УДК 81'1+81'44

Сопачова В.В.

СТРУКТУРА І СЕМАНТИКА АНАЛІТИЧНИХ ПРЕДИКАТИВНИХ СИНТАКСЕМ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Стаття присвячена розгляду виявів аналітизму на синтаксичному рівні в англійській мові. У роботі подається визначення аналітичної предикативної синтаксеми, аналізується структура і семантика аналітичних предикативних синтаксем англійської мови. У статті робиться спроба дослідити закономірності сполучуваності основної частини та формативу в аналітичних предикативних синтаксемах.

Ключові слова: аналітизм, предикат, синтаксема, зіставне мовознавство.

Статья посвящена рассмотрению проявлений аналитизма на синтаксическом уровне в английском языке. В работе подано определение аналитической предикативной синтаксемы, анализируется структура и семантика аналитических предикативных синтаксем английского языка. В статье осуществляется попытка исследовать закономерности сочетаемости основной части и форматива в аналитических предикативных синтаксемах.

Ключевые слова: аналитизм, предикат, синтаксема, сопоставительное языкознание.

The article is devoted to the investigation of analytism in the English language on the syntactical level. The definition of analytical predicative syntaxemes is provided. The structure and semantics of analytical predicative syntaxemes in English is characterized. An attempt to investigate the regularities in the combination of the main part and the formal element of analytical predicative syntaxemes is made.

Key words: analytism, predicate, syntaxeme, contrastive linguistics.

Проблема вивчення типологічних рис різних мов посідає чільне місце в сучасному мовознавстві. У традиційному розумінні синтетизм та аналітизм розглядаються як типологічні властивості, що виявляються передусім на морфологічному рівні і визначають певні синтаксичні особливості мови. Натомість у сучасній лінгвістиці намітилася традиція виявляти ознаки синтетичності та аналітичності не тільки в морфологічній системі мови, а й у дериваційній та синтаксичній системах [7, с. 17-27]. У полі нашої уваги знаходяться структура та семантика аналітичних предикативних синтаксем англійської мови. Актуальність вивчення аналітичних предикативних синтаксем визначається, по-перше, відсутністю повного переліку цих одиниць та, по-друге, необхідністю встановлення законо-мірностей змін у мові.

Метою роботи є визначення репертуару аналітичних предикативних синтаксем англійської мови та з'ясування закономірностей сполучуваності допоміжної та основної частин таких синтаксем. Мета передбачає виконання таких завдань: 1) з'ясувати відмінність аналітичних предикативних синтаксем від структурно подібних одиниць інших рівнів;

визначити репертуар аналітичних предикативних синтаксем, дослідивши семантику основного та структурного компонентів;

встановити особливості сполучуваності основного та структурного компонентів аналітичних предикативних синтаксем англійської мови.

У мовах світу існують дві основні групи засобів вираження граматичних значень: синтетичні способи та аналітичні. Для синтетичних засобів характерне поєднання граматичного показника з самим словом. Загальною рисою аналітичних засобів є вираження граматичного значення за межами слова, окремо від нього - наприклад, за допомогою прийменників, сполучників, артиклів, допоміжних дієслів та інших службових слів, а також за допомогою порядку слів і загальної інтонації висловлювання [11, с. 70]. У словнику лінгвістичних термінів знаходимо таке визначення аналітичних та синтетичних мов: «Аналітичні мови - мови, в яких граматичні відношення виражаються службовими словами, порядком слів, інтонацією і т. п.» [1, с. 530]. «Синтетичні мови - мови, в яких граматичні відношення виражаються у межах словоформи (без допомоги службових слів, порядку слів і суперсегментних одиниць)» [1, с. 532]. Синтетизм та аналітизм визначають також «як типологічні властивості мови, що виявляються за умови наявності формально подільних елементарних номінативних одиниць, семантична структура яких складається з основного та модифікаційного значень, а формальна - з основного структурного компонента та форматива. Синтетизм виявляється при компактній локалізації складників формальної структури, аналітизм - при розчленованій [7, с. 22]».

Синтетизм та аналітизм на синтаксичному рівні репрезентують такі одиниці, для яких основною є номінативна функція і які мають семантичну структуру, що складається з основного й синтаксичного модифікаційного елементів, і формальну структуру, що поділяється на основний компонент - засіб вираження основного значення та форматив - засіб вираження синтаксичного значення. У компактній або розчленованій локалізації структурних компонентів виявляється протиставлення синтаксичного синтетизму та синтаксичного аналітизму [7, с. 41].

Репрезентантами синтетизму та аналітизму на синтаксичному рівні вважаємо синтаксему. Учення про синтаксему було розроблено Г.О. Золотовою. Синтаксема є мінімальною одиницею синтаксису. За визначенням Г.О. Золотової, «засобами іменування компонентів речення, ланками синтаксичного ланцюжка, якими стають одиниці лише вступаючи у відношення з іншими ланками, виявляються слова-синтаксеми [9, с. 48]». Для характеристики синтаксичної одиниці дослідниця вважає релевантним розмежування і протиставлення трьох основних можливостей: 1) самостійне використання одиниці; 2) використання одиниці в якості компонента речення; 3) прислівне використання одиниці в якості компонента словосполучення (або аналога словосполучення) [9, с. 66].

Функціональна типологія синтаксем подається Золотовою Г.О. у такому вигляді:

синтаксеми, що володіють конструктивними можливостями виступати у функціях 1, 2, 3, - вільні синтаксеми;

синтаксеми, які виступають у функціях 2 і 3, віднесені до типу обумовлених;

синтаксеми, здатні виступати лише у 3-й функції, - зв'язані синтаксеми [9, с. 66].

У другій функції можна виділити такі позиції: 1) компонента речення, що предикується; 2) компонента речення, що предикує; 3) поширювача речення (ситуанта); 4) напівпредикативного ускладнювача речення. У третій функції розрізняються такі позиції: 1) придієслівна; 2) приіменна (присубстантивна); 3) приад'єктивна та приадвербіальна [9, с. 66]. Отже, синтаксеми можуть виступати засобами вираження іменних, предикативних, адвербіальних значень.

З огляду на визначення синтетизму та аналітизму, поданих вище, під синтетичною синтаксемою будемо розуміти таку одиницю, для якої вихідною є номінативна функція та яка має семантичну структуру, що складається з основного й синтаксичного модифікаційного елементів, і формальну структуру з