робітня - діал. Майстерня [СУМ, Т. УІІІ, с. 586]. У нього робітня нагорі, до неї підіймаєшся такими дещо карколомними сходами, особливо карколомними після чаю, коли спускаєшся [Таємн., с. 300];

росіл - 2. діал. Бульйон [СУМ, Т. УІІІ, с. 882]. В полуднє їсть легеньку зупку. То може бути курячий росолик або яринова зупка з дрібненькою локшиною [МЛ, с. 230];

фотель - діал. Крісло [СУМ, Т. Х, с. 631]. Він відкоркував пляшку шампана, впав у фотель і пив склянку за склянкою... [ВІОС, с. 10];

холодник - діал. Холодильник [СУМ, Т. ХІ, с. 119]. Звечора я пив зубрівку з пивом, котре знайшов у маленькому холоднику чужої самотньої. Ще там був шматок зацвилого сиру, кілька зубців часнику, якісь консерви, можливо, - що ще може бути в холоднику самотньої [ПЛ, с. 31]. Варто зазначити, що цю лексему кваліфікували в 30-80-х рр. ХХ ст. як «вигадка перекладачів чи окремих письменників» [23, с. 293].

Лексеми з маркуванням рідко (критерій частотності): овоч - 2. рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина [СУМ, Т. У, с. 612]. На таці яких тільки овочів не було: виноград білий, червоний і чорний, банани, ананаси, ківі, помаранчі, мандарини, персики, абрикоси, не кажучи вже про яблука й груші [СУМ, МЛ, с. 59].

Слова, що тлумачаться за моделлю «те саме, що» (свідоме вилучення):

тека - 1. Те саме, що папка. 2. рідко. Те саме, що портфель [СУМ, Т. Х, с. 57]. Кажуть, ніби за тими дверима кожен із нас лежить у своїй персональній течці - зовсім прозорий, з усіма даними, такими необхідними для імперії [Моск., с. 72];

церата - Те саме, що клейонка [СУМ, Т. ХІ, с. 201]. Я сказала «shit», прокралася повз нього під душ і, зусібіч зашторившись цератою, почала всім назло митися [Перверзія, с. 288];

часо'пис - 1. Те саме, що газета. 2. Періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. // Назва будь-якого періодичного видання [СУМ, Т. ХІ, с. 277]. Він [Іздрик] час до часу продавав одну зі своїх картінок, грав на віолончелі і мав досвід роблення часопису «Четвер», до якого писав то вірші, то оповідання з циклу «Остання війна» [Таємн., с. 334].

Зазначимо, що за мовної політики 30-80-рр. лексеми дзиґарі, мапа, обрус, робітня, стрій, холодник, церата, часопис мали вживатися обмежено або не вживатися зовсім. До частини слів було запропоновано замінники: виправа - подорож, мандрівка, похід; мапа - карта; обрус - скатерть, скатертина, робітня - майстерня. Для решти слів замінників не було передбачено. Відсутність слів-замінників О. Демська-Куль- чицька визначає як «ще один зі шляхів нівеляції лексичного складу мови - не через уведення в лексичну систему української мови одиниць, притаманних іншій мові, а їх знищення, як, наприклад, добродій, горішній, долішній, достеменно, часопис» [3, с. 355].

Щодо стилістичних обмежень аналізованої лексики, зафіксованих сучасними лексико - графічними джерелами, то для більшості одиниць маркування, подане у ВТССУМ, залишається тотожним маркуванню у СУМ. Проте в поодиноких випадках наявні певні міграційні процеси з периферії до центру або в межах периферії. Так процес актуалізації засвідчено для одиниць мапа та потяг, ВТССУМ фіксує подані слова без стилістичних обмежень. Переорієнтація маркування на західне наявна для лексем ґратуляція і п'ястук, що фіксувалися в СУМ з позначкою діалектне, а також для іменника опінія (у СУМ ремарка застаріле). Слово робітня, що має в СУМ ремарку діалектне, засвідчено в ВТССУМ з обмеженням застаріле.

Як актуалізовані розглядаємо лексеми аграфа, ґуст і пігулки. Ці слова були відсутні у реєстрі СУМ, але зафіксовані у ВТССУМ без стилістичного обмеження:

аграфа - аграф, ч.р. Коштовна пряжка чи застібка на одязі [ВТССУМ, с. 10]. Він починав нервувати і вже придивлявся,... але тут зауважив на одному з вішаків комплект з невеличким, пришпиленим аграфкою до вилоги фрака, папірцем, на якому прочитав «Для пана Ю. Немирича» [Рекр., с. 35];

ґуст - Психофізична ознака смаку, що її визначають як суб' єктивне відчуття солодкості, викликане 1%-ним розчином сахарози [ВТССУМ, с. 267]. А тоді кожна із Сімох Гостес, обравши собі танцюриста до ґусту, подріботіла його запрошувати [Перверзія, с. 96];

пігулки - Дозована лікарська форма для внутрішнього вживання; кулька, приготовлена з однорідної маси; таблетка, пілюлька [ВТССУМ, с. 948]. Посилаючись на міґрень, вона хотіла чимшвидше дійти до готелю, зажити пігулки і сховатися під ковдру [Перверзія, с. 86].

У реєстрах СУМ і ВТССУМ не зафіксовано також ще декілька лексем західноукраїнського мовно-літературного варіанта (кнайпа, люра, мальовило (мальовидло)), їхнє значення подаємо за словником Л. Ткач «Українська літературна мова на Буковині і кінці ХІХ - на початку ХХ століття»:

кнайпа - 1. Невелика корчма, шинок [УЛМБ, с. 174]. Мешти... Мусите витерти мешти, бо йдемо на візиту до самого пана магістра, а не до кнайпи на пиво [МЛ, с. 49];

люра - бовтанка, рідка юшка, рідка кава [УЛМБ, с. 196]. Авжеж, у ті часи у Львові продавалося чудове болгарське вино «Ведмежа кров». Те, що під цією назвою продається тепер - жахлива люра [ВІОС, с. 217];

мальовило (мальовидло) - розпис,