відповідники різних типів: 1) віддієслівні іменники зі суфіксом -ач: декантатор - згущувач, дуплікатор - подвоювач, комутатор - перемикач, перфоратор - діркувач, пульверизатор - розпилювач; 2) віддієслівні іменники зі суфіксом -ник: амортизатор - гамівник, дистилятор - перегінник, ексикатор - висушник, декантатор - відстійник, модифікатор - перетвірник; 3) віддієслівні іменники зі суфіксом -чик(-щик): індикатор - покажчик; 4) віддієслівні іменники зі суфіксом -к(а): пульверизатор - прискавка;
складні іменники: амальгаматор - живо- срібник, вентилятор - вітрогон, деклінатор - відхиломір, екскаватор - землекопниця, інклінатор - нахиломір, респіратор - саморятівник;
термінне словосполучення: калоризатор - запальна куля, розжарювальна куля/головка.
Терміни зі суфіксом -атор виявляють чітко виражену тенденцію до зменшення кількості слів зі значенням особи і збільшенням кількості утворень із предметним значенням: прилад, механізм, пристрій, речовина, матеріал, вмістилище [17, с. 67]. Трапляються випадки, коли одному запозиченому терміну відповідає два автохтонні: декантатор (апарат (відстійник, згущувач) для декантації - спосіб розділення розшарованих есенцій та емульсій, що полягає в обмеженому зливанні верхнього рідинного шару [2, с. 281]) - згущувач (апарат для згущування чого-небудь через видалення вологи [2, с. 453]), відстійник (басейн резервуар або спеціальна посудина для очищення рідини відстоюванням [2, с. 181]). Українські відповідники позначають подібні, але не тотожні технічні об' єкти, вони немовби конкретизують значення запозиченого слова з доволі затемненою внутрішньою формою, який важко однозначно замінити тим чи іншим словом.
Незважаючи на прозору семантику українського слова, ним не завжди легко замінити запозичений термін, особливо багатозначний. Наприклад термін перфоратор називає кілька об'єктів: 1) машину для буріння гірських порід; 2) інструмент для свердління отворів у бетонних, кам'яних стінах тощо; 3) апарат для пробивання отворів у стрічці, картці, кінострічці за певною системою; 4) пристрій для запису перев. цифрової інформації на перфокартах і перфострічках [2, с. 939]. Український відповідник діркувач, мабуть, можна застосувати лише для номінації третього апарата, яким дійсно пробивають дірки, невеличкі отвори.
Зрідка вживання терміна іншомовного походження на місці питомого слова з тотожним значенням допомагає уникнути омонімії. Терміни пульверизатор і розпилювач називають той самий прилад для розпилювання рідини або порошку струменем повітря [2, с. 1188]. Крім того, існує омонімний термін розпилювач, який називає особу, фахівця з розпилювання (розрізувати пилкою або напилком на частини дерево, метал тощо [2, с. 1255]). Тому ці слова можемо вважати назвами різних понять. А щодо відповідника прискавка, що він більш характерний для розмовного стилю мовлення, тому його варто відкинути.
Важкий для вимови і розуміння термін ексикатор, який позначає прилад для повільного висушування або зберігання речовин, що легко вбирають вологу з повітря [2, с. 340], можна замінити українським словом висушник, яке має дуже прозору семантику. Воно позначає зневоджувальний засіб, який поглинаючи водяну пару, висушує інші речовини [2, с. 155], а тому може виражати ще одне предметне значення.
Так само українські терміни перегінник і перетвірник можуть замінити іншомовні терміни дистилятор і модифікатор, які позначають прилад, що виконує дію, названу твірною основою. Сумніви виникають лише щодо українського слова гамівник/у(в)гамівник, аналога терміна амортизатор, адже нормативні словники приписують йому значення особи.
Деякі терміни через свою багатозначність не можуть бути взаємозамінними. Український термін покажчик позначає три різні об'єкти: 1) напис або який-небудь знак, що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь; 2) контрольно- вимірювальний прилад; 3) довідник або довідковий перелік список [2, с. 1024]. Запозичений термін індикатор позначає одразу три різні прилади та спец. речовину, при чому жодне з його значень не співпадає зі значенням українського еквівалента. Тому варто залишити дві назви, за якими впродовж тривалого часу закріпились різні значення.
Зрідка пропонують поряд із запозиченими термінами використовувати складні іменники. В деяких випадках доцільно надати перевагу автохтонним термінам. Терміни відхиломір і нахиломір (прилад для вимірювання) мають більш точну семантику порівняно із запозиченими термінами деклінатор і інклінатор. Тому варто вживати українські терміни.
Українського композит вітрогін має емоційно забарвлену семантику, бо його часто вживають для характеристики легковажної людини, тому він не може бути еквівалентом запозиченого терміна вентилятор. Так само складний термін саморятівник не варто використовувати для найменування пристрою, бо останнім часом слово рятівник активно вживають для номінації осіб певної професії.
Словосполуки запальна куля та розжарю- вальна куля/головка мають більш абстрактне значення і не можуть замінити термін калоризатор (частина циліндра внутрішнього згорання, в якій випаровується і запалюється паливо), адже від має більш конкретну семантику і забезпечує економію мовних засобів.
Отже, уникнути запозичень у науково- технічній термінології, як і в літературній мові загалом, неможливо, бо частина з них традиційно функціонує у різних терміносистемах і зрозумілі для більшості користувачів. Зважаючи на велику кількість українських відповідників, які пропонували у різні часи українські термінознавці, не варто їх одразу відкидати, бо вже існує термін іншомовного походження для номінації науково-технічного поняття. У тому разі, коли питомий термін має те саме значення, що й запозичений, його варто закріпити як єдиний нормативний варіант або як синонім поряд із терміном іншомовного походження. Якщо запропоновані паралельні назви, насправді, мають значні відмінності у значенні, їх варто вважати різними термінами. Національна технічна термінологія повинна увібрати в себе і світові надбання певної науки (терміносистему), залишаючись національно самобутньою [7, с. 75].
ЛІТЕРАТУРА
Байбакова І., Буракова О., Задорожний