Загалом засоби вираження дієслівних грамем у сучасних українській та російській мовах являють собою сукупність функціонально диференційованих синтетичних та аналітичних одиниць, у якій синтетичним одиницям належить провідна роль, оскільки вони переважають у формотворенні непредикативних категорій, є засобами репрезентації ядерних грамем предикативних категорій. Аналітичні формомоделі утворюють периферію дієслівного формотворення в сучасних українській та російській мовах. Таке співвідношення виявів синтетизму та аналітизму в дієслівних категоріях обох досліджуваних мов репрезентує системи зі стійкими структурно-типологічними властивостями.

Проведений аналіз свідчить про те, що еволюційні зміни в морфологічних системах синтетичних української і російської мов не підпорядковуються дії певної однолінійної тенденції: від синтетизму до аналітизму або від аналітизму до синтетизму. В еволюції морфо - логічних систем загалом спостерігаються як синтетизаційні, так і аналітизаційні зміни. Виявлені зміни здебільшого супроводжують еволюційну реструктуризацію семантики певних морфологічних категорій.

Хоч на еволюційно-типологічні зміни в українській та російській мовах справляють вплив як синтетизаційна, так і аналітизаційна тенденції, в їх дії виявляється певна ієрархія.

Активізація аналітизаційної тенденції залежить від креативної активності і можливостей синтетичних або синтетизованих засобів. Якщо синтетизаційна тенденція супроводжує семантичну еволюцію морфологічної системи, спираючись на різнорівневі мовні ресурси і механізми, то аналітизаційна тенденція відіграє в цій еволюції допоміжну, компенсаційну роль, сприяючи заповненню тих лакун у категорійних парадигмах або парадигмах окремих лексем, на які не поширюється синтетичне формотворення. Отже, аналітизаційна тенденція виявляє свою дію там, де залишаються вільні від синтетичного формотворення позиції. Таким чином, дві еволюційно-типологічні тенденції не протидіють одна одній, а закріплюються переважно за різними сферами.

Провідна роль синтетизаційної тенденції визначається не тільки тим, що від неї залежать вияви аналітизаційної тенденції, а й тим, що елементарні грамеми, які утворюють ядро морфологічних категорій мають синтетичне вираження або набувають його. За допомогою аналітичних формомоделей виражаються переважно периферійні грамеми, існування яких, з одного боку, підтримується наявністю елементарних грамем і, з іншого боку, на відміну від елементарних, не має облігаторного характеру для семантичної структури категорії.

Еволюційно-типологічне дослідження формотворення української і російської мов з' ясовує характер співіснування синтетичних та аналітичних одиниць тільки на одному з рівнів мовної системи. Оскільки синтетизм та аналітизм мають різнорівневі вияви, а еволюційно-типологічні зміни на одному рівні здійснюються за рахунок не лише внутрішньорівневих ресурсів, а й ресурсів інших рівнів, то для розв' язання проблеми типологічної еволюції всієї мовної системи може бути перспективним аналіз синтетичних та аналітичних номінативних одиниць дериваційної та синтаксичної підсистем.

ЛІТЕРАТУРА

Акимова Г.Н. Новое в синтаксисе современного русского языка. - М.: Высшая школа, 1990. - 168 с.

Аналитические конструкции в языках различных типов. - М.; Л.: Наука, 1965. - 339 с.

Баклушин А.В. Аналитичность в системе и в тексте. - Иркутск: Изд-во Иркутск. ун-та, 1989. - 184 с.

Бичакджян Б.Х. Эволюция языка: развитие в свете теории Дарвина // Вопр. языкознания. - 1992. - № 2. - С. 123-134.

Васильева-Шведе О.К. Об аналитическом формообразовании (на материале пиринейско-романских языков) // Philologica. Исследования по языку и литературе. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. - С. 130-138.

Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове). - 2-е изд. - М.: Высшая школа, 1972. - 614 с.

Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. - К.: Наукова думка, 1980. - 286 с.

Вихованець І.Р. Система відмінків української мови.- К.: Наукова думка, 1987.- 231 с.

Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті.- К.: Наукова думка, 1988. - 256 с.

Вихованець І.Р. Аналітизм // Українська мова. Енциклопедія. - К.: Укр. енциклопедія, 2000. - С. 23.

Вихованець І.Р. Синтетизм // Українська мова. Енциклопедія. - К.: Укр. енциклопедія, 2000. - С. 550-551.

Гак В.Г. Аналітизм // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - С. 31.

Гак В.Г. Синтетизм // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - С. 451.

Гак В.Г. Типология аналитических форм глагола в славянских языках (Иррадиация и конкатенация) // Вопр. языкознания. - 1997. - № 2. - С. 47-58.

Гловинская М.Я. Изменения в морфологии и синтаксисе // Najnowcze dziejc j^zykow slojwianskich: Русский язык / Red. naukowy Ewgenii Sirjaew. - Uniwersitet Opolski - Instytut Filologii Polskiej. - Opole, 1997. - C. 203-232.

Городенська К.Г. Співвідношення синтетичних й аналітичних форм у контексті дієслівної деривації // Система і структура східнослов'янських мов: Міжкаф. зб. наук. праць. - Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 1999. - С. 10-13.

Граматика на съвременния български книжовен език: В 3 т. - София: Издателство на Българскита академия науките, 1983. - Т. 2: Морфология. - 511 с.

Гумецька Л.Л. Вторинні прийменники і їх синтаксичні функції в українських грамотах XIV-XV ст. // Дослідження і матеріали з української мови. - К.: Вид-во АН УССР, 1961. - С. 42-51.

Динамика структуры современного русского языка. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. - 135 с.

Дубова О.А. Типологічна еволюція морфологічних систем української і російської мов: Монографія. - К.: Вид центр КНЛУ, 2002. - 302 с.

Дубова О.А. Синтетизм та аналітизм: поняття і терміни // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія: Філологія. - 2001.- Т. 4, № 1. - С. 99-110.

Дуриданов И. Към проблемата за развоя на българския език от синтетизъм към аналитизъм / И. Дуриданов // Годишник на Софийския университет.