Одночасність засвідчує перебіг дії в межах часового орієнтира, що дає вченим підстави говорити про «прямий час» [7, c. 90]. Конструкції прямого часу позначають дію, яка відбувається в один з моментів або протягом часового відрізка, названого залежним словом, напр.: Все життя Левантина відбувала кару (Б. Грінченко); За тиждень об'їхав уздовж-упоперек Іван півсвіта (М. Матіос); Понад ставом увечері хитається очерет (Т. Шевченко); Орлівський не на вітер говорив, обіцяючи заопікуватися Залісним (Б. Лепкий).

За різночасності дія відбувається раніше або пізніше часового орієнтира, або тільки частково (своїм початком або завершенням) охоплює часовий відрізок, який фіксує час дії. Значення різночасності має три різновиди, зокрема проміжний час, або загальний відносний час, (момент дії перебуває між двома орієнтирами - попередньому та наступному), пор.: І з ранку до ночі та сама тема: нервова система, нервова система! (Л. Костенко); Шагай описував свої Житницькі переживання від першої своєї гостини на попівстві до теперішнього дня (Б. Лепкий); попередній відносний час, або передчас (момент дії визначаємо у стосунку до наступного орієнтира, тобто дія відбувається раніше названого відрізка часу), як-от: Перед смерканням Федір пішов до коней (Панас Мирний); Надвечір квочка вела всіх додому (О. Ольжич); І може ти, відбігши на хвилинку від повсякденних клопотів нікчемних, розгорнеш книжку і пічнеш читати... (Б. Лепкий); наступний відносний час, або післячас (момент дії визначаємо у стосунку до попереднього орієнтира, тобто дія відбувається після названого часового відрізка), напр.: Після вимушеної перерви вони вернулися до колишнього ґешефту (М. Матіос); А зранку, другого дня після Дмитра, в Черемошне привезлася ціла машина солдатів зі зброєю (М. Матіос).

Другою за важливістю семантичною опозицією є протиставлення неозначена тривалість / означена тривалість як розгалуження притаманної часовим відношенням семантичної ознаки тривалості. Крім того, достатньо широко представлений і третій аспект - обмеженість / необмеженість дії в часі та вказівка на одиничність / повторюваність дії. Останні два протиставлення пов'язані з видовими характеристиками дієслівних компонентів речення. Зокрема, наповненість / незаповненість дією часового відрізка спостерігаємо в конструкціях і прямого, і відносного часу, пор.: Цілу суботу Мартин купав коні (Б. Лепкий) - У суботу Мартин купав коні; Перед своїм відходом німці знову зібрали людей коло церкви (М. Матіос) - До свого відходу німці знову зібрали людей коло церкви. Обмеженість / необмеженість дії в часі виявляємо в конструкціях прямого часу, пор.: За тиждень Степан упорядкував архів (В. Підмо- гильний) - Тиждень Степан упорядковував архів.

За одночасності (1) синтаксеми на позначення прямого часу поділяють на дві групи: означеної тривалості, тобто вираженого прийменниково- відмінковою формою проміжка часу, цілком заповненого дією (1.1.), напр.: Все життя ти прожила тут, на рідній землі (В. Вознюк); неозначеної тривалості, тобто вираженого прийменниково-відмінковою формою проміжка часу, частково заповненого повідомлюваним явищем (1.2.), напр.: Під вечір Матронка занесе колиску в хату (М. Матіос). На другому щаблі поділу кожна з цих груп охоплює протиставлення неповно- рюваний / повторюваний час.

У групі темпоральних синтаксем означеної одночасності знахідний відмінок часу та прийменниково-відмінкові форми часто виражають семантику неповторюваного часу (1.1.1.) з ії додатковими семантичними відтінками, як-от: точний час (1.1.1.1) без вказівки на обмеженість дії, напр.: знахідний часу (лексеми на зразок хвилина, година, тиждень, день, ніч, доба, зима, століття, вічність у сполученні з означальними елементами весь, короткий, цілий, тривалий або кількісними числівниками) та орудний часу: Цілий місяць парламентарі розглядали проект закону (З часопису); Одну хвилинку дивився він мовчки перед себе на повну залу (В. Підмогильний); Весною 1933 року померла Наталка від білокров 'я (З часопису); Тим часом увійшов з сіней хазяїн (Б. Грінченко); «через + зн.в.»: Через життя несу свою любов (С. Заєць); «протягом (упродовж, в часі) + р.в.»: Протягом життя О. Кобилянській доводилося мешкати в дванадцяти міських будинках (З підручника); «на + зн.в.»: На 60-тіроки припадає період активного становлення його [Воробкевича] світогляду, письменницького таланту (З підручника) та із вказівкою на обмеженість дії

, напр.: «за + зн.в.»: За рік батько вмер (Б. Грінченко); «в + зн.в.»: В неділю Мартин пішов до храму (Б. Лепкий); «протягом (упродовж) + р.в.»: Упродовж 1904-1907 років у Вашківцях виходив журнал «Промінь» (З підручника). Друге значення синтаксем на позначення неповторюваного часу - вказівка на приблизний час

, який виражають прийменниково- відмінкові форми «з + зн.в.»: З рік тривала робота над пам 'ятником О. Кобилянській у Гура-Гуморі (З часопису); «понад + зн.в.»: Понад 50 літ чесно трудився Дмитро Макагон на ниві педагогічній (З підручника); «близько + р.в.»: У місті свого народження перебувала Ольга Кобилянська близько шести років (З підручника); «коло + р.в.»: Коло року Карбулицький нічого не писав (І. Дощівник).

Повторюваний час (1.1.2.) виражають темпо- ральні синтаксеми означеної тривалості повідомлюваного явища «по + місц.в.»: По обіді Тихович думав спочити (М. Коцюбинський); «за + зн.в.»: За ці три роки княгиня Анна дуже зледащилася (П. Загребельний); «протягом (упродовж) + р.в.»: Протягом