3. СА «підтримка» будемо розглядати з позиції трьох СР: «культура - підзахисний», «культура - об' єкт реставрації», «культура - об'єкт інвестування».

«Культура - підзахисний». Культура вербалізується в обох мовах як об' єкт, який потребує захисту: Мову і культуру не треба захищати. Треба створювати умови для їхнього розвитку (Д - 18.03.2000). У ЗМІ робиться заклик до рятування, збереження, підтримки культури, імпліцитно наголошується на її кризовості: We Francji natomiast przypisuje siq wiasnie wiadzom krajowym istotnq rolq w ochronie i rozwoju kultury narodowej (P - 15.01.2000). Підтримка може розумітися як матеріальні асигнування, допомога спонсорів, благодійність, меценатство задля збереження унікальності культури певного етносу. Підтримка культури приватними особами вважається почесною і викликає пошану в суспільстві («Ї» - 2000. - №19). Наголошення на потребі в діяльності, спрямованій на порятунок культури есплікується за допомогою модального прислівника необхідно: є розуміння того, що культуру необхідно підтримувати (ЧіП. - 2008. - № 4).

Концепт культура може розглядатися як цінна річ, з якою треба поводитись обережно, зміцнювати, шанувати: Гуцули в цьому, звісно, молодці - низький їм уклін за те, що так шанують і бережуть свої традиції та свою самобутню яскраву культуру (ДТ - 2007. - № 44). У польському медіа дискурсі підтримка мислиться як фінансування з боку державного правління, спонсорів, про неї говорять оперуючи економічними термінами: Podtrzymywanie tzw. kultury dotacjami z pieniqdzy publicznych (W - 2002. - № 39).

«Культура - об'єкт реставрування». У цьому СР відбувається інтерпретація концепту культура як об'єкту відродження. Семантичний потенціал концептів культура і kultura містить ознаку «поновлення процесів, цінностей у суспільстві», яка спирається на ознаку попередньої руйнівної діяльності, тобто відродження - це поновлення того, що було зруйноване. Концептуальний відтінок «відродження» використовується для опису ситуацій, в яких культура має ще одну додаткову ознаку «етнічна належність», наприклад: Церква може молитися про національне відродження, поширення української мови і культури (ДТ - 2007. - № 23). У польських медіа увага привертається до практичних проблем функціонування культури, використання ідеї відновлення відноситься здебільшого до подій минулого: wiara w odrodzenie kultury zagrozonej przez faszyzm i militaryzm (GW - 14.11.2003).

В україномовному мас-медійному дискурсі тема відродження охоплює, окрім концепту культура, багато інших концептів, які корелюють між собою, утворюючи сферу «духовність». Зокрема, це концепти мова, нація, національна ідентичність та ін. Наприклад: ... створення системи освіти, яка дала б змогу відродити мову, культуру, повернути повагу кримського суспільства до татар (ГУ - 1.11.2007). Концептуальна ознака «порятунок» входить до СА «розвиток», формуючи поняття перешкоди на шляху розвитку. Вона генерує в собі ідею попереднього руйнування, але на відміну від ознаки «відродження», до її семантики входить елемент негайності прийняття рішень, заклику до дій, що є характерним для мови ЗМІ: врятування культури від свавілля чиновників (УМ - 15.11.2007); akcja ratowania kultury w regionach (GW - 02.08.2005) та ін.

3.3. «Культура - об'єкт інвестування». Розвиток культури безпосередньо пов'язаний з матеріальними витратами. Культура є соціальним складником, який потребує грошового забезпечення і метафоризується як вмістилище, сфера вкладання інвестицій, має яскраво виражену семантику економічного підрахунку, яка передається за допомогою предикатів фінансується, видатки на культуру, асигнування на культуру та ін. Концепт культура може виступати в ролі дестинативу, тобто цілі, призначення дії: скільки коштів закладено в бюджеті - 2008 на розвиток культури (ЧіП - 2008. - № 4). Актуальними контекстами для українського концепту культура слугують частини мови з семантикою браку, малої кількості: ... скорочення бюджетних видатків на культуру («Ї» - 2000. - № 19).

У польському інформаційному просторі ефективність функціонування культури та її розвиток оцінюються цілком матеріальними (подекуди навіть статистичними) показниками: dodatkowe fundusze na kulturз (GW - 19.01.2007). Поодинокими є зауваження щодо скрутного матеріального положення культури. Особливістю польської преси є підкреслення сфери культури як такої, в яку варто і можна вкладати гроші: Boom inwestycyjny w kulturze (GW - 31.05.2005).

4. До СА «взаємодія» відносимо два СР: «культура - обмін» і «культура - боротьба».

СР «культура - обмін». Ідеї взаємодії етносів, глобалізації, інтеграції в економічному і політичному планах впливають на формування нових семантичних спрямувань у концептосфері культура. Плідними для вербалізації нових тенденцій виявились концептуальні метафори, які активно функціонують у мас-медійному дискурсі. Наприклад, культури можуть стикатись, переплітатись, вступати у симбіоз, вести діалог, вступати в конфронтацію. Культуру тут репрезентовано як об'єкт взаємодії двох або більше етносів. Під взаємодією слід розуміти обмін досвідом представниками різних етнічних груп.

Культура і kultura виступають як річ / товар, який можна експортувати, імпортувати, запозичувати, наприклад: Відповідальні урядовці елементарно не розуміли, що то взагалі таке - експорт культури (ЧіП - 2007. - № 18). Ця семантична сфера передається в мові когнітив- ною метафорою «культура - товар», на кшталт: експорт зерна.

Обмін досвідом може привести до експансії чужої культури, послаблення уваги до своєї: ... треба обмежувати вплив чужих культур, передусім російської (Д - 23.11.2000). Тема взаємодії є однією з ключових, що обговорюються в польській пресі під кутом зору проблем глобалізації, втраті національної унікальності багатьох давніх культур. Ekspansja kultury