Словотвірний тип є одиницею морфемно- дериваційного рівня, що має бінарну семантичною структуру «основне (лексичне) значення + словотвірне значення» і формальну структуру «твірна база з певною частиномовною належністю + словотворчий формант», що служить для творення похідних слів певної частини мови [6, с. 182; 15, с. 622-633; 25, с. 239]. Маючи як план змісту (семантична структура), так і план вираження (формальна структура), словотвірний тип є двоплановою дериваційною одиницею. Відсутність конкретної матеріальної форми і функціонування у якості стандартизованої схеми

Встановивши типологію дериваційних одиниць, можемо звернутися до розгляду питання щодо визнання за певною дериваційною одиницею статусу основної одиниці морфемно-дериваційного рівня.

Статус основної можуть отримати насамперед одиниці, які повною мірою розкривають внутрішній механізм творення похідних слів [6, с. 11], тобто такі, що як безпосередньо пов' язані з реалізацією основної функції морфемно-дериваційного рівня у мовній структурі [6, с. 182; 19, с. 4], так і є достатньо узагальнюючими за своєю природою. Важливим критерієм у світлі лінгвістичної типології постає також наявність у цієї мовної одиниці бінарної семантичної структури «основне (лексичне) значення + модифікаційне словотвірне значення» і членованої формальної структури (істотні ознаки аналітичної одиниці) [4, с. 18].

Отже, критеріями для виділення основної одиниці морфемно-дериваційного рівня вважаємо:

забезпечення функції творення похідних слів;

належність до одиниць абстрактного аспекту з достатнім рівнем абстрактності;

наявність бінарної семантичної і членованої формальної структур.

Подані вище критерії виділення основної одиниці морфемно-дериваційного рівня зумовлюють побудови похідних слів певної частини мови дають підстави вважати словотвірний тип двоплановою одиницею аспекту спостереження.

Таким чином, класифікація основних дериваційних одиниць за критеріями

співвідношення плану змісту і плану вираження;

характер матеріальної репрезентації мовної одиниці може бути представлена у вигляді такої схеми:

необхідність розв'язання питання про те, чи відповідає їм словотвірний тип як єдина дериваційна одиниця аспекту спостереження, чи, можливо, перед лінгвістами ХХІ століття постає проблема пошуку одиниці, яка б відповідала зазначеним критеріям.

Поняття морфеми постає як таке, що не відповідає критеріям про належність до одиниць абстрактного аспекту з достатнім рівнем абстрактності та наявність бінарної семантичної і членованої формальної структур. Морфема не може бути використана при узагальненні особливостей словотвірних систем неспоріднених мов, оскільки вона не пов'язана безпосередньо з функцією творення нових слів. Таким чином, морфема не може мати статусу основної одиниці морфемно-дериваційного рівня.

З'ясування змісту поняття словотвірного типу є необхідною умовою для встановлення відповідності цього поняття критеріям до основної одиниці морфемно-дериваційного рівня. Зміст поняття словотвірного типу на сучасному етапі розвитку лінгвістичних знань складають такі його істотні ознаки:

1) належність до одиниць конструктів з достатнім рівнем абстрактності, що використовуються для творення похідних слів [6, с. 190];

наявність семантичного зв'язку між твірним та похідним словом, спільність словотвірного значення, тобто враховується бінарність семантичної структури похідного слова [6, с. 190; 19, с. 141];

наявність словотворчого засобу - форманта (членованість формальної структури) [17, с. 141; 25, с. 239].

Таким чином, поняття словотвірного типу повністю відповідає вимогам, що були висунуті нами як істотні щодо основної дериваційної одиниці, а тому словотвірний тип може бути визнаний основною одиницею морфемно-дериваційного рівня, яка у подальшому має значний потенціал для дослідження аналітизму на словотвірному рівні.

Таким чином, у результаті виконання поставлених завдань було встановлено типологію дериваційних одиниць відповідно до таких критеріїв, як:

співвідношення плану змісту і плану вираження. Виявлено дві однопланові дериваційні одиниці (словотвірний спосіб і словотвірна категорія, які репрезентують план форми і план значення відповідно) і шість двопланових дериваційних одиниць (морфема, словотвірна пара, словотвірна парадигма, словотвірне гніздо, словотвірний ланцюжок, словотвірний тип);

характер матеріальної репрезентації двопланових дериваційних одиниць, відповідно до якого ми віднесли словотвірний тип до одиниць абстрактного аспекту, а решту двопланових дериваційних одиниць - до одиниць аспекту спостереження.

Така типологія дериваційних одиниць дозволяє дати вичерпну характеристику морфемно- дериваційного рівня мови без оперування дещо інтуїтивними твердженнями щодо послідовної ієрархії дериваційних одиниць за кількістю залучених в них похідних слів.

Завдання щодо визнання за певною дериваційною одиницею статусу основної одиниці морфемно- дериваційного рівня було розв' язано на користь поняття словотвірного типу, яке цілком відповідає вимогам, що висувалися нами з огляду на специфіку морфемно-дериваційного рівня і типологічну спрямованість нашого майбутнього дослідження.

Маємо зазначити, що висновки, отримані у результаті дослідження, зумовлені першими кроками на шляху окреслення теоретичних засад типологічного дослідження одиниць морфемно-дериваційного рівня. Перспективи вбачаємо у з'ясуванні змісту поняття аналітичного словотвірного типу, фактичному виявленні похідних слів, утворених за аналітичними словотвірними типами, встановленні закономірностей сполучуваності елементів формальної і семантичної структур похідних слів певної частиномовної належності в англійській, німецькій, російській і українській мовах.

ЛІТЕРАТУРА

Адаскина Ю.В. Порядок морфем в аллокутивных формах баскского глагола // Материалы Третьей конференции по типологии и грамматике для молодых исследователей. - СПб.: Нестор-История, 2006. - С. 5-10.

Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. - К.: Наукова думка, 1987. - 211 с.

Дорошенко С.І. Загальне мовознавство: Навчальний посібник. - К.: Цент навч. л-ри, 2006. - 288 с.

Дубова О. А.