УДК 398: 014

Скрипник Н.І.

ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ І МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ УКРАЇНЦІВ НА ТЛІ СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ (на матеріалі обрядової поезії)

У статті через призму компаративного аналізу розглядаються окремі фрагменти концептуальної і мовної картини світу українців, відображенні в колядках і щедрівках різних періодів їх створення з метою виявлення елементів еволюції домінантних ментальних образів.

Ключові слова: концепт, концептуальна картина світу, мовна картина світу.

В статье сквозь призму компаративного анализа рассматриваются отдельные фрагменты концептуальной и языковой картины мира украинцев, отображенные в колядках и щедровках разных периодов их создания с целью определения элементов эволюции доминантных ментальных образов.

Ключевые слова: концепт, концептуальная картина мира, языковая картина мира.

Separate fragments of conceptual and linguistic outlook of the Ukrainians, which are presented in the Christmas carols have been considered in the article. The analysis has been done through the prism of comparative analysis for the purpose of revealing of evolutionary elements of dominant mental images.

Keywords: concept, conceptual outlook, linguistic outlook.

У сучасній лінгвістиці існують різні підходи до дослідження мови, особливою увагою користуються питання взаємозв'язку культури і мови, менталітету і мови, мови і мислення. Сучасних дослідників дедалі більше цікавить мовний тип соціуму, національномовні моделі світу. Ідеї В. фон Гумбольдта та О. Потебні покладено в основу етнолінгвістичних досліджень, які розглядали питання розвитку мови у зв'язку з «духом народу», його ментальністю, способами життєдіяльності.

Проблема мовної картини світу є, безперечно, провідною в сучасній когнітивній лінгвістиці, яка підпорядковується загальній меті когніто- логії - науки, що досліджує механізми пізнання людиною об' єктивного світу і самої себе. Питання закономірностей та особливостей взаємодії мови, культури та етнічної ментальності неможливо вирішити без залучення таких суміжних наук, як філософія, психологія, культурологія, фольклористика, міфологія, адже саме вони відтворюють у всій повноті картину світу певного етносу і людства в цілому. У центрі мовної картини світу - мовна особистість, яка через мову відбиває певний спосіб сприйняття й концептуалізації світу.

Процес розвитку мовознавства становить послідовну зміну методів і концепцій лінгвістичного дослідження. Кожен новий етап приносив нові погляди, проблеми і методики їх розв' язання. Кожний напрямок у мовознавстві залишив неповторний слід в історії науки і дає можливість виробити комплексний підхід до питання про складність мови як явища, про сутність мови. Аналіз мови крізь призму досліджуваного феномену, який дістав назву «мовна картина» світу, дозволяє поєднати в систему «людина - світ - мова», такі відношення мови, як мова та її взаємодія з іншими мовами, мова і людина, мова і суспільство, мова і етапи її власного розвитку, мова і її внутрішня структура.

Поширена в сучасній когнітивній лінгвістиці метафора «мовна картина світу» сягає розуміння В. фон Гумбольдтом мови як творчої діяльності: «мову... можна порівнювати з мистецтвом. ... Як картини живописця, мова може бути більшою або меншою мірою вірною природі, приховувати або, навпаки, виявляти прийоми майстерності, зображати свій предмет у тих чи інших відтінках основного кольору» [3, с. 147].

Науковці виділяють наукову (концептуальну) і мовну картину світу, відносячи до першої сукупність знань про світ, а до другої - визначення головних елементів концептуальної картини світу і її експлікацію мовними засобами.

Наукову картину творить передусім співвіднесеність із дійсністю; мовна ж картина враховує як реальні дані, так і культурні нашарування, що керуються мисленням і оцінками людини [1, с. 213]. В останні десятиліття виникали такі терміни: філософська, релігійна, художня, фізична картина світу, однак найуніверсал- ьнішими є концептуальна картина світу (ККС), яка пов'язана з усіма знаннями про світ, і мовна картина світу (МКС), як засіб експлікації цих знань в знаках, що мають матеріальне, звукове вираження. Домовна картина є джерелом і матеріалом для МКС та ККС, підґрунтям мовної картини, однак ККС універсальніша і є спільною для народів з однаковим рівнем знань про світ, у той час як мова відображає досвід кожного народу і виявляє не тільки спільні знання, а й етичну своєрідність бачення світу [5, с. 37].

Дотримуючись погляду, що мова і мислення - це два діалектично пов'язані, але не тотожні явища, стверджуємо, що МКС розвивається, відбиваючи зміни в пізнанні світу. Зміни в домовній картині світу відбиваються в ККС і неминуче приводить до відповідних змін у МКС.

Ми вже зазначали, що система «людина - світ - мова» для МКС - це три ключові явища. Із системи видно, що вихідною точкою для характеристики МКС є людина, яка пізнає незалежний від неї світ і створює засоби, насамперед мовні, для передачі знань про нього.

Отже, ККС відповідають поняття, а МКС - значення слова. У мовній картині світу важливим складником виявляється - домовна картина світу, тобто уявлення про світ, що на противагу поняттям не мають мовного вираження, але є джерелом для нього. Так, Л.С. Виготський зазначав: «Відношення мислення й мови можна було б схематично позначити двома перехресними колами, які показали б, що певна частина процесів мовлення і мислення збігається. Це так звана сфера «мовного мислення». Але це мовне мислення не вичерпує ні всіх форм думки, ні всіх форм мовлення. Є велика галузь мислення, яка не матиме безпосереднього відношення до мовного мислення» [5, с. 38].

Ще