через у сполуці з предикатним субстантивом часової семантики в родовому відмінку виражає точну кількісно-часову наступність, напр.: Через день - той неділя, через хату - то й весілля (Нар. тв.). Таке ж значення передають синтаксеми завтра, післязавтра, напр.: Завтра за вами прийдуть, Василю (М. Матіос); Післязавтра побачиш перед себе Дніпро (О. Гончар). Решта прийменників - за, вслід (услід) за, слідом за - передають градацію в напрямку посилення близької часової наступності, напр.: За ніч перед пожежою Левантина втекла від нього Романа не знати з чого (Б. Гринченко); Слідом за гулянням ходить голодування (Нар. тв.) або виражають приблизний відрізок часу, що відмежовує наступне в часовому перебігу явище (днів через два, днів за два), напр.: Днів через два по святі Корнелія почала збиратися в дорогу (М. Матіос).
Специфічну ланку між двома проаналізованими, виразно окресленими підгрупами складають синтаксеми колись, давно, пізніше, потім, незабаром, «близько + р.в.», «коло + р.в.», що не диференціюють значень часової наступності і попередності, а стосуються найбільш загального плану різночасності повідомлюваного явища та пов'язаного з прийменниками відрізка часу і, крім того, виражають часову приблизність, напр.: Колись і стояти близько біля його було страшно (Панас Мирний); Незабаром її прудкі ноги змагалися з прудкістю ніг лісової косулі (М. Матіос); Пізніше прийшов до Марії Гофман- гладкий (М. Хвильовий); Коло осіннього Миколи, обідрані, трохи не голі, бендерським шляхом уночі ішли цигане (Т. Шевченко).
Синтаксеми на позначення проміжного часу (2.3) реалізують семантику означеної тривалості часу (2.3.1) та неповного охоплення явищем проміжка часу, тобто неозначеної тривалості (2.3.2). Значення означеної тривалості часу виражають вторинні предикатні синтаксеми «з ... до + р.в.», «від ... до + р.в.», «з + р.в. ... по + зн.в.», напр.: З часів прадіда Гомера аж до сьогоднішнього дня немає кращого гримера, ніж добросовісна брехня (Л. Костенко); Від самого вінчання до посту минуло кілька тижнів (М. Матіос) тощо. Неозначену тривалість часу виражає синтаксема «між + ор.в.», напр.: Між зустрічами я впадала в літаргію (Т. Малярчук).
Лише три форми «за + зн.в.», «за + ор.в.», «під + зн.в.» можуть передавати значення одночасності й різночасності, пор.: За рік у їх селі була крамниця і читальня, братство тверезості і позичкова каса (Б. Лепкий); За день до Нового року мені подарували маскарадний костюм (Г. Пагутяк); За обідом дівчата весело сміялися (Б. Грінченко); За кождою блискавкою добродійка Ілецька хрестилася (Б. Лепкий); Під регіт парубок гукнув у гору: - Піднімай! (Б. Грінченко); Сій під погоду - їстимеш год од году (Нар. тв.).
Часові характеристики дієприслівників перебувають у зовнішньому дієслівному оточенні, яке трансформує вид дієприслівника у відповідний час прислівникового походження [4, с. 208-209; 9, с. 678], Напр.: Офіцери здалеку стояли, покурюючи папіроски й розмовляючи між собою (Б.Лепкий); Гімназисти, відсидівши шість годин на науці, розліталися на всі сторони світу (Б.Лепкий); Зачинивши браму, Іван повернув до хати; Учитель розгортає гербарій, вкладає зірвану квітку, знову закриваючи його (Розм.). Без сумніву, стверджує О. Бондар, сама граматична природа дієприслівника як другорядного предиката передбачає зв'язок з основним предикатом, зокрема і часовий, що й реалізується в таксисі [2, с. 52]. Вторинна дієприслівникова предикатна синтаксема має такі таксисні значення: 1) передування партиципної недоконаної дії основній, напр.: Влаштовуйся на роботу, беручи всі необхідні документи (Розм.); 2) слідування партиципної недоконаної дії за основною, напр.: Маня живо вхопила банкнот, сховала його, вибігла з кімнати, зачиняючи двері (І. Франко); 3) збіг партиципної недоконаної дії з основною, напр.: Біленькі хатки визирають, весело всміхаючись (Б.Грінченко);
4) передування доконаної партиципної дії з основною, напр.: Зачувши людину, замуркотіла на соборі плавнева лелека (О. Гончар); 5) слідування доконаної партиципної дії за основною, напр.: Іван вийшов з кімнати, зачинивши вхідні двері; 6) збіг партиципної доконаної дії з основною, напр.: Батько сидів, насупивши брови.
Співвіднесеність за часом двох дій - реальної дієслівної та потенційної - знаходить вираження за допомогою морфологічних (вид) і словотвірних категорій, синтаксичних (порядок слів) і лексичних засобів; залежить вона від семантики базового предиката та вторинної предикатної синтаксеми, а також валентно зумовлених субстанціальних синтаксем, які презентують згорнене просте елементарне речення. Крім темпорального значення вторинні предикатні синтаксеми виражають значення зумовленості, атрибутивності, апози- тивне, модальне й кількісне, що потребують ґрунтовного дослідження і стануть перспективою наступних студій.
ЛІТЕРАТУРА
Бондар О.І. Лінгвістична категорія часу як відображення реального часу // Мовознавство. - 1986. - № 2. - С. 41-45.
Бондар О.І. Морфологічні засоби вираження таксису в українській мови // Мовознавство. - 1991. - № 6. - С. 50-55.
Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. - К.: Наук. думка, 1980. - 288 с.
Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - К.: Наук. думка, 1988. - 256 с.
Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис: підручник. - К.: Либідь, 1993. - 368 с.
Городенська К.Г. Дієслово. Прислівник. Службові слова-морфеми // Теоретична морфологія української мови: академічна граматика української мови / І. Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця. - К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2004. - С. 217-373.
Іваненко З.І. Система прийменникових конструкцій адвербіального значення: монографія. - К.: Вища школа, 1981. - 142 с.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг. ред.