У досліджуваних текстах зовсім стерті релігійні мотиви: Куркулям, попам - згинути хутчій, Запанує скрізь люд працьовитий [6, с. 283]; Нам не треба бога й попівства не треба. Ми чекаєм щастя від праці, не з неба [6, с. 286].

Зміст колядок й щедрівок радянського часу спрямований на піднесення трудової людини. Величальна образність новорічної народної пісенності була використана народом для вславлення нового життя, вільної праці радянської людини [2, с. 15].

Збереглися вічні концепти праці, виховання дітей, але виражаються новими словами, що є актуальними для радянського періоду: Трудоднів було багато, Щоб Країна Рад росла, Щедрий вечір вам!Хвала! [6, с. 308] - трудодні. Трудоднів тисячу у році мати! Дітонькам добре щоденно вчитись, Щоб з похвалою школу скінчити. Щастя дорослим, втіхи малечі, Всім добрий вечір, всім щедрий вечір [6, с. 301] - навчання дітей у школі.

З'являється цілком новий образ - стереотип трудового колективу - колгосп, який всіляко пропагується і «вживляється» в етноментальність з найбільш позитивними емоційними відтінками: Щедрик, щедрик, щедрівоньки, потелились корівоньки, та й на фермі потелились, Будем ростить цих теляток. То колгоспників достаток. То колгоспна росте каса, А народу - масло й м'ясо [6, с. 299].

Образи-стереотипи господаря й господині збереглися, однак зазнали суттєвих змін: А я знаю, хто є вдома - Сам господар біля столу. Поруч нього - господиня, Пишуть листа та до сина. Син в Армії командиром, Батько в селі бригадиром. Ланковою мати в полі, Ой щаслива наша доля. З Новим роком, друзі щирі! Щастя жити в дружбі, в мирі! Щедрий вечір! [6, с. 300].

Якщо у давніх щедрівках та колядках український народ віншував господаря, господиню, їхніх дітей, прославляв хліборобську працю, бажав здоров' я, достатку, добробуту, особливу шану та повагу висловлював християнським темам та мотивам, то в щедрівках й колядках радянського періоду з' являються нові образи - ідеали: Ради, революційні ідеї, вітали переважно з Новим роком, зовсім стерті релігійні мотиви, формується громадянська свідомість народу, з' являється новий образ-еталон громада, колектив, колгосп.

Наразі триває пошук текстів колядок й щедрівок, виконуваних у наш час для продовження дослідження на новітньому мовному матеріалі вербальних знаків концептів моральної сфери українців.

ЛІТЕРАТУРА

Барабаш О. Проблематика мовної картини світу в поглядах сучасних польських лінгвістів // Актуальні проблеми дослідження граматики та лексикології. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції . - Вінниця, 2006. - 252 с.

Бисикало С.К, Борщевський Ф.М. Український фольклор. - К.: Вища школа, 1978. - 287 с.

Даниленко Л.І. Мовно-образний простір чеської ментальності: концепт «краса» // Мовознавство. - 2006. - № 2-3. - С. 147-152.

Іващенко В.Л. Семантика ментальності концепту // Мовознавство. - 2008. - № 1. - С. 37-43.

Лисиченко Л.А. Структура мовної картини світу // Мовознавство. - 2004. - № 5-6. - С. 36-41.

Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / За заг. ред. А.П. Пономарьова. - К.: Либідь, 1993. - 256 с.

Щедрівки. Колядки. Віншівки / За ред. Л. Каширіна. - К.: «Музична Україна», 1968. - 319 с.

ФУНКЦІОНАЛЬНА ГРАМАТИКА В КОНТЕКСТІ

СИСТЕМНИХ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МОВЛЕННЄВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Ідіоетнічна мова є інструментом спілкування, і, відповідно, ефективність комунікації залежить не тільки від функціональних можливостей цього інструмента, але й від індивідуального вміння ним користуватися. З огляду на це стаття присвячена розглядові предметних галузей функціональної граматики й теорії моделей спілкування, які тісно пов'язані між собою.

Ключові слова: ідіостиль, функціональна граматика, мовленнєва комунікація.

Идиоэтнический язык является инструментом общения, и, соответственно, эффективность коммуникации зависит не только от функциональных возможностей этого инструмента, но и от индивидуального умения им пользоваться. Ввиду этого, статья посвящена рассмотрению предметных отраслей функциональной грамматики и теории моделей общения, которые тесно связаны между собой.

Ключевые слова: идиостиль, функциональная грамматика, речевая коммуникация.

Any ideoethnic language is means of communication and therefore efficacy of communication depends both on functional possibilities of this means and on individual skills of using it. For this reason the article is devoted to analysis of subject branches of the functional grammar and the theory of communicative models, which are connected in the close way.