УДК 81'374.26:51«19»

Шляхта О.В.

ТЕРМІНОТВІРНІ ІННОВАЦІЇ В СЛОВНИКУ М. ХВЕДОРОВА «МОСКОВСЬКО-УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ МАТЕМАТИКИ»

У статті розглянуто особливості структури й семантики термінів- новотворів у «Московсько-українській термінології елементарної математики» М. Хведорова та проаналізовано вплив цього словника на формування української математичної термінології. Автор активно залучав морфологічні, лексико- семантичні та синтаксичні засоби термінотворення, щоб заповнити термінологічні лакуни та запропонувати альтернативи до уживаних раніше термінів. Частково інновації М. Хведорова було використано в процесі впорядкування математичної термінології 20-х років ХХ століття, проте на перешкоді їхній дальшій кодифікації стали позанаукові чинники.

Ключові слова: лексика, неологізми, дериватологія, термін.

В статье рассматриваются особенности структуры и семантики терминов- новообразований в «Московско-украинской терминологии элементарной математики» М. Хведорова и проанализировано влияние этого словаря на формирование украинской математической терминологии. Автор активно привлекал морфологические, лексико-семантические и синтаксические способы создания терминов, чтобы заполнить терминологические лакуны и предложить альтернативы к употребляемым раньше терминам. Частично инновации М. Хведорова были использованы в процессе упорядочивания математической терминологии 20-х годов ХХ столетия, но препятствием для их дальнейшей кодификации стали вненаучные факторы.

Ключевые слова: лексика, неологизмы, дериватология, термин.

The article analyses structural and semantic peculiarities of term innovations in Khvedoriv's dictionary and reveals the influence of this dictionary on the development of the Ukrainian mathematical terminology. The author used morphology, lexico-semantic and syntactic means in order to eliminate terminology lacunas and give alternatives to them. Khvedoriv's innovations were particularly applied while normalization of the Ukrainian mathematical terminology in the 1920-ies, but further codification was impeded by factors of non-scientific nature.

Key words: vocabulary, neologisms, derivatology, term.

20-ті - початок 30-х років минулого століття в історії розвитку української термінології та галузевого словникарства пов'язані досить складними відносинами з періодом від 1918 до 1921 року, коли було засновано Інститут української наукової мови (ІУНМ). З одного боку, добір та впорядкування термінології за доби українізації відбувалися на ґрунті здобутків попереднього періоду, зокрема доробку математично-природописно- лікарської секції Наукового товариства імені Шевченка у Львові, гуртка натуралістів Київського політехнічного інституту, природничої секції харківського товариства імені Квітки-Основ'яненка, термінологічної комісії Товариства шкільної освіти та безпосередніх попередників ІУНМ - термінологічної комісії Українського наукового товариства й правописно-термінологічної комісії ВУАН. З іншого боку, ІУНМ критично оцінював низку словників, що вийшли друком у перші роки по лютневій революції 1917 р., «часто з зовсім хибною термінологією..., запроваджуючи своїми непогодженими термінами великий розгардіяш у мовні надбання» [3, с. 1]. Водночас списки джерел до словникових проектів 20-х - початку 30-х років ХХ століття свідчать про те, що ІУНМ як матеріал використовував і невеликі термінографічні праці, що їх уклали приватні особи. Нашу увагу привернув один із подібних словників згаданого періоду - «Московсько- українська термінологія елементарної математики» (МУТЕМ) М. Хведорова (Федорова), видана в Кам'янці-Подільському 1919 року. На цю працю як джерело посилається математична секція природничого відділу ІУНМ у першому томі «Словника математичної термінології» («Термінологія чистої математики» Ф. Калиновича, 1925 рік). Дотепер терміно-графічному доробкові М. Хведорова не було присвячено окремої розвідки. Ми ставили на меті виявити вплив МУТЕМ на формування української математичної термінології та практику математичної термінографії, з'ясувавши особливості авторських термінотвірних інновацій і простеживши їхню подальшу долю у термінографічних джерелах 20-х років минулого століття та пізніше.

Звертаючись до історії створення МУТЕМ, зазначимо, що в травні 1918 року Катеринославське Учительське товариство доручило комісії в складі С. Бачинського, В. Боришкевича та М. Хведорова укласти словник елементарної математичної термінології, проте колектив мав нагоду зібратися лише раз. Далі через арешт С. Бачинського та викладацьку перезавантаженість В. Боришкевича роботу міг провадити лише один автор. Апробувавши словник під час викладання в Катеринославському гірничому інституті та Кам'янець-Подільському державному університеті1, М. Хведорів зважився на друк своєї праці [7, с. 4-5]. Як головні джерела термінологічного матеріалу укладач використовував проекти Товариства шкільної освіти та Українського наукового товариства («Програма систематичного курсу арихметики (аритметики) і термінологія», «Проєкт алгебричної термінології» 1917 року, «Проєкт геометричної термінології» 1918 року). Як засвідчено в передмові до МУТЕМ, М. Хведорів прагнув продовжувати цю термінографічну традицію, проте він також створював та пропонував нові одиниці - з понад 700 термінів, що містить словник, 113 не зустрічаються в попередній практиці математичного словникарства та терміновживання в навчальній літературі. Частину новотворів можна пов'язати з бажанням автора усунути лакуни в термінології. Наприклад, М. Хведорів запропонував назву дії логаритмування від дієслова логаритмувати, яке кодифікував ще В. Левицький у праці «Материяли до математичної термінольогії» (Лев., с. 5), також прокорінувати та простепенувати як назви завершених дій корінювання (корінювати) та степенювання (степенювати). Вдаючись до перегляду чинної практики, автор пропонував нові терміни замість давніших чи як синоніми до них - незалежник замість аргумента, незалежної змінної, середкутню замість бісектриси, вістряк замість конуса, стіжка, созначники замість координат, сорядних та ін. Доцільність своїх новотворів М. Хведорів пояснював та обґрунтовував у неопублікованій критиці термінології проектів 1917-1918 рр., проте рукопис не зберігся.

Поява принаймні 32 інновацій в МУТЕМ пов'язана із застосуванням морфологічних способів словотворення. Найчастіше автор вдавався до суфіксації. Так постали віддієслівні іменники - назви опредметненої дії - находження, перепо- ловинення, зазначення (позначення), знесення (скобок), вичерпування, логаритмування,