку більш високу релігію" [13; 121]); в українському культурному просторі це поєднання світоглядних парадигм є, так би мовити, традиційним.
Проаналізовані в даній статті твори не є поодинокими прикладами творів про землю, де простежується активна рецепція біблійного матеріалу. Автори прози з домінуванням селянської тематики досить часто звертаються до цієї сфери міфології, реінтерпретація образів та мотивів якої в літературі ХХ ст. набуває надзвичайної актуальності.
Отже, глибоке й комплексне дослідження міфопоетики української та зарубіжної прози про землю кінця ХІХ - І третини ХХ ст. є важливим і необхідним, таким, що відповідає пріоритетним завданням сучасного літературознавства й, зокрема, компаративістики.
2. Гундорова Т. Кобилянська - Довженко: навколо "Землі", або Різниця аналогій // Слово і Час. - 1997. - № 11-12. - С. 57-62.
Гурдуз А.І. Метагерой романів Кнута Гамсуна: динаміка пантеїстичного світосприймання: (Образи Нагеля ("Містерії", 1892), Глана ("Пан", 1894) та Ісака ("Соки землі", 1917)) // Всесвітня літ. в серед. навч. закладах України. - 2004. - № 2. - С.54-56.
Гурдуз А.І. Міфопоетична парадигма в романі Томаса Гарді "Тесс із роду д'Ербервіллів": контури біблійних моделей // Зарубіжна літ. в школах України. - 2005. - № 8. - С. 10-14.
Кеттл А. Томас Харди. "Тэсс из рода д'Эрбер- виллей" (1891) // Кеттл А. Введение в историю английского Романа / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1966. - С. 266-280.
Кобилянська О. Твори: В 5 т. - К.: Держлітви- дав УРСР, 1962-1963.
Нямцу А. Основы теории традиционных сюжетов. - Черновцы: Рута, 2003. - 80 с.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Либідь, 1999. - 447 с.
Пригодій С.М. Літературний імпресіонізм в Україні та США: (Типологія та національні особливості). - К.: Нора-принт, 1998. - 311 с.
Українська література в системі літератур Європи і Америки (ХІХ-ХХ ст.) / Відп. ред. Д.С. Наливайко. - К.: Заповіт, 1997. - 264 с.
Храповицкая Г.Н. "Плоды земли" - роман- миф К.Гамсуна // Филологические науки. - 2000. - № 5. - С. 38-45.
Шамрай А. Творчість Коцюбинського в літературному оточенні // Критика. - 1928. - № 4. - С. 57-91.
Шпенглер О. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории. Т. 2. Всемирно- исторические перспективы / Пер. с нем. С.Э.Борич. - Минск.: ООО "Попурри", 1999. - 720 с.
King J. Tragedy in the Victorian Novel. Theory and Practice in the Novels of George Eliot, Thomas Hardy and Henry James. - Cambridge, London, New-York: Cambridge University Press, 1979. - 182 p.