УДК 883(092)

Слободянюк Н.Ю.

КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ ЗІСТАВНОГО АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ЛЕКСИКИ (НА МАТЕРІАЛІ ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ П. КУЛІША «ЧОРНА РАДА»)

У статті визначено безпосередній зв'язок перекладознавства з мовною картиною світу, доведено доцільність перекладу твору самим автором за умови глибокого знання обох мов та екстралінгвальних чинників двох культур, досліджено способи передачі безеквівалентної та фонової лексики в автоперекладі історичного роману П. Куліша «Чорна рада» російською мовою.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, етнолінгвістика, мовна картина світу, перекладознавство.

В статье определена непосредственная связь переводоведения с языковой картиной мира, доказана целесообразность перевода произведения самим автором при условии глубокого знания обоих языков и экстралингвальных факторов двух культур, исследованы способы передачи безэквивалентной и фоновой лексики в автопереводе исторического романа П. Кулиша «Черная рада» на русский язык.

Ключевые слова: когнитивная лингвистика, этнолингвистика, языковая картина мира, переводоведение.

Direct connection of science of translation and language worldview is defined in the article. It is proved that the author's translation is expedient if the author has profound knowledge of both languages and extralinguistic factors of both cultures. The ways of transference of non-equivalent and background vocabulary in author's translation of historical novel «Chorna Rada» by P. Kulish in Russian language are investigated.

Key words: cognitive linguistics, ethnolinguistics, language worldview, science of translation.

Проблема мовного світосприймання була сформована на початку ХІХ століття В. Гумбольдтом. Подальше вивчення мовної картини світу було пов'язане з гіпотезою Е. Сепіра та Б. Уорфа, здобутками представників етнолінгвістики тощо. У сучасному мовознавстві мовна картина світу визначається як спосіб відбиття реальності у свідомості людини, що полягає у сприйнятті цієї реальності «крізь призму мовних та культурно- національних особливостей, притаманних певному мовному колективу» [23, с. 156]. У зв'язку з цим носії мови сприймають дійсність по-різному, залежно від концептів та семантичних категорій, закладених у мовному коді. Властивий мові спосіб концептуалізації дійсності має національно специфічний характер, тому носії різних мов можуть бачити світ неоднаково, крізь призму своєї особистості, конкретної своєї мови [1, с. 39]. Деякі загальнолюдські концепти групуються й вербалізуються по-різному в різних мовах відповідно до ментальних, лінгвіальних, прагматичних, культурологічних та інших чинників. Одиницями мовної картини світу є слово, словосполучення, речення, мікротекст/дискурс, які фонетично та семантично матеріалізують референт і концепт, означують, експлікують їх, слугують засобом відображення певного предмета, явища, процесу чи образу світової картини, є вказівкою на денотат, оскільки мова позначає не самі предмети, а лише поняття про них [17, с. 83]. Концепція перекладу вміщує в себе широке поняття, за яким мовні та концептуальні картини світу, екстралінгвістичні явища оригіналу знаходять повне втілення у перекладі.

Переклад є актом і результатом не лише міжмовної комунікації, міжмовної номінації, але й міжкультурного спілкування, у процесі якого здійснюється адекватна заміна культурно- національного коду однієї мови кодом іншої. Особливого теоретичного та практичного інтересу в перекладознавстві набуває проблема передачі національно-культурної специфіки мови та мовленнєвої діяльності іншою мовою.

У працях мовознавців надається великого значення проблемі перекладознавства. Заслуговують на увагу такі дослідження українських та зарубіжних лінгвістів: Зорівчак Р.П. «Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози)» [5], Зорівчак Р.П. «Термін «структурно-конотативна реалія» у контрастивній лінгвістиці та перекладознавства» [6], Федоров О.В. «Основы общей теории перевода: Лингвистические проблемы» [20], Швейцер А. Д. «Перевод и лингвистика» [22], Антипов Г.О., Донських О.А., Марковіна І.Ю., Сорокін Ю.О. «Текст как явление культуры» [19], Верещагін Є.М., Костомаров В.Г. «Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного» [3], Бархударов Л. С. «Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода)» [2], Паламарчук О. Л. «Відтворення безеквівалентної лексики як проблема перекладознавства» [16], Лановик М.Б. «Художній переклад: діалог національних культур, історичних епох та мистецьких світів» [13], Лановик М.Б. «Переклад як деконструкція тексту. Проблеми літературного перекладознавства у час кризової доби» [12], Мельниченко І.В. «Переклад поеми Йозефа Сватоплука Махара «На Голгофі», здійснений Євгеном Маланюком, у контексті чесько-українських літературних взаємин» [14], Зорівчак Р.П. «Український художній і науковий переклад у політико-культурологічній концепції Івана Франка» [7], Жураківська Н.М. «Переклад як наука і практична діяльність (філософський аспект)» [4] тощо.

Самобутній характер лексики кожної мови виявляється завдяки наявності в значеннях слів національно-культурних особливостей, пов'язаних зі сферою специфічної національної культури народу. У зазначене поняття входять категорії безеквівалентної та фонової лексики.

Найбільш цікавою групою слів для перекладознавства є безеквівалентні стосовно певної мови одиниці, в основному лексичному значенні яких містяться унікальні семи, що не властиві культурі іншої національномовної спільноти. Такі лексичні одиниці щільно пов'язані з національним колоритом, побутом, історією етносу, з підтекстом твору. Тому виникає «питання про передачу національної своєрідності оригіналу, його особливого забарвлення, пов'язаного з національним середовищем, де він створений», яке «стосується тих основних проблем теорії перекладу, від яких залежить і відповідь на питання про перекладність» [20, с. 279]. У даному дослідженні автор розглядає проблему передачі національно-мовної своєрідності роману П. Куліша «Чорна рада» російською мовою, оскільки лінгвістами досі не розглядалася проблема перекладності в зазначеному творі.

Проблема передачі національно-культурного компонента в значенні слова викликає деякі труднощі при перекладі з однієї мови іншою, оскільки лексична система більше, ніж будь-яка інша галузь мови, пов'язана з позамовною реальністю, тим більше безеквівалентна лексика