УДК 811.161.2'371 + 811.162.1'371

Дегтярьова Н.І.

СЕМАНТИЧНІ АСПЕКТИ КОНЦЕПТІВ КУЛЬТУРА ТА KULTURA В СУЧАСНОМУ МАС-МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ

(на матеріалі українських і польських газет)

У статті подається спроба аналізу особливостей семантичних потенціалів концептів культура (укр.) і kultura (польськ.), які функціонують у сучасному україномовному та польськомовному мас-медійних дискурсах. Автор виділяє п'ять семантичних аспектів «розвиток», «занепад», «підтримка», «взаємодія», «пізнання» як в українському, так і в польському концептах. У кожному з аспектів розглянуто основні семантичні розділи. Особливу увагу зосереджено на дослідженні і зіставленні концептуальних ознак у семантичних розділах.

Ключові слова: концепт, дискурс, концептуальна ознака, когнітивна лінгвістика.

В статье подается попытка анализа особенностей семантических потенциалов концептов культура (укр.) и kultura (польск.), которые функционируют в современном украиноязычном и польскоязычном масс-медийных дискурсах. Автор выделяет пять семантических аспектов: «развитие», «упадок», «поддержка», «взаимодействие», «познание» как в украинском, так и в польском концептах. В каждом из аспектов рассмотрены основные семантические разделы. Особенное внимание уделяется исследованию и сопоставлению концептуальных признаков в семантических разделах.

Ключевые слова: концепт, дискурс, концептуальный признак, когнитивная лингвистика.

The article represents the attempt to analyze semantic peculiarities of the concepts культура (ukr.) and kultura (pol.), which are used in modern Ukrainian and Polish massmedia texts. The author investigates five semantic aspects «development», «decrease», «support», «integration», «cognition» in the structure of both concepts. Each aspect contents semantic categories. The special attention is devoted to conceptual features of semantic categories.

Keywords: concept, discourse, conceptual feature, cognitive linguistics.

Питання вивчення концептів належить до одного з найбільш актуальних у сучасній лінгвістиці, розвідки в цій сфері проведено багатьма дослідниками-когнітивістами, зокрема А. Веж- бицькою [2], В.З. Дем'янковим [5], О.С. Кубря- ковою [10], Дж. Лакоффом [12], Ю.С. Степа- новим [18], Н.К. Рябцевою [17], Ч. Філлмо- ром [19] та ін. На сьогодні виокремилось декілька напрямів дослідження, у яких розглядають поняття концепту і методи його дослідження під різними кутами зору. Ми поділяємо думку тих дослідників, які визначають концепт як «вербалізований смисл» та вбачають у ньому багатомірне ментальне утворення, в якому виокремлюються образно-перцептивна, понятійна і ціннісна сторони [3, с. 7; 7, с. 73; 9, с. 110]. Як зауважує С.Є. Нікітіна [13], експлікація концепту повинна дати якомога повне знання про поняття, що існує у свідомості носіїв культури, - знання, виражене в певних мовних стереотипах, якими можуть бути як слова, так і словосполуки-фразеологізми.

Концепт розуміємо як втілення ментальних і психологічних ресурсів людської свідомості, оперативну змістову одиницю пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи мови та мовної картини світу, що відображена в людській психіці [11, с. 90-93]. Концепт не є статичним поняттям, він мислиться в його потенційній динаміці, в контексті можливих інтелектуальних дій з ним [6, с. 148]. На сьогоднішній день в рамках цього підходу здійснено ряд досліджень, основаних на вивченні значного корпусу концептів, зокрема, таких як здоров'я, сумління, совість, вчинок [15; 16; 17] дружба, свобода [1] любовь, счастье [4], память [10] та ін. Концептуальна система перебуває в постійному становленні й конструюванні. Серед концептів, які змінюють своє змістове наповнення під впливом суспільно-політичних ідей, історичних подій та інших важливих чинників є концепти соціальної сфери, до яких належать культура і kultura, які посідають вагоме місце у світосприйнятті носіїв польської та української мов. Визначення семантичних особливостей функціонуванння цих концептів є одним із етапів реконструкції концептуальної картини світу поляків і українців.

Метою дослідження є вивчення та зіставлення семантичних аспектів концептів культура і kultura, типових для українського і польського мас-медійних дискурсів. Об'єктом виступають семантичні аспекти концептів культура і kultura, а предметом - семантико-прагматичні особливості функціонування аналізованих концептів у мас-медійному дискурсі української та польської мов. Матеріалом вивчення слугувала вибірка фрагментів публіцистичних текстів, в яких експліковано концепти культура і kultura; зокрема, для аналізу взято такі видання: «Львівська газета» (ЛГ), «Дзеркало тижня» (ДТ), «День» (Д), «Кримська світлиця» (КС), «Українська правда» (УП), «Голос України» (ГУ), «Україна молода» (УМ), «Незалежний культурологічний часопис «Ї» («Ї»), «Час і події» (ЧіП), «Урядовий кур'єр» (УК) «Dziennik» (Dz), «Polityka» (P), «Gazeta Wyborcza» (GW), «Rzeczpospolita» (Rz), «Wprost» (W) за період 2000-2008 рр.

Дотримуючись поглядів на концепт як на багаторівневе утворення [19] та спираючись на практику традиційної та прототипової семантики [2], зазначимо, що концепт есплікується через встановлення його концептуальних ознак, які є конститутивними елементами будь-якого концепту. Культура є багатогранним концептом, який корелює з різними пластами соціального досвіду людей. У повсякденному вживанні, у свідомості звичайних носіїв мови поняття «культура» переважно асоціюється з чемністю, освіченістю або зі сферою функціонування соціокультурних інститутів ідеології, моралі, релігії, мистецтва. У широкому розумінні культурою вважають усе, що має людина чи група людей не від природи, а вже від власного розуму й власної творчості як у сфері матеріальній, так і духовній, у сфері громадського життя, звичаїв та побуту. Культура охоплює декілька семантичних сфер: «культура як явище суспільного життя», «культура як індивідуальний розвиток», «культура як рівень досконалості». Наше дослідження базується на розгляді першої семантичної сфери.

У результаті вивчення мовного матеріалу українських та польських текстів виділяємо п'ять основних семантичних аспектів (СА), в яких функціонують концепти культура і kultura в мас- медійному дискурсі. У кожному з СА виділяємо