Так, слово закос у діловій писемності зазначеного періоду набуває термінологічної семантики "ділянка сінокосу, косовиця" на основі метонімічного перенесення первинного значення "сінокосіння" (процес) на місце, де цей процес відбувається. Термін риболовецького промислу ловище із семантикою "місце, де ловлять рибу" також виник на основі суміжності дії "полювати, ловити" (первинне значення даної лексеми) з місцем, де виконується дана дія. Лексема отъезд у загальновживаному значенні "від'їзд, виїзд" також набуває термінологічної семантики "віддалене володіння, угіддя, місце промислу"; таким же чином термінологізується значення слова пашня "зоране поле" шляхом перенесення семантики "оранка, орні роботи" (процес) на місце дії.

У структурному відношенні морфологічний спосіб термінотворення в староруській мові, так само як і в сучасній, є продуктивним. У донаціона- льний період найактивнішим його видом була афіксація з її різновидами. Так, терміни борок - "невеликий хвойний ліс", гривка - "поросла лісом височина", гумнище - "місце, де був тік", дворище - "місце розташування двору, садиба", землица - "невелика земельна ділянка", поженка - "невелика косовиця, нива, рілля", переложек - "невелика занедбана рілля", польце - "невелике поле" та ін. є суфіксальними утвореннями, що виникли шляхом приєднання до твірної основи суфікса - к-, -ок-, - ищ-, -иц- і ін.

Слід відзначити, що найбільш продуктивними при творенні термінів сільськогосподарських угідь у цей історичний період були суфікс - ищу просторовому значенні (ловище - "рибне угіддя", езовище -"вид рибного угіддя", ржи ще - "поле, де зростало жито", огородище - "місце, де раніше був город", репище - "місце, де сіється або сіялася ріпа", нивище - "місце, де була рілля", летовище - "місце, де влітку пасеться худоба", зимовище - "місце, де зимують, займаються будь-яким промислом" та ін.) і суфікси - к- (-ок-, -ек) зі зменшувальною семантикою (омуток - "невеликий вир", мошок "невелике сухе болото", лужек - "невелике сінокісне угіддя" і под.).

За допомогою суфіксально-префіксального виду морфологічного словотворення виникли такі найменування, як закраина - "невелика ділянка землі, сінокісного угіддя", заполье - "угіддя, земля на краю поля, за полем", остожье - "місце, де складається стіг", приполек - "ділянка ріллі поряд із полем", перевесье - "місце для лову птахів" і ін.

Лексичні одиниці - терміни сільськогосподарських угідь, які виникли за допомогою префіксального способу словотворення, також широко представлені в діловій писемності XVI- XVII століть : затон - "рибне угіддя", наволок - "сінокісне угіддя в заплаві річки", поскотина (подскотина) - "місце випасу худоби" і т. ін.

Як відомо, в сучасній російській мові безафіксний спосіб словотворення є найменш продуктивним: з його допомогою утворюються лише іменники від основ дієслова або прикметника. Наші матеріали дають підставу зробити висновок про те, що даний вид термінотворення був дуже поширений у мові донаціонального періоду. Проілюструємо це твердження такими прикладами: закос - "сінокісне угіддя" (від закосити), залог - "зоране і занедбане поле" (від зале- гати), исток - "джерело, струмок" (від истекати), обжа - "ділянка орної землі" (від обжати), перекоп "канал, що сполучає два водоймища" (від перекопати), пожня - "сінокісне угіддя на низькому місці біля річки або озера" (від пожати),

Література

Дудников А.В. Современный русский язык. - М.: Высшая школа, 1990. - 424 с.

Лейчик В.М. Терминоведение: предмет, методы, структура. Изд. 2-е, испр. и доп. - М.: КомКнига, 2006. - 256 с.

Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н. Ярцевой. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 662 с.

Мишина Е.Ф. Основные способы образования юридических терминов в русском языке XV-XVII вв. // Ученые записки Горьковского пединститута. Серия филологических наук. - Вып. 95. - 1969. - С. 229230.

Прохорова В.Н. Бытовая лексика в языке московских памятников второй половины XVII в:- Автореф. дис....канд. филолог. наук: 10.02.01./ Моск. гос. пед. ин-т. - М., 1953.-16с.

роздель - "розроблена ділянка лісу" (від розде- лити), роскось - "ліс, оброблений під косовицю" (від роскосити), росчисть - "місце в лісі, розчищене під ріллю" (росчистити), роща - "невеликий молодий ліс" (від растити) та ін.

Що стосується способу складання при творенні термінів сільськогосподарських угідь, то слід вказати на його малопродуктивність у зазначений історичний період. Так, за допомогою цього виду словотворення виникли терміни но- вотереб - "місце, розчищене з-під чагарників" і сеножать - "сінокісне угіддя".

Таким чином, у донаціональний період слово набувало термінологічного значення внаслідок лексико-семантичного перетворення, а саме: шляхом звуження значення слова, метафоричного і метонімічного перенесення найменування. У структурному відношенні найбільш продуктивними моделями творення термінів сільськогосподарських угідь ми вважаємо афіксацію та безафіксний спосіб, відзначаємо малу продуктивність способу складання.

Дослідження в галузі історичного терміноз- навства потребує продовження в різних напрямах, оскільки питання особливостей функціонування спеціальної лексики в різних сферах мови, проблеми вивчення механізму конотації, термінологізації та детермінологізації найменувань залишаються актуальнимй і сьогодні.

Прохорова В.Н. Русская терминология (лексико- семантическое образование). - М.: Изд-во МГУ, 1996. - 125 с.

Срезневский И.И. Материалы для словаря древнерусского языка: В 3 т. / Репринтное изд. - М.: Изд-во Книга, 1989. - Т.1: А-К. - С. 156.

Филин Ф.П. Историческая лексикология русского языка. - М.: Наука, 1984. - 175 с.

Черных П.Я. Очерк русской исторической лексикологии. Древнерусский период. - М.: Изд-во МГУ, 1956.