Одночасно для термінології ХТ, як і для інших термінологій, характерне явище варіантності [18; 19], яке складно оцінити в термінах «добре-погано». Кількість термінів у синонімічних рядах названих блоків коливається від 2 до 10, що свідчить і про певну синонімічну надмірність, і активну позицію у творчому пошуку доцільної номінації.

Розвідка цього явища показала: у термінології ХТ усього виявлено близько 410 варіантних пар, з-поміж яких 38 є формально-структурними варіантами (9,3 %), 207 пар - ономасіологічними (50,5 %), 128 пар (31,2 %) - власне синонімами, 15 пар (3,7 %) визначено як перехідні варіанти, 19 (4,6 %) варіантних пар синонімізуються завдяки термінам-епонімам і 3 пари (0,7 %) - завдяки символам-позначкам. Підставою для такої класифікації стала теорія В. Татаринова [14, с. 172-175].

Прикладом формально-структурного варіювання можуть стати: акцентний варіант ента'льпія, що переважає у мовленні професіоналів, та ентальпі я, що зафіксовано у словниках; морфологічні формальні варіанти: політропний - політропічний, ізоентропний - ізоентропійний; холодоагент - холодагент; паротворення - пароутворення тощо.

Ономасіологічне варіювання має різновиди: афіксальне (мастильний - змащувальний, ротаційний - роторний, дегазатор - відгазу- вальник); композитне (хлорсульфований поліетилен - сульфохлорований поліетилен; вакуум- смок - вакуум-помпа; мастиловіддільник - оливовіддільник); композитно-суфіксальне (віт- рогін - вітровик); композитно-синтаксичне (утилізаційний казан - казан-утилізатор; двотрубний холодильний конденсатор - холодильний конденсатор «труба-в-трубі»); синтаксичне (втрати через дроселювання - дросельні втрати; пружні тертьові кільця - пружні кільця тертя; газовий тиск - тиск газу); перифрастичне (стисливість - об'ємна пружність; інженер-холодильщик - інженер-ене- ргетик за фахом «Холодильні машини і установки»); еліптичне (температура на тракті всмоктування - температура всмоктування; температура точки роси - точка роси).

Власне синонімія найскладніша для аналізу, бо потребує фахових і лінгвістичних знань: термодинамічна температура - пізніша назва абсолютної температури; замість ексергії спочатку використовували терміни максимальна робота і роботоздатність системи. Власне синоніми (парареференти) ефективна потужність - потужність на валу (компресора) характеризуються досить прозорою внутрішньою формою, бо ефективну потужність «знімають» з вала компресора. Терміни фреон і хладон сьогодні складно вважати синонімами через те, що термін фреон був не тільки першою назвою синтезованої робочої речовини, але й торговельною маркою. Аби розв'язати проблему, на міжнародному рівні запропонували вираз «робочі речовини HFC- та ИСБС-типу» для опису всіх чистих синтезованих робочих речовин на підставі вуглеводнів [5, с. 140]. Російським замінником його є рідковживаний термін хладон, тому положення про синонімію цих термінів суттєво переглянуто.

Якщо термін народжується в результаті виникнення нової концепції, то паралельний синонім є концептуальним щодо попереднього терміна. Такими концептуальними синонімами є терміни-неологізми грецького походження термоекономіка ~ ексергоекономіка (композитне варіювання), що заступили недоцільну з позицій сьогодення номінацію техніко-економічний аналіз.

Отже, з одного боку, кожний термінний варіант - це висвітлення дійсності під новим кутом зору, осягнення її з нових позицій, бо здатність перейменовувати є властивістю людського мислення, тому не можна говорити про наявність синонімії тільки в термінологіях, що розвиваються; явище варіантності відслід- ковано в усіх термінологіях і терміносистемах, зокрема в термінології ХТ, тому можна стверджувати: «чим вищий рівень розвитку науки, тим синонімічніше мислення спеціаліста» [14, с. 175], проте, з другого боку, варіантна надмірність спричинює і нерозуміння.

Питання про необхідну і достатню кількість термінів-варіантів залишається дискусійним у термінознавчій літературі, однак достеменно відомо, що найчастіше синонімізуються питомі та іншомовні номінації (розбирання - демонтаж). Прагнення подати до іншомовного терміна український еквівалент спричинило виникнення нової сучасної тенденції в українському термінотворенні, яку можна назвати «опитомлювання» і яка свідчить про високі потенційні можливості української мови служити цілям природничих і технічних наук, а не тільки переважно гуманітарних. Актові запозичення «має передувати пошук власних засобів вираження, у тому числі шляхом калькування іншомовних одиниць, створення неологізмів на власній словотвірній базі» [16, с. 45]. І певні позитивні зсуви у цьому напрямі вже фіксуємо, тим більше, що тенденція «до самозбереження в умовах термінологічної експансії» характерна і для російської, і для німецької [1, с. 71], гадаємо, і для української та інших мов.

З метою дослідження зазначеної тенденції серед 484 одиниць іншомовного походження та 206 одиниць мішаної групи (в якій частини терміна запозичено з різних мов) трьох блоків у термінології ХТ обрано поширені 244 терміни (35,3 %) на позначення: процесів - 32, речовин - 61, характеристик і параметрів - 19, загальних понять - 8, пристроїв та їх деталей - 118, професій - 6, на ґрунті яких встановлено наявність/ відсутність питомих еквівалентів. У результаті такого аналізу виявлено: 147 одиниць - 21,3 % (на противагу 97 - 14 %) не мають питомих відповідників. Проте всі номінації, зокрема процесів, оформлено за допомогою питомих афіксів: (про)сублімування; (від)сепарування; кристалування [10] тощо.

Крім того, через те що термінологія ХТ виникла у західних країнах та у США, питомі елементи створено здебільшого на позначення видових ознак: фільтр - сітчасто-поточний фільтр; компресор - струминний компресор; конденсатор - зрошувальний конденсатор; випарник - затоплений випарник; дроселювання - послідовне, подвійне дроселювання тощо, проте увагу звернено лише