які повністю адаптувалися в сучасні українській літературній мові, тобто зафіксовані в Словнику української мови в 11-ти томах (далі, за «Умовними позначеннями назв лексикографічних і текстових джерел», поданими після тексту - СУМ) без стилістичного обмеження. Друга група являє собою лексичні одиниці, що дістали в СУМ певних обмежувальних ремарок. Для аналізу використовуємо саме цей словник, оскільки, з огляду на час його створення, це видання може засвідчувати усунення або обмеження у вживанні лексики в період 3070-х рр. ХХ ст. «Річ у тім, - зазначають
Вихованець, А. Непокупний, О. Ткаченко, - що СУМ відобразив у собі не лише ті лексичні скарби, які своїми творами залишили у спадок нащадкам класики української літератури, але й, на жаль, значною мірою вже невідворотні наслідки величезного впливу російської мови, яка домінувала майже в усіх сферах громадсько- політичного, ділового, господарського та культурного життя в Україні» [2, с. 19]. Подальшу актуалізацію або пасивізацію аналізованих лексем розглядаємо за «Великим тлумачним словником сучасної української мови» за ред. В. Бусела (далі - ВТССУМ), оскільки це видання серед сучасних тлумачних словників фіксує найбільшу кількість слів.
Таким чином, лексеми, які не мають стилістичних обмежень у СУМ, представлено такими одиницями:
віко - Верхня частина діжки, скрині й т. ін., якою їх закривають [СУМ, Т. І, с. 671]. Посеред хати на дубовому столі красувалася домовина, пофарбована у якийсь дивацький колір, а вздовж бережка бігли ще й візеруночки. У домовині, склавши на грудях воскові долоні, застигла покійниця. Під столом лежало віко, а в ньому сиділо троє дітей і вдавало, що пливуть по морю [МЛ, с. 167];
громада - 1. Група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2. Об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація [СУМ, Т. ІІ, с. 173]. Стверджую це, бо вже через три дні, в неділю, 20 вересня, відбувся виступ Стаса Перфецького перед українською громадою міста [Перверзія, с. 15];
ґатунок - 1. Сорт, розряд виробу за якістю.
Різновид культурної рослини, плоду та ін. щодо їх господарської цінності. 3. Тільки в род. в. з озн., перен. Взагалі різновид чого-небудь [СУМ, Т. ІІ, с. 41]. Сумнівів уже не залишалося: він потрапив до борделю. До сучасного совдепів- ського борделю дуже низького ґатунку [Рекр., с. 43];
пивниця - 2. Льох, підвал для зберігання алкогольних напоїв [СУМ, Т. VI, с. 350].
Мабуть, усю наявну в імперії горілку тепер випивають якісь кремлівські велетні, а може, її складають у тамтешніх глибочезних пивницях на чорний день... [Моск., с. 20]. Зненацька з-під підлоги пролунав стукіт. [...] Вочевидь він лунав з пивниці [МЛ, с. 340];
порцеляна - 1. Керамічна маса білого кольору, що використовується для виготовлення топкого посуду, декоративних виробів, ізоляційних матеріалів і т. ін.; фарфор. 2. збірн. Посуд або декоративні вироби з такої маси [СУМ, Т. 7, с. 300]. Але ти зумів роздивитися, що [...] всі столи накрито по китайськи шовковими скатертинами, й на них - безліч по музейному дорогого срібла, кришталю, порцеляни теж не бракувало... [Перверзія, с. 122];
припис - 3. Вказівка або порада діяти певним чином; настанова. 4. Основні правила в якій- небудь ділянці людської діяльності, зумовлені її сутністю; закони [СУМ, Т. ^І, с. 706]. Весь її [кави] секрет полягає в тому, що мусить бути запарена в кавнику, який пролежав на смітті не менше як десять літ. Такий припис [МЛ, с. 45]. Це трапилося тоді, коли він усвідомив себе чиїмось персонажем - та хай навіть і своїм власним! - бо це знімало з нього необхідність дотримуватися якихось загальноприйнятих законів і приписів, нехтувати композицією, сюжетом, лексикою, думати про читача, про цілість [Воц., с. 142];
слоїк (банка) - Висока посудина із скла, глини, фаянсу і т. ін. майже циліндричної форми з трохи звуженою верхньою частиною; скляна, глиняна або фаянсова банка [СУМ, Т. ІХ, с. 374]. Останнім часом на пиво слід ходити з власними слоїками [Моск., с. 28];
тартак - Лісопильний завод; лісопильня [СУМ, Т. ІХ, с. 41]. Якщо я вже проминув цвинтар, то наступним дороговказом повинен бути тартак на розі колишньої Тихої й Понятовського [Рекр., с. 29];
трунок - 1. Напій. 2. Відвар трав, коренів, лушпиння тощо для різних потреб [СУМ, Т. Х, с. 298]. Я забула назвати напої для наших військових. Усі вони, переховуючись по бункерах та криївках, давно відвикли від десертових трунків [МЛ, с. 62];
ятка - 1. Легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган [СУМ, Т. ХІ, с. 659]. Перед діжкою красувалася збита нашвидкуруч ятка з горою строкатого мотлоху [МЛ, с. 367].
Серед розглянутих слів наявні такі, до яких за мовної політики 30-80-х рр. ХХ ст. було подано замінники: громада - община; припис - правило; слоїк - банка; крім того, лексему слоїк потрак- товано як оказіоналізм [23, 293].
Таким чином, можна констатувати, що майже половина аналізованих лексем не має стилістичних обмежень у СУМ, що свідчить про адаптацію лексики західноукраїнського мовно- літературного варіанта до сучасної мови і неможливість навіть у директивний спосіб усунути питому лексику, яка так чи інакше є відображенням ментальних рис українців.
Що стосується вживання аналізованих лексем на сучасному етапі,