Загалом, на підставі терміноодиниць трьох блоків виявлено, що вузькоспеціальну галузь репрезентовано найменшою кількістю термінів - 34 одиниці (2,1 %), комунікативний рівень - 288 одиницями (18,1 %), міжнауковий лексичний рівень - 1269 одиницями (79,8 %). Отже, найкращим матеріалом для творення термінів ХТ є міжнаукова (міжгалузева) лексика; приблизно вчетверо менша кількість загальновживаної лексики. Крім того, доведено: дво- і більшеслівні терміни (2410 одиниць) створено сполученням слів, що можуть належати до різних лексичних шарів. Так, 851 номінація (35,3 %) термінно насичена (терміни не містять елементів комунікативного рівня - температура охолодження ; блок-картерний холодильний компресор); 1488 номінацій (61,7 %) частково термінно насичені (один і/або більше елементів належать комунікативному шару лексики - зона конденсації; пристінна охолодна батарея); 71 номінація (3,0 %) термінно ненасичена (всі елементи номінацій стосуються комунікативного рівня лексики і лише у сполученнях утворюють терміни - забруднена вода, відносно мертвий простір).

Частково термінно насичені номінації (1488 одиниць) не є однорідною масою. Так, з-поміж них виокремлено 582 одиниці (24,1 %), що складаються з однакової кількості термінних і нетермінних (тобто тих, що належать комунікативному шару лексики) слів; найбільшу групу - 698 номінацій (29 %), становлять одиниці з перевагою термінних складників; порівняно з попередньою групою, у 208 одиницях (8,6 %) зареєстровано відносний брак слів-термінів. Розшаровуючи терміни за полюсами «лексична термінність - нетермінність», спостерігаємо: на першому полюсі «зосереджено» найбільше номінацій (1549 одиниць - 64,3 %), на протилежному - найменша кількість (278 одиниць - 11,6 %), і проміжне положення посідають 582 одиниці (24,1 %). Отже, переважна кількість номінацій ХТ термінологічно насичена.

Одночасно на підставі 2410 термінів обчислено показник синтаксичної уніфікованості термінології. Загалом дво- і більшеслівні терміни побудовано за 275 моделями, причому велика цифра показника К (К = 0,1) свідчить про низький рівень уніфікованості термінології. Продуктивними виявилися лише 22 моделі, за якими створено 1943 номінації (80,6 %), проте наповненість моделей відповідними одиницями різна - від 10 до 653 одиниць - та рівень синтаксичної уніфікованості серед цих моделей досить високий (К = 0,01). У подальшому групуванні виокремлено 17 найхарактерніших для термінології ХТ моделей, які подано у порядку зменшення наповненості груп: Аі_Іь Іі-Ь; А_м Іі І1 А2 і2; Аі_іі_А2_і2; АїЛіЛг тощо, де А - атрибут, виражений (діє)прикметником; І - синтаксично стрижневе слово, виражене іменником. Одержані результати не збігаються з аналогічними підрахунками, зробленими в інших термінологіях: у сфері ХТ зареєстровано меншу кількість однослівних термінів (пор.: Іі у ХТ - 11,5 % і 24 % - в інших терміносистемах) та більшу кількість три-, чотирикомпонентних одиниць (термінів, побудованих за моделлю А12 Аіл-іі у галузі ХТ - 8,9 % та 2 % - в інших терміносистемах [4, с. 57]).

Низький рівень уніфікованості термінології не обов'язково свідчить про перебіг її формування, адже формування й становлення термінологій відбувається безперервно, неоднаковий лише ступінь інтенсивності змін у термінокорпусах за різних часів. У галузі ХТ, радше, це пов'язано з ускладненням понять і, відповідно, номінацій. Не випадково для термінів ХТ головними є два способи будови: синтаксичний, за допомогою якого «складено» 1445 термінів (53 %), та абревіація. Так, у блоку РТЛ нараховано дев'ять дев'ятикомпонентних номінацій, сім з яких структуровано за однією моделлю: двоступінчата (двосхідчата) паро- компресійна холодильна машина з неповним проміжним охолодженням і послідовним дроселюванням; триступінчата парокомпре- сійна холодильна машина з неповним проміжним охолодженням і однократним дроселюванням тощо. У зв'язку з цим варто згадати, що на початку ХХ ст. тільки формувалось поняття «холодильна машина» (рос. холодильная машина - укр. остудна' злагода [12, с. 94]; холодна' [холодильна] машина [13, с. 43]; рос. холодильник - укр. холодни'к; рос. холодильная установка - холодильне приладдя [9, с. 68]) і про довгі термінні ланцюги в цій галузі не йшлося.

Поряд зі збільшенням компонентності терміна зафіксовано протилежну термінотвірну тенденцію - намагання зменшити номінацію за рахунок синтаксичної конденсації - абревіації, бо абревіатури називають складні явища дійсності, використовуючи мінімальний бук- вений патерн (іноді разом з цифровим).

У термінології ХТ, особливо у блоку РОХТ, вживаються ініціальні (на позначення речовин: ХФВ - хлорфторвуглеці, ЗПГ - зріджений природний газ; на позначення пристроїв: АЗК - агрегати зріджених газів) та ініціально-цифрові абревіатури [3, с. 130] (на позначення речовин: R12, R22, R134a). Позначка R (refrigerant) номінує холодоагент (робочу речовину, що абсорбує тепло від тіл з низькою температурою та віддає тепло тілам з вищою температурою [20, с. 76]), що є одним із ключових термінів ХТ.

Ініціально-цифрова абревіатура не єдиний спосіб номінації холодоагенту. Його може замінити слово (тетрафторетан), символ (хімічна позначка - С2 И2 -Р4), номен (міжнародна позначка, що складається із символів і цифр, - ИБС-134а). Такі приклади у сучасній термінології ХТ численні: в монографії д. техн. н. Т. Морозюк [5, с. 140] йдеться про неможливість будь-якого підрахунку назв холодоагентів. До речі, матеріали, що з ними стикаються, також часто мають декілька номінацій: словесне і словесно-цифрове (політетрафтор- етилен - фторопласт-4 - фторлон-4) .

Отже, абревіатура (пов'язана з абстрактними категоріями) легко переходить до своєї протилежності (конкретних категорій). Так, на прикладі вживання абревіатур у спеціальній лексиці простежується діалектичне перетворення, перехід категорії