Систему похідних назв до терміна мовна ситуація також становлять одиниці з аналітичною та синтетичною структурою, які по-різному конкретизують родове значення: ендоглосна мовна ситуація (одномовність, монолінгвізм), екзогло- сна мовна ситуація (багатомовність, полілінг- візм), гіперглосна мовна ситуація, гіпоглосна мовна ситуація, демографічно рівноважна мовна ситуація, демографічно нерівноважна мовна ситуація, збалансована мовна ситуація, незба- лансована мовна ситуація, диглосія, поліглосія, білінгвізм (двомовність), індивідуальний білінгвізм, масовий білінгвізм, штучний білінгвізм, природний білінгвізм, регіональний білінгвізм, національний білінгвізм, соціальний білінгвізм, міжгруповий білінгвізм, внутрішньогруповий білінгвізм, індивідуальний соціальний білінгвізм, масовий соціальний білінгвізм, двосторонній білінгвізм, односторонній білінгвізм, початковий білінгвізм, прогресивний білінгвізм, інтегрований білінгвізм, адекватний білінгвізм, регресивний білінгвізм, залишковий білінгвізм. Окрім родо-видових відношень, у межах похідних назв сформувалися відношення антонімії, логічну природу якої можемо простежити на основі протиставлених схем у термінах: ендоглосна мовна ситуація - екзоглосна мовна ситуація (опозиція утворена на основі протиставлення за кількістю мов, що беруть участь у мовній ситуації), збалансована мовна ситуація - незбалансована мовна ситуація (протиставлення на основі сфер поширення мов), демографічно рівноважна мовна ситуація - демографічно нерівноважна мовна ситуація (протиставлення за ознакою комунікативної потужності мов). В антонімічних відношеннях перебувають терміни з компонентом білінгвізм: індивідуальний - масовий, природний - штучний, регіональний - національний, односторонній - штучний. У межах похідних назв є синонімічні відношення, оформлені термінами- дублетними назвами: ендоглосна мовна ситуація - одномовність - монолінгвізм, екзоглосна мовна ситуація - багатомовність - полілінг- візм, білінгвізм - двомовність.

У мікросистемі похідних назв до терміна мовна політика виявлено назви з аналітичною структурою: зовнішня м.п., внутрішня м.п., ретроспективна м.п., перспективна м.п., місцева м.п., загальнодержавна м.п., місцева м.п., регіональна м.п., загальнодержавна м.п., міжнародна м.п., м.п. інтернаціоналізації, м.п. стратегічної багатомовності, м.п. офіційної одномовності, м.п. диференційованого юридичного статусу, м. п. офіційної двомовності або тримовності (багатомовності), політика офіційної двомовності або тримовності (багатомовності), необмежений територіально офіційний білінгвізм, територіальний офіційний білінгвізм, офіційна двомовність (багатомовність). Відношення антонімії в мікросистемі похідних до терміна мовна політика ілюструють опозиції: зовнішня м.п. — внутрішня м.п.; ретроспективна м.п. -перспективна м.п., місцева м.п. - загальнодержавна м.п.; місцева м.п. - регіональна м.п.; регіональна м.п. - загальнодержавна м.п.; загальнодержавна м.п. - міжнародна м.п.

Термін мовна спільнота, як і термін-дублет мовне співтовариство [2, с. 253-256], позначає сукупність людей, об'єднаних спільними соціальними, економічними, політичними і культурними зв'язками, які безпосередньо і опосередковано контактують між собою та з певними соціальними інститутами, використовуючи для цього одну чи декілька мов (різні мовні коди). Мова в межах мовної спільноти виконує консолідуючу функцію для різних за кількістю і територією об'єднань (від цілої країни чи її регіону до малих соціальних груп). Щоб визначити характер мовної спільноти, потрібно врахувати лінгвістичні та соціальні ознаки. Так, семантична ознака „кількість мов, що використовує мовна спільнота" диференціює співгіпоніми одномовна м.с., двомовна м.с., багатомовна м.с. Ураховуючи кількісні характеристики, виокремлюємо малу м.с., велику м.с.. За соціальними характеристиками поняття мовна спільнота розрізняють малу м.с., велику м.с, які корелюють із поняттями соціальна група, мала соціальна група, велика соціальна група. Ототожнювати їх чи виділяти як співгіпоніми не можна, оскільки вони стосуються різних критеріїв виокремлення: для гіпероніма мовна спільнота критерієм виокремлення є спільність соціального життя і присутність регулярних комунікативних контактів (лінгвістичні та соціальні чинники); для терміна соціальна група - соціальна взаємодія, ідентифікація з групою, соціальні характеристики [2, с. 254; 8, с. 128].

Мовне утворення, за допомогою якого спілкуються члени мовної спільноти, - мовний код. Мікросистема співгіпонімів з інтегральною родовою семантичною ознакою „засіб спілкування" поповнюється низкою назв, які виявляють видові ознаки через розвиток парадигматичного та синтагматичного значення. На різних рівнях родо-видової ієрархії в мікросистемі перебувають терміни з аналітичною і синтетичною структурою: національна мова, літературна мова, кодифікована мова, некодифікована мова, діалект, соціолект, жаргон, арго, сленг, койне, піджин, креольська мова, природна мова, штучна мова, мова міжнародного спілкування, регіо-

Література

Антонова М.В. Системная организация терминологии "пограничных" наук // Отраслевая терминология и ее экстралингвистическая обусловленность. - Воронеж: Изд. Воронежского ун-та., 1986. - С. 119-127.

Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії: Монографія. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - 338 с.

нальна мова, мова більшості, мова меншості. Протиставлення назв природна мова - штучна мова, мова більшості - мова меншості ілюструє відношення антонімії.

Сучасний соціолінгвістичний контекст дозволяє виділити в ролі базового термін соціо- лект. Систему основних співгіпонімів термін формує способом розвитку парадигматичного значення: арго, жаргон, сленг.

До термінів мовні контакти та соціальна диференціація мови ми не виявили мікросистеми пов'язаних родо-видовими відношеннями назв, а також назв, які б вступали у відношення синонімії чи антонімії.

Отже, можемо побачити певні тенденції у формуванні складу ядра соціолінгвістичної тер- міносистеми: базові терміни відображають поняття, що корелюють з актуальними напрямами практичних і теоретичних досліджень; у межах ядра соціолінгвістичні терміни пов'язані гіперо- гіпонімічними, антонімічними та зрідка синонімічними відношеннями; основою для формування окремих мікросистем базових термінів стало логічне підпорядкування роду та виду.

Джерела

Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я. Єрмоленко.