Ціла низка термінів латинського походження, давноузвичаєних українською мовою, зазнала змін у значеннях.

Зокрема слово генерація звузило своє значення до покоління, втративши друге значення народження, відтворення. Вийшовши за межі терміносистеми, звузило значення слово диверсифікація - різноманітність, різнобічний розвиток. Словник іншомовних слів фіксує це слово в такому значенні: «одна з форм концентрації капіталу в умовах науково- технічної революції; полягає в тому, що ... фірми ... проникають у нові для себе галузі й сфери, розширюють обєкти діяльності, асортимент товарів і поступово перетворюються на багатогалузеві комплекси» [6, с. 252].

Слово екватор змінило значення за рахунок звуження. Його вживають зі значенням середина, половина, а не як «лінія перетину земної кулі» [6, с. 284], себто вже не як термін.

Нового значення набуло слово індексація - перерозрахунок, переоблік, а не «проставлення індексу на певних документах, книгах з метою класифікації» [6, с. 346]. Давно відоме україн- ькій мові слово інвазія зі значенням «зараження людини, тварин і рослин тваринними паразитами» [6, с. 344] почало позначати вторгнення, напад взагалі. Можна припустити, що поява цього слова відбулася під впливом носіїв української мови з діаспори, адже з розширеним значенням вторгнення взагалі його вживали часто-густо саме там.

Суто медичним терміном було слово ін'єкція зі значенням «введення в тканини та деякі порожнини організму лікувальних розчинів» і «процес проникнення магматичного матеріалу в різні породи» [6, с. 350]. Зараз воно набуло нового значення - грошові вливання, допомога.

Слово інституція, яке в латинській мові означало «елементарні підручники з римського цивільного права» [6, с. 353], є активним і витісняє питомі українські слова заклад, установа. Розширило своє значення слово комплекс. До значень «1) сукупність предметів, дій, якостей чи явищ, що становлять єдине ціле. 2) сукупність будівель, повязаних загальним задумом, призначенням тощо» [6, с. 431] можна додати боязнь, острах, невпевненість.

Як термін у галузі фінансів, фізики, промисловості взагалі і мовознавства вживали слово конверсія. На сучасному етапі розвитку і функціонування мови його вживають зі значенням переведення.

Нового значення набуло слово легіонер. Зараз це «закордонний найманець», а не «солдат, який служить у легіоні» [6, с. 484]. Як бачимо, історизми латинського походження, які мали б перейти до пасивного лексичного запасу, теж активізують своє уживання. Так само і зі словом люстрація - очищення. Українська мова знала його з двома значеннями: «1) релігійно-містичні обряди, які за уявленням віруючих, охороняють від хвороб та іншого лиха; 2) періодичні описи державних маєтностей з метою визначення їхньої прибутковості в Польші (16-18 ст), Литві, Білорусі та Правобережній Україні (1819 ст.)» [6, с. 502].

Вийшло за межі промислового і математичного ужитку слово матриця. Його вживають замість питомих українських слів сукупність, набір основних ознак.

Слово презентація означало «пред'явлення переказного векселя для його акцепту особі, яка зобовязана здійснити платіж» [6, с. 676] і мало стосунок виключно до банківської сфери. Зараз слово презентація витісняє українське слово представлення. Слово оживлення заступають словом реанімація, яке є медичним терміном зі значенням «комплекс заходів, спрямованих на відновлення, життєво важливих функцій організму, який перебуває в стані клінічної смерті» [6, с. 709]. Так само зсув у значенні слова реципієнт зумовив вихід його за межі термінологічного вжитку. Це слово існувало в українській мові зі значенням «хворий, якому переливають кров», «посудина-приймач рідини чи газу», «в телепатії - людина, яка сприймає сигнали» [6, с. 731]. Зараз це слово уживають замість можливого відповідника українського походження - сприймач.

У науково-технічній галузі слово ротація вживають зі значенням обертання, ротаційна машина і «рух кінцівки або її частини навколо повздовжньої осі» [6, с. 737]. У суспільно-політичному житті це слово використовують замісць українських відповідників зміна, оновлення.

Проведене дослідження уповноважує автора на такі висновки. 1. Окрім загрози всесвітнього впливу англомовної культури на етнічні культури, визначником і складником яких є національні мови, саме на українському ґрунті існує загроза витіснити питому лексику за рахунок того, що вельми активізовано слова давньогрецького і латинського походження, узвичаєних українською мовою давно.

Українську мову поставлено між двох негативних чинників очуження, а через власну слабкість як суспільного чинника вона може втрати навіть нещодавно завойовані позиції і самобутні риси мови як національної.

Широку вживаність давноузвичаєних слів давньогрецького і латинського походження забезпечують семантичні зсуви у слові. Слова- терміни, що мали вузькопрофесійне чи суто наукове застосування, розширюють сферу свого ужитку. Велика кількість давньогрецьких запозичень і ще більша кількість латинізмів книжного походження уможливлює цей процес, даючи змогу вводити до активного словникового запасу застарілий шар як давньогрецької лексики, так і латинської.

В узвичаєнні латинізмів переважає через- ступінчате творення імен.

Засилля слів іншомовного походження частково загрожує і питомим засобам словотворення. Наявність багатьох коренів як латинської, так і давньогрецької мови сприяє тому, що новітні запозичення легко засвоюються, швидко вписуються у словотвірне гніздо, що призводить до руйнування власнеукраїнської словотвірної парадигми.

Новітні запозичення є більш рухливими у міжстильовому проникненні, а їхня розповсюд- женість у мовленні засобів масової інформації сприяє тому, що вони швидко входять до повсякденного вжитку.

Автор статті стоїть на засадах пуризму і глибоко переконаний, що кожна національна мова, а тим паче така високорозвинена, як українська, здатна своїми власними