Розвиток нового значення в інновацій М. Хведорова в більшості випадків можна пов'язати зі спеціалізацією чи метафоризацією твірного слова. Як приклад конкретизованого значення можна навести термін подоба. За словником Б. Грінченка одне зі значень цього слова як загальновживаного тотожне іменнику подібність (Сл. Гр., ІІІ, с. 242), тобто опредметнена якість за значенням прикметника подібний, «який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось» (ВТССУМ, с. 822). Подоба в МУТЕМ як математичний термін відповідає поняттю, що «характеризує наявність у геометричних фігур однакової форми, незалежно від їх розмірів» (МЭС, с. 265). Підґрунтям для метафоричних номінацій стовпець (визначника), кільце (кулисте) стала зовнішня подібність. Поява математичного терміна розлука пов'язана зі складнішими образними асоціаціями на основі спільної семи «роз'єднання»: як загальновживане слово розлука має тлумачення «розставання, прощання з ким-, чим-небудь близьким, дорогим», «тимчасове перебування далеко від кого-, чого- небудь близького, дорогого» (ВТССУМ, с. 1060), як термін - дефініцію «вираження многочлена у вигляді добутку двох чи більшої кількості многочленів нижчого степеня» (МЭС, с. 512). Метонімічних новотворів у словнику М. Хведорова лише два: іменники вивід, вийняток автор уживає не у властивому для них значенні наслідку дії, а на позначення завершених дій виведення (формули) і винесення (за дужки) відповідно. У сучасному термінознавстві міжкатегоріальна багатозначність назв опредметнених дій найчастіше викликає нарікання через невідповідність принципу взаємної однозначності терміна та поняття, проте серед сучасників М. Хведорова такий погляд не був панівним. Наприклад, С. Смеречинський вважав, що «віддієслівні іменники нульового суфікса мають усі відтінки, що надають звичайно віддієслівним іменникам на -ння, тобто також і для назов чинності» [6, с. 168]. Семантичні новотвори М. Хведорова у подальшому не мали великого впливу на формування української математичної термінології. Певною мірою це пов'язано з тим, що авторські семантичні інновації не пропонували матеріалу для заповнення термінологічних лакун. Подальша кодифікація одиниць, що їх було створено зміною значення загальновідомих математичних термінів, могла перешкодити змістовому впорядкуванню галузевої термінології, адже це призвело б до появи у сфері функціювання термінів з варіантними обсягами позначуваного поняття.

Словник М. Хведорова містить також терміни, які з формального погляду можна було б вважати семантичними інноваціями, наприклад, зірчатий (многокутник), закінчений (закінчена величінь, закінчений дріб), сопряжений, умозорний (не в загальнонауковому значенні), умножити (на позначення математичної дії), бігунковий (полярний) та ін. Проте ми не зважилися розглядати такі терміни серед авторських семантичних новотворів, оскільки у різних джерелах до МУТЕМ та невдовзі по його публікації можна зустріти математичні терміни зірочний, скінчений, спряжений, умозорий, помножити, бігуновий та ін. Вірогідно, укладач був знайомий з такою практикою терміновживання і згадані вище лексеми зареєстрував як словотвірні варіанти до слів, термінологізованих раніше. Тобто, у цих загальномовних одиниць термінологічне значення постало саме через їхню структурну подібність до уживаних термінів. Аналогія посприяла й тому, що замість кодифікованого в проектах 1917-1918 років терміна первісток (елемент), М. Хведорів зафіксував термін первістка (тлумачення одного з нетермінологічних значень цього слова в словнику Б. Грінченка - «первісток жіночої статі» (Сл. Гр., ІІІ, с. 107).

За кількісними показниками чільне місце серед інновацій в МУТЕМ посідають терміносполуки - 56 одиниць. Частина складених термінів, що їх запропонував М. Хведорів, містила як елементи його новотвори, побудовані засобами морфологічного та лексико-семантичного словотворення: середняк стятого вістряка, перерубрівнобіжностінника, сторчова величінь, безкорінний множник та інші. Новизна більшості терміносполук полягала не в залученні однослівних авторських інновацій, а в новому поєднанні кодифікованих раніше термінів без значних змін значення складників: круговий відрізок, оборотова поверхня, довільний чинник, похідні пропорції, руби бічні, пристайність трикутників, вершок трикутника, кути околишні односторонні, кути околишні ріжносторонні, кути осередні односторонні, кути осередні ріжносторонні, зміст геометричного поступу та ін. Можна припустити, що такі терміни існували як факти усного мовлення до МУТЕМ, проте це