припущення не суперечить інновативності їхньої фіксації у словнику в новому статусі «термінів мови» (розрізнення актуальних термінів мовлення та узуальних термінів мови запропоновано в [1, с. 61]). Реєструючи терміносполуки, що їхні складники кодифікували попередники, М. Хведорів надавав складеним термінам стійкості та сприяв їхній відтворюваності як одиниць мови. У 20-ті роки минулого століття понад половину властиво синтаксичних новотворів укладача МУТЕМ - 22 одиниці - було рекомендовано до вжитку чи схвалено як синоніми до пропонованих від математичної секції термінів. Приписовий «Математичний термінологічний бюлетень», навівши до російського ребро відповідник ребро, до долгота - довгота, до нижний - нижній, до сектор - сектор, до сегмент - сегмент, до вершина - вершина, до равенство - лише рівність, автоматично виводив за межі нормативності інновації М. Хведорова бічний руб, кутова довжина, спідня основа, круговий відрізок, круговий вирізок, вершок трикутника, пристайність трикутників та інші. Ті з синтаксичних новотворів автора, що не суперечили «принципу мінімальних розходжень», було дозволено до вжитку: подібні одночлени, похідні пропорції, верхня основа.
Торкаючись питання мовних впливів у процесі термінотворення, зазначимо, що у своїх термінотворчих пошуках М. Хведорів не вдавався до запозичання, попри те, що засвідчував у словникові традиційно вживані запозичення, передусім греко-латинізми (асімптота, гіпербола, мантиса, параболоїд, симетрія, трапеція та ін). МУТЕМ містить лише одну гібридну інновацію - логаритмування. М. Хведорів запропонував до вжитку декілька словотвірних кальок: рівноосевий (рівноосева гіпербола) - рос. равноосная гипербола, вичерпуючий (вичерпуюче ділення) - рос. исчерпывающее деление, однополий, двохполий - рос. однополый, двуполый (пор. нім. einschaliges, zweischaliges чи einfaltiges, zweifaltiges (ein— одно-; zwei— дво-; Schale - оболонка, шкаралупа; Falte - складка, зморшка), гіпербольоїд з одною, двома поволоками в словникові В. Левицького та гіперболоїд одноповерхневий, двоповерхневий у М. Чайковського). Наші спостереження за складом МУТЕМ свідчать про те, що укладач не належав до прибічників дальшої інтернаціоналізації математичної термінології та сприяв кодифікації питомих новотворів попередників. Приміром, автор зареєстрував термін розбір як синонім до аналіз, поперечник та промір як відповідники до рос. диаметр, обвід - до периметр, осередочний (Лев., с. 10) - до центральный, змінник - до параметр та ін.
Інновативна діяльність М. Хведорова як укладача словника «Московсько-украінська термінологія елементарної математики» ґрунтувалася на використанні різних засобів термінотворення. Ця лексикографічна праця становить авторську спробу розбудови української математичної термінології з опертям на національному мовному ґрунті. Одні з новотворів укладача мали хиби з погляду мовної та змістової правильності, дальша кодифікація інших могла загрожувати системності математичної термінології. Проте частину інновацій автора можна знайти в термінографічних працях 20-х років минулого століття, пропоновані від укладача терміни було використано як матеріал для впорядкування математичної термінології, зокрема для заповнення лакун. У 30-ті роки цей ланцюжок інтелектуальної спадковості було примусово перервано. Пошук національної самототожності, що становить прикметну тенденцію сучасного етапу розвитку української термінології, потребує звернення до витоків. Тому першоджерела галузевої термінографії, зокрема й словник М. Хведорова, знову набувають цінності й актуальності, а запропоновані в них терміни можуть стати об'єктом розгляду не лише історика мови.
ЛІТЕРАТУРА
Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. - М.: Высшая школа, 1987. - 104 с.
Інструкція для укладання словників ІУНМ // Вісник Інституту української наукової мови. - 1928. - Вип. 1. - С. 66-78.
Калинович Ф. Природничий відділ ІУНМ. Короткий огляд роботи за час його існування // Вісник ІУНМ. - 1930. - Вип. 2. - С. 1-28 (окрема пагінація).
Калинович Ф. Передмова // Словник математичної термінології. Ч. 1. Калинович Ф. Термінологія чистої математики. - К.: ДВУ, 1925. - С. І-ХІ.
Мордухай-Болтовський Д. Про українську та білоруську математичну термінологію в зв'язку з історією російської // Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ. - 1930. - Т. 28-30. - С. 277-297.
Смеречинський С. Нариси з української синтакси у зв'язку з фразеологією та стилістикою. - Х.: ДВОУ «Радянська школа», 1932. - 284 с.
Хведорів М.М. Передмова // Хведорів М.М. Московсько-українська термінологія елементарної математики. - Кам'янець-Подільський, 1919. - С. 4-6.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ НАЗВ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
Бюл. - Математичний термінологічний бюлетень. Виправлення до математичного словника чч. 1, 2, 3. - К.: Вид-во ВУАН, 1934. - 80 с.
ВТССУМ - Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел - К, Ірпінь: ВФТ «Перун», 2004. - 1440 с.
Лев. - Левицький В. Материяли до математичної термінольоґії // Збірник Математично природописно-лікарської
секції НТШ. - 1902. - Т. 8. - Вип. 2 - С. 1-33 (окрема пагінація).
Левч. - Левченко М. Замітка о русинской терминологіи // Основа. - 1861. - Липень. - С. 183-186.
МУТЕМ - Хведорів М.М. Московсько-українська термінологія елементарної математики. - Кам'янець- Подільський, 1919. - 37 с.
МЭС - Математический энциклопедический словарь / Гл. ред. Ю.В. Прохоров. - М.: Советская энциклопедия, 1988. - 847 с.
Сл. Гр. - Грінченко Б.Д. Словарь української мови. Т. 1-4. - К., 1907 - 1909 (Перевидано фотомеханічним способом. - К.: Вид-во АН УРСР, 1958-1959).
СМТ 1 - Словник математичної термінології. Ч. 1. Калинович Ф. Термінологія чистої математики. - К.: ДВУ, 1925. - ХІ + 240 с.
Чайк. - Чайковський М. Систематичний словник української математичної термінології з поазбучним українсько- російським покажчиком. Ч. 1. Елементарна математика. - Берлін: Вид-во української молоді, 1924. -
