УДК 811.161.2'367.335 + 821.161.2 І. Франко

Труш О.М.

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ БАГАТОКОМПОНЕНТНІ РЕЧЕННЯ В НАУКОВОМУ МОВЛЕННІ ІВАНА ФРАНКА

Стаття присвячена питанню функціонування складних безсполучникових багатокомпонентних структур у науковому мовленні Івана Франка. Автор визначає основні моделі побудови цього типу речень та її структурні варіанти, простежує довжину та глибину безсполучникових неелементарних конструкцій, аналізує значеннєві відношення між складовими частинами речень.

Ключові слова: безсполучникове багатокомпонентне речення, значеннєві відношення, однорідна безсполучниковість, неоднорідна безсполучниковість.

Статья посвящена вопросу функционирования сложных бессоюзных многокомпонентных структур в научной речи Ивана Франка. Автор определяет основные модели построения этого типа предложений и его структурные варианты, прослеживает длину и глубину бессоюзных неэлементарных конструкций, анализирует смысловые отношения между составными частями предложений.

Ключевые слова: бессоюзное многокомпонентное предложение, смысловые отношения, однородное бессоюзие, неоднородное бессоюзие.

The research is devoted to the problem of functioning of the complex poly-component asyndetically adjoined structures in Ivan Franko's scientific speech. The author distinguishes the principal models of construction of this type of sentences and their structural variants, estimates length and depth of non-elementary asyndetically adjoined constructions, analyzes semantic relations between structural parts of sentences.

Keywords: poly-component asyndetically adjoined sentence, semantic relations, homogeneous asyndetically adjoined sentence, heterogeneous asyndetically adjoined sentence.

Характерною особливістю складних безсполучникових речень є відсутність сполучників, подовжена пауза між предикативними частинами і відповідна інтонація. Завдяки цьому безсполучникові конструкції набувають семантичної своєрідності, тобто здатності одного речення передавати декілька значень, що робить конструкції «значеннєво місткими, такими, що охоплюють різні ознаки виразу думки» [1, с. 26]. Слід зауважити, що поєднання складових частин інтонацією (без сполучників або сполучних засобів) надає безсполучниковим реченням динамічності, експресивності у викладі певних думок, повідомлень, стислості і виразності у вираженні відповідних значень та оформленні думок, що не притаманне сполучниковим структурам.

З усіх складних речень у науковому мовленні Івана Франка безсполучникові багатокомпонентні конструкції становлять усього 2,6 % [див.: додаток 1]. Мету нашої розвідки вбачаємо у виявленні функціонально-семантичної специфіки речень цієї структури в наукових текстах Івана Франка. Частота вживання безсполучникових речень у науковому мовленні І. Франка, порівняно з підрядними поліпредикативними [див. детальніше: 3; 4], підтверджує: цей різновид складних речень не є основним для наукового мовлення письменника. Здебільшого Франко використовує ці конструкції з метою точніше виразити якусь думку, багатогранніше змалювати той чи інший факт, за необхідності «поєднання кількох часткових ситуацій в одну складну, багатопланову картину» [2, c. 324].

Мінімальна довжина речень - три складові частини, максимальна - вісім. Між предикативними частинами встановлюються складніші, порівняно з елементарними структурами, змістові відношення, відповідно до яких можемо виділити декілька груп неелементарних безсполучникових речень: з однорідними, з неоднорідними, з однорідними й неоднорідними водночас компонентами [див.: 6, c. 354; 7, c. 146].

1. Конструкції з однорідною безсполучниковістю. У наукових працях І. Франко використовує такі побудови, у яких предикативні частини перебувають у відношеннях одночасності подій, явищ: Був там і французький республіканізм з його невірою в авторитет державний і церковний, був і російський критицизм з його невірою в суспільний устрій Росії, були й останки козацького автономізму з нехіттю до московської централізації [5, c. 45, 424]; Композиція сього твору не блискуча, епічний тон авторці не дається ще, описи битв досить бліді і конвенціональні, державні справи в її віршах малюються досить наївно і сухо, без поетичної пластики [31, c. 267]; Лихва руйнувала нарід, ліцитації сипалися тисячами, банки розкидали свої павукові сіті, недороди йшли одні за одними, нужда збільшувалася страшенно [41, c. 473]. Ці конструкції здебільшого налічують три компоненти, хоч трапляються й чотири, п'ять і шість.

З метою підкреслення однотипності компонентів, більшої змістової єдності І. Франко вживає спільний другорядний член для обох складових частин: У Лесиній «Русалці» події не мотивовані, соціальних контрастів нема, психологічні конфлікти ледве натякнені невмілою, ще дитячою рукою [31, c. 257]. В тій хвилі у двір в'їжджають сани, гомонять бояри, входить молодий і кличе її до шлюбу [28, c. 83] - три компоненти; Але ж на латинській мові, починаючи від Мінуція Фелікса, повстає ціла величезна література церковна, незалежна від грецької, повстає церковна християнська гімнологія, повстають хроніки зовсім іншого характеру, ніж візантійські; повстають пісні героїчні, секвенції, драми (Гросвіта в XII в.) і т. і., повстають писання наукові! [29, c. 255] - п'ять; В прядильній мануфактурі одні ремісники нічого іншого не роблять, тільки миють вовну, інші сушать її, інші скубуть, інші чешуть, інші прядуть, інші мотають, звивають у клубки і т. п. [45, c. 316] - шість.

Зрідка між предикативними частинами встановлюються значеннєві відношення послідовності подій: Старі, вузько-національні традиції порвані, лірично-естетичні відносини до дійсності пережили свій вік, на черзі стоїть трагічний реалізм [35, с. 104] - три компоненти; «Гриць» - се, очевидно, знайома нам усім пісня «Не ходи, Грицю, на вечорниці»; чотири варіанти сієї пісні гл.: Чубинський, «Труды», V, 429-431; галицький її варіант друкований був ще в 1818 році в календарі «Pielgrzym Iwowski» враз із німецьким перекладом; в р. 1832 вона видрукувана була також в збірнику Вацлава з Олеська, ураз із музикою Ліпінського; в р. 1830 Богдан Залеський видав її свобідний переклад на язик польський п[ід] заголовком «Ukaranie, dumka ukrainska» [27,