За критерієм співвідношення плану змісту і плану вираження двопланові одиниці абстрактного аспекту протиставляються двоплановим одиницям аспекту спостереження. Під одиницями абстрактного аспекту розуміємо стандартні схеми, формули, за якими утворюються інші одиниці [21, с. 16]. Одиниці аспекту спостереження якісно відрізняються від одиниць абстрактного аспекту наявністю відносно стабільної матеріальної форми, завдяки якій вони легко ідентифікуються мовцями у процесі обміну інформації [22, с. 150].

Відповідно до характеру матеріальної репрезентації мовної одиниці, мовні одиниці поділяються на одиниці однопланові, тобто такі, які репрезентують або план вираження, або план значення, та двопланові одиниці, які мають як план вираження (завдяки співвіднесеності мовної одиниці з певним набором графічно-звукових засобів мови), так і план змісту (наявність значення, носієм якого є мовна одиниця) [7, с. 426; 21, с. 14; 22, с. 149; 28].

Узагальнена типологія мовних одиниць може бути представлена у вигляді такої схеми:

дериваційних одиниць відносяться словотвірна категорія [2; 11, с. 617-618] і словотвірний спосіб [3, с. 220-221; 6, с. 169-180; 16, с. 636-637].

Словотвірна категорія являє собою об'єднання словотвірних типів з різними словотворчими засобами, носіями спільного словотвірного значення [2; 11, с. 617; 17, с. 142-143]. Функціональне призначення цієї дериваційної одиниці полягає в узагальненні словотвірних типів власне за словотвірним значенням. Так, наприклад, словотвірне значення «суб'єкт дії» може бути реалізоване такими словотвірними категоріями, як «назва особи за дією» (англ. delivery man), «назва особи за результатом дії» (англ. career woman), «назва особи за місцем дії» (англ. office boy) тощо. Словотвірна категорія, таким чином, постає одноплановою дериваційною одиницею, яка репрезентує лише план мовного значення.

Поняття словотвірного способу має тривалу традицію використання у метамові дериватології, однак зміст цього поняття залишається остаточно нез'ясованим. З'ясування істотних ознак поняття словотвірного способу залишається актуальним питанням для лінгвістики ХХІ століття. Розуміння словотвірного способу як прийому зміни твірного слова або словосполучення [16, с. 636; 17, с. 140] використовується мовознавцями на сучасному етапі розвитку лінгвістичного знання для узагальнення словотвірних типів за словотворчим засобом без акцентуації уваги на семантиці похідних одиниць. Тому словотвірний спосіб може бути віднесений саме до однопланових дериваційних одиниць, які репрезентують план вираження.

Отже, до однопланових одиниць морфемно- дериваційного рівня належать словотвірна категорія (репрезентант мовного значення) і словотвірний спосіб (репрезентант мовної форми). Решта традиційно дериваційних одиниць, а саме морфема [1; 26; 27; 28; 29], словотвірна пара [24, с. 40], словотвірна парадигма [12, с. 619; 17, с. 141; 25, с. 28-29], словотвірне гніздо [13, с. 620-621; 17, с. 142; 25, с. 25-32], словотвірний ланцюжок [14, с. 621], словотвірний тип [6, с. 182; 15, с. 622-633; 17, с. 140; 25, с. 239] мають як план вираження (набір звукових або графічних засобів), так і план мовного значення (інформацію, носієм якої є мовна одиниця) [28].

Огляд двопланових дериваційних одиниць має розпочатися з типологічної характеристики морфеми, одиниці, яка тривалий час вважалася основною одиницею як морфологічного, так і морфемно-дериваційного рівнів [5, с. 280]. Наявність матеріальних засобів вираження, а також змісту, носієм якого є морфема, не ставить під сумнів факт належності морфеми до двопланових дериваційних одиниць. За таким критерієм, як характер матеріальної репрезентації мовної одиниці, морфема належить до одиниць аспекту спостереження. Дійсно, морфеми -ец' у слові укр. жнець, -тел' у слові рос. следователь, -or у слові англ. actor, -er у слові нім. Schauspieler є двоплановими дериваційними одиницями аспекту спостереження, оскільки вони мають конкретну матеріальну форму - відповідні засоби графічно- звукового вираження (план вираження), завдяки чому вони доступні безпосередньому спостереженню, і є носіями словотвірного значення «суб'єкт дії» (план мовного значення).

Словотвірна пара як одиниця морфемно- дериваційного рівня являє собою єдність твірного і похідного слів у їхній формальній і семантичній зумовленості [24, с. 40]. Словотвірні пари укр. новела новеліст, рос. изготовитель изготовительница, анг. write writer, нім. singen singer можуть вважатися двоплановими одиницями аспекту спостереженя, оскільки вони мають конкретну матеріальну форму і представляють значення, за яким об'єднуються твірні і похідні слова.

Словотвірний ланцюжок є такою дериваційною одиницею, яка об'єднує ряд споріднених слів, що перебувають у відношеннях послідовної похідності, причому кожен попередній член є твірним для наступного [14, с. б21]. Словотвірний ланцюжок є двоплановою одиницею аспекту спостереження, оскільки він репрезентує як план мовної форми (наявність закріпленого за такими одиницями набору відповідних графічно-звукових засобів), так і план мовного значення (актуалізується через встановлення відношень семантичної похідності між членами словотвірного ланцюжка), наприклад, укр. готувати приготувати приготуватися, рос. репортаж репортер репортерша, англ. respect respectful respectfully, нім. ртЫМ Pьnktlichkeit Unpьnktlichkeit.

Словотвірна парадигма являє собою сукупність похідних слів, що мотивуються тим самим твірним і перебувають на одному ступені похідності [12, с. б19; 25, с. 2S-31], наприклад: укр. співати заспівати проспівати переспівати ... рос. готовить готовиться заготовить изготовить... анг. child childish childlike childless... нім. Wunsch wunschloss wunschvoll... Можемо припустити, що словотвірна парадигма є двоплановою дериваційною одиницею, оскільки вона являє собою сукупність двопланових дериваційних одиниць.

Словотвірне гніздо у метамові лінгвістики постає як сукупність похідних слів, що об'єднані одним коренем відповідно до вимоги наявності формально вираженої його вершини, упорядкованих відношеннями похідності, яке передбачене системою мови і закріплене нормою вживання [13, с. б20; 25, с.