СА «розвиток» виокремлюємо на основі домінанти розвиток, у якій втілено ідеї закономірних змін, переходу із одного стану в інший, поступового прогресу, виникнення нових форм. Залежно від концептуальних ознак, які набуває концепт культура в цьому СА виділяємо такі СР: «культура - формувач» і «культура - формант».

У СР «культура - формувач» культура концептуалізується як суб'єкт продукування поступового розвитку в соціальній сфері, який розвивається, формує сам себе без стороннього втручання з боку суспільства. Підкреслюється природне походження культури, її здатність до самовдосконалення, саморозвитку. В українських ЗМІ для передачі діяльнісного характеру використовують, зокрема, такі предикати: стимулює, формує, розвивається, функціонує і т.п. Наприклад: Культура стимулює проактив- ність і незалежність громадян («Ї» - 2000. - № 19). Семантична роль концепту kultura як виконавця дії присутня і в польській мові: Nasze odkrycie podkresla, ze ludzka kultura nie powstala de novo (GW - 03.01.2003). Культура в ролі агенса діяльності набуває рис персоніфікації. Kultura warunkuje ludzi, ale przeciez nie modeluje ich ostatecznie (Rz - 20.10.2001). Абстрактні концепти мають здатність осмислюватися за допомогою більш конкретного знання, втілюючись у когнітивних метафорах. Для представлення СР «культура - формувач» у мові українських і польських ЗМІ використовується когнітивна метафора «культура - рослина»: Тільки такий підхід ... призведе до .... розквіту традиційної і сучасної культури (ДТ - 2007. - № 6). Kultury narodowe przezywajq rozkwit, jesli otwierajq siq na inne (P - 12.02.2000).

«Культура - формант». Культура реалізується в мас-медійному дискурсі як об'єкт формування. Ідея виникнення, формування, становлення пов'язана з розвитком суспільних відносин і абсолютно відповідає семантичному наповненню концептуальної сфери культура. Однією з найбільш актуальних ознак для семантики культура є ознака «цінність». Вона передає аксіоматичну характеристику культури як загальнолюдського надбання. Агенсом, креато- ром дій над культурою виступають люди, суспільство або певний артефакт: Інтелектуали, люди, які творять культуру (ЛГ - 03.11.2005); є проекти, які рухають культуру далі (ЛГ - 14.06.2006). Відмінною рисою функціонування концепту kultura в польських ЗМІ є те, що виконавцем дій виступає у більшості випадків конкретний етнос, влада, митці, наприклад: We Francji natomiast przypisuje siq wtasnie wladzom krajowym istotnq rolq w ochronie i rozwoju kultury narodowej (P - 2000. - №3).

СА «занепад» містить опозитивні СА «розвиток» концептуальні ознаки й СА «розвиток» і «занепад» є конверсивами, знаходяться в антонімічних контрадикторних відносинах, адже вони задають різну концептуальну інтерпретацію такої ознаки концепту культура як революційність». До другого СА відносимо такі СР: «культура - мішень», «культура - криза».

«Культура - мішень». У мас-медійному дискурсі концепт культура мислиться як мішень цілеспрямованого або незапланованого руйнування, як об'єкт, розвиткові якого загрожують. Ці загрози маніфестуються шляхом прямого вказування на небажання, перепони на шляху розвитку культури як сфери суспільного життя: А в нас, так виглядає, не хочуть щоб культура розвивалася (ЛГ - 20.03.2007).

Для привернення уваги до проблем у соціальній сфері культури в мові ЗМІ використовують віддієслівні іменники нищення, руйнування, погром, які несуть негативну семантику. Акцентується увага на нищенні саме конкретної (української, нашої) культури, а не надбань усього людства. Реалізатором руйнівних дій може виступати суспільство в цілому або ж нищення приписується конкретному ініціатору дії: Знищуючи культуру столиці, команда Л. Черновецького перетворює Київ на Лас-Вегас із його ігорними домами (ЛГ - 09.07.2007). Ініціатор-руйнівник може залишатись поза розглядом: ... культуру нашого народу нищили свідомо і цілеспрямовано (УМ - 26.10.2007). У ролі агенса руйнівної діяльності може виступати іменник з нечіткою семантикою: Українська влада давно і послідовно знищує національну культуру (ДТ - 2007. - № 44). З метою виділення, підкреслення наявності проблем у досліджуваній сфері лексема культура виступає в складі когнітивної метафори: Зараз культура в Україні дійсно стоїть на межі знищення (КС - 07.12.2007).

Отже, концепт культура в ролі мішені є продуктивним засобом створення песимістичної картини занепаду суспільних цінностей та надбань в українській пресі.

У польських ЗМІ тему деградації культури обговорюють значно обережніше, апелюючи в більшості випадків до історичних подій, а не до сучасності, семантика свідомого нищення, як правило, відсутня. Fatalna kondycja wspolczesnej kultury ludowej to w duzej mierze efekt polityki PRL-u (GW - 07.03.2008). Відмінною рисою є підкреслення деформації самобутності культури через надмірний вплив інших держав, як результат, наголошується на важливості збереження самоідентичності: Dokumentacja strat kultury prowadzona pod okupacjq i kontynuowana do 1950 r. (W - 2004. - № 49). Поширеним прийомом опису стану занепаду в польських газетних текстах є використання економічної термінології, оперування статистичним показниками: Kultura jest dzis w stanie bankructwa (Dz - 16.11.2005).

«Культура - криза». Концепт культура інтерпретується в мас-медійному дискурсі як об'єкт, який знаходиться у кризі свого розвитку, у складному становищі, наголошується на припиненні розвитку культури: А може, криза - це генетично запрограмована ознака культури, її внутрішній голос («Ї» - 2007. - № 46). Окрім іменника криза, який продукує безліч контекстів, інтерпретуючи смисл занепаду, вживаються лексеми деформація, злам, занепад.

У польських ЗМІ питання кризового стану культури обговорюється досить обережно, висвітлюється занепад тільки в окремих сферах, порівнюється ситуація з сусідніми державами: W Czechach byio nawet drastyczniej ... kultura wsi rozmyla sig w piwiarniach maiych miasteczek. Kultury ludowej juz nie