лексем побутує в поетичному мовленні Володимира Сосюри з сучасним українським літературним наголосом. Проведене дослідження підтверджує закріплення сучасних акцентних норм у поетичному мовленні та обґрунтовує закономірності становлення і розвитку системи наголошування сучасної української літературної мови. Варіантний наголос найчастіше зумовлений чинниками стилістичного характеру, а саме: впливом місцевих традицій щодо двомовного слововжитку, низкою професіоналізмів, наголошування яких відповідає мовній специфіці регіону, а також особливостями ритмомелодики вірша, що стає визначальним при виборі відповідної акцентуації.
Дослідивши якісні показники наголошування іменників, слід зауважити, що у своїй версифікаційній практиці Володимир Сосюра використовує більше 585 іменників. Найуживаніші з них - це лексеми чоловічого (близько 219) і жіночого роду (приблизно 201). Іменники середнього роду і ріигаїіа ІапШш реєструються значно рідше (відповідно 112 і 14). Наведені кількісні показники фіксування слів одного з найбільш продуктивних морфологічних розрядів є приблизними, оскільки до підрахунку беруться початкові форми тих іменників, які, уживаючись у відмінково-числових формах, можуть складати акцентні типи.
Результати дослідження дають додаткові відомості про своєрідність функціонування наголосу в поетичному мовленні; особливості співіснування та конкурування в ньому акцентних варіантів різного походження (як внут- рішньосистемного, так і зумовленого мовленнєвою індивідуальністю автора або ж поведінкою наголосу як конструктора ритмічної організації вірша та засобу стилістичного маркування слів); відбивають механізми формування норми літературного наголошення як процесу кодифікації варіантів або ж вибору з-поміж варіантів. У перспективі - вивчення специфіки поетичного наголошування дієслова, прикметника і прислівника. Цей аналіз буде корисним для теоретичних висновків щодо природи наголосу та його поведінки у сфері поетичного мовлення, для практичного використання результатів при укладанні нових орфоепічних словників української мови або для видання словника мови Володимира Сосюри (адже популярність цього поета ХХ ст. - беззаперечна) і стане невичерпним джерелом вивчення еволюції акцентної норми сучасної української літературної мови.
ЛІТЕРАТУРА
Веселовська З.М. Особливості наголосу іменників в українській літературній мові (кінець XVIII - ХХ ст.) // Мовознавство. - 1971. - № 3. - С. 21-31.
Веселовська З.М. Особливості наголосу прикметників в українській літературній мові (на матеріалі поетичної мови к. XVIII - XX ст.) // Мовознавство. - 1972. - № 5. - С. 56-61.
Винницький В.М. Українська акцентна система: становлення, розвиток. - Львів: Бібльос, 2002. - 578 с.
Зинякова А.А. Наголошування іменників в «Енеїді» І. Котляревського: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - К., 1997. - 23 с.
Скляренко В.Г. Авторські наголоси у творах Т. Г. Шевченка // Культура слова. - К.: Наук. думка, 1989, вип. 37. - С. 22-25.
Скляренко В.Г. Слова з двома наголосами в поетичних творах Лесі Українки // Культура слова. - Київ: Наук. думка, 1991, вип. 40. - С. 32-35.
Сосюра В. Твори: У 10-ти томах. - К.: Дніпро, 1970-1972.
УКРАЇНСЬКА НЕОЛОГІЯ: ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
У статті йдеться про здобутки української неології, становлення її наукового апарату, з'ясовується історія вивчення її концептуальних одиниць, диференційованих передовсім як загальномовні та індивідуально-авторські новотвори, окреслено перспективи розвитку молодої лінгвістичної царини. Узагальнено традиційні та нетрадиційні підходи до типології неологізмів.
Ключові слова: неологія, концептуальні одиниці, неологізм.
В статье идет речь о достижениях украинской неологии, становление ее научного аппарата, выясняется история изучения ее концептуальных единиц, дифференцированных прежде всего как общеязыковые и индивидуально- авторские новообразования, определены перспективы развития молодой лингвистической области. Обобщены традиционные и нетрадиционные подходы к типологии неологизмов.
Ключевые слова: неология, концептуальные единицы, неологизм.
The article deals with the Ukrainian neology achievements, formation of its scientific device, the history of study its conceptual units is found out. These units are determined as common language and individual - author's new formations, prospect of development of young linguistic branch is defined.Here are also given the newest tendencies in the realm of neology.