УДК 811.161.2'27'373.46

Верста І.М., аспірантка кафедри загального мовознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка

Про ядро соціолінгвістичної термінології

У статті розглянуто особливості польової організації соціолінгвістичної термінології: виокремлено ядро соціолінгвістичних назв, проаналізовано лексико-семантичні відношення між ними.

The article deals with peculiarities of field organization of sociolinguistic terminology: the kernel of socio- linguistic nominations is recognized, lexical and semantic relations are analyzed.У сучасному термінознавстві відсутні роботи, присвячені характеристиці соціолінгвістичних термінів. Мета статті - визначити склад соціолінгвістичних назв, що формують ядро цієї терміносистеми. З огляду на мету формулюємо завдання: а) виокремити терміни, що позначають основні поняття соціолінгвістики; б) з'ясувати ти та проаналізувати відношення між компонентами ядра термінополя. Матеріалом для аналізу служать терміни, виписані з мовознавчих праць українських та зарубіжних учених на соціолінгвістичну тематику (див. перелік джерел).

Дослідники звертають увагу на те, що термі- носистема як модель галузі знання чи діяльності виникає внаслідок сформованої теорії, визначення основних об'єктів та зв'язків між ними [4, с. 119]. Тому виокремлюють три типові схеми формування і функціонування терміносистем:

перехід від періоду відсутності системи до періоду її наявності (стихійно складена сукупність термінів ^ терміносистема);

ріст знань у межах усталеної теорії, де нові факти не руйнують її, а лише збагачують;

зміна теорії і відповідно - терміносистеми [4, с. 104-106]. За нашими спостереженнями, українська соціолінгвістична термінологія ілюструє другу схему формування терміносистеми. Вона постає як знакова модель самостійної галузі знання, елементами якої виступають лексичні одиниці (слова і словосполучення) української мови, відповідні до категорійного апарату теорії. Водночас, це - ієрархічне утворення, що струк- турує знання за допомогою логічних відношень та реалізує парадигматичні зв'язки за принципом семантичного поля, тобто об' єднуючи лексеми за ядерною інтегральною ознакою. Термінологічним полем, що виникає на основі логіко- понятійних відношень, для терміна виступає термінологія його галузі, в межах якої він реалізує свої властивості. У межах поля термін має всі характерні для нього ознаки, одна з яких - екстралінгвістична спрямованість. Саме їй підпорядковані всі мовні засоби вираження наукових понять певної галузі [7, с. 16-18; 5, с. 108; 9, с. 110112]. Термінологічне поле як парадигматичне утворення формується за принципом ядра і периферії.

На думку термінознавців, до ядра терміносистеми слід зараховувати терміни, що позначають основні поняття галузі, а також похідні від них назви [4, с. 126], іншими словами, базові терміни та похідні. Базовим термінам як ключовим компонентам терміносистеми притаманні такі характеристики: вони відображають основні поняття певної галузі, нерозкладні далі на складові смислові компоненти; структура базових термінів не може складатися більш, ніж із трьох членів; вони є основою для деривації; виступають родовими назвами щодо видових [3, с. 69-70]. Ураховуючи особливу організацію пограничних наук, до яких належить і соціолінгвістика, у складі цієї дисципліни виокремимо "ядерну терміногрупу" (спеціальні поняття галузі), стрижневу та суміжну групи назв [1, с. 121]. До першої належать базові терміни, що об'єднують назви основних понять соціолінгвістики, а також їх найближчі співгіпоніми (за аналогією до семантичних полів). Усі інші назви формують периферію.

Трактуючи термін як одиницю поля, враховуємо характеристики та особливості розвитку предметної сфери, основні проблеми досліджуваної галузі, тобто екстралінгвістичну спрямованість терміна в його науково-теоретичному контексті. Насамперед, з'ясуємо підхід мовознавців до визначення предмета соціолінгвістики та її проблематики.

Широкий спектр питань, які вирішує соціолінгвістика, зумовлений багатогранними зв'язками між мовою і суспільством, а також різними методологічними описами цих проблем, що підтверджують праці: українських мовознавців - Б.М. Ажнюка, Ю.О. Жлуктенка, Л.Т. Масенко, Л. Ставицької, О.О Тараненка; зарубіжних учених - Д.Гаймса, В.Лабова, Дж.Фішмана, М.Халідея, Дж.Ґамперца, Д.Камерон, С. Ґрабяся та ін. Однак у цих працях знаходимо невизначеність предмета соціолінгвістики, велику кількість проблем. Так, енциклопедія "Українська мова" трактує соціолінгвістику як галузь, що вивчає соціальні аспекти розвитку мови, її суспільні функції в синхронії та діахронії, механізми взаємодії мови і суспільства [10, с. 583]. У предметну сферу потрапляють такі проблеми: соціальна диференціація мови, взаємозв'язок мови і суспільства, мова і нація, мова і культура, мовна політика і мовне планування, двомовність, впливи соціального середовища на мову і на мовленнєву поведінку [10, с. 583; 2, с. 248]. А.П.Загнітко виокремлює такі основні поняття соціолінгвістики, як мовне співтовариство, мовна ситуація, соціально-комунікативна система, мовна соціалізація, комунікативна компетенція, мовний код, перемикання кодів, білінгвізм (двомовність), мовна політика [2, с. 253]. Існує думка, що соціолінгвістика об'єднує всі галузі знання про співвідношення мови і суспільства, мета цієї дисципліни - досягти кращого розуміння природи людської мови з урахуванням соціального контексту, а також визначити особливості взаємодії мови і суспільства [12, с. 68]. За іншим формулюванням, до основних проблем соціолінгвістики також належать соціальна детермінованість мови, причиновий взаємозв'язок мови і суспільства, функціонування мови в суспільстві [8, 97].

Опрацьована нами теоретична література підтверджує широке проблемне поле соціолінгвістики. Воно і визначає основний склад одиниць ядерної терміногрупи: соціолінгвістика, мовна ситуація, мовна політика, мовна спільнота, соціолект, мовний код, мовні контакти. Взявши родо-видові відношення за основу формування будь-якої мікросистеми, до ядра соціолінгвістичної терміносистеми зараховуємо й похідні терміни від назв основних понять соціолінгвістики.

Термін соціолінгвістика входить у мікрополе назв з аналітичною двочленною і синтетичною композитною структурою: американська соціолінгвістика, ареальна соціолінгвістика, діахрон- на соціолінгвістика, синхронна соціолінгвістика, інтеракційна