необхідність семантично точніше виразити за допомогою запозиченого слова недостатньо диференційовані поняття в складі полісемантичної лексеми;

тенденція до усунення омонімії питомого слова або полісемії, спрощення його смислової структури;

необхідність уточнити або деталізувати відповідне поняття, розмежувати деякі смислові відтінки, закріпивши їх за різними лексемами;

необхідність усунути відмінності в мовній картині світу, заповнити відсутні ланки в мовній системі, до якої входить запозичення;

«тенденція до відповідності нерозчленованості позначуваного поняття з нерозчленованістю того, що позначає. Запозичення - один із шляхів заміни двочленного найменування одночленним; тому, мабуть, можна стверджувати, що іншомовному слову віддається перевага над питомим описовим зворотом, якщо обидва вони є найменуваннями нерозчленованого поняття» [2, с. 26];

частотність слова (ті слова, які вживаються частіше, переносяться в іншу мову значно легше, ніж слова рідковживані);

«звичка вживати іншомовне слово в зв' язку з тим, що в контекстах іншої мови позначення даного поняття або явища зустрічається рідко. Іноді термін, яким замінюють, відчувається неадекватним або взагалі невідповідним денотату» [1, с. 135].

Кожна з названих причин по-своєму впливає на процес освоєння нових слів, на час, необхідний для їхньої адаптації до системи мови- реципієнта, на ступінь і способи перетворення в цій системі.

Найвідкритішими для проникнення іншомовної лексики вважають лексичні групи, які стосуються політичних, торговельно-економічних, військових, науково-культурних контактів. Особливого поширення, зрозумілості досягають, перш за все, ті терміни, які позначають актуальні, життєво необхідні поняття та явища: інвестор, альтернатива, лібералізація, підприємець, комерсант, бізнесмен, наркомафія, маклер, ваучер тощо та терміни на позначення понять і явищ, які представлені в кількох галузях науки чи техніки: факс, ксерокс, байт, комп 'ютеризація, пейджер, екосистема, еколог. Сприймання таких термінів пересічними користувачами не викликає особливих труднощів, оскільки предмети на їх позначення стали звичними і зрозумілими.

Також зазначимо, що міжнародна термінологія може змінюватися з часом, а кількість її зростати. Пригадаймо хоча б цілу низку термінів, які стали спільними для мов колишнього Радянського Союзу. Цей прошарок лексики виник і розвивався після перемоги Жовтневої революції 1917 року. Сюди належали поняття, явища, покликані до життя потребами нового історичного періоду: колгосп, піонер (у новому значенні), радгосп, більшовик, п 'ятирічка, неп, стаханівець та ін. Неможливо залишити поза увагою і період початку 90-х років ХХ ст., названий перебудовою. Саме в цей час з'явилася ціла низка суспільно-політичних термінів, які поширилися не тільки в слов' янських мовах, а й широко відомі практично в усіх мовах світу (перебудова, демократизація, гласність, приватизація).

За період 90-х років ХХ ст. - початку ХХІ ст. українська термінологія збагатилася великою кількістю міжнародних лексем на позначення різноманітних понять медицини: аромотерапія, біоенерготерапевт, кріобіологія, денситометрія, кріокамера, кріохірург, сугестолог, клон, соціоніка, трансгенний; економіки: аутстафінг, бартер, демпінг, когенерація, комерціалізація, ліцензія, маркетинг, траст, санація; політики: віце-прем'єр, президент, імпічмент, індексація, лобізм, мажоритарник, піар, прес-тайм, пролонгація; техніки: картридж, комп 'ютер, монітор, принтер, смартфон; спорту: аквабол, армрестлінг, дартс, петанк, кошонет, кікбоксер, пейнтбол, стронгестмен, плеймейкер.

Із формуванням нових бізнесових сфер в українську мову приходять нові поняття, а разом з ними і терміни для їх позначення. Це великою мірою стосується лексики шоу-бізнесу (блокбастер, бестселер, мікс, арт-директор, трилер, римейк, рок-попс, рейв, теледебати, фолк-гурт, ді-джей, кліп, шоумен та ін.), реклами (біг-борд, слоган, пабліситі, постер, басорама). Розвиток сучасних ринкових відносин спричинив появу цілої низки нових термінів економічної, ринкової, банківської сфер: бізнес-план, бізнес-проект, інвестувати, маклер, дилер, маркетинг, менеджер, лізинг, форекс, брокер, промоутер тощо. Входження такого роду запозичень у мову через посередництво засобів масової інформації, з одного боку, стрімке, а з іншого, - малозрозуміле.

На сучасному етапі чи не найбільшого впливу запозичень зазнає сфера спорту та відпочинку. Саме тут іншомовні терміноодиниці з' являються постійно: бодісерфінг - буксирування човном спортсмена, зануреного у воду; кайтинг - вміння правильно запускати повітряного змія, банджи- джампінг - стрибки на гумовому канаті зі спеціальних підйомників або висотних будинків та ін.

Стає очевидно, що дедалі помітнішу роль у засвоєнні міжнародних термінів відіграють сучасні мови - англійська, німецька, французька, особливо англійська. Мовні зв'язки між українською та англійською мовами не були постійними та мали найчастіше опосередкований характер: головними посередниками були французька, німецька, російська та польська мови. Процес запозичення англіцизмів мав багатоступінчастий характер, іноді спостерігалося паралельне запозичення тих самих лексичних одиниць через посередництво різних мов на заході та сході України. На сьогодні особливої ваги набуває запозичення українською мовою американських лексем. Все це пов'язано з екстралінгвальними факторами: економічний потенціал США після Другої світової війни зростав нечуваними темпами, що спричинило шалений розвиток передових технологій, науки, техніки, медицини,