«Культура - боротьба» Протистояння суперечних моделей поведінки, людських інтересів та цінностей, сформованих двома різними етнічними групами, може бути експліковано через словосполучення боротьба культур, конфлікт культур, zderzenie, konflikt, wplyw kultur. Засилля мілітаристської лексики в газетних текстах було традиційним і досить продуктивним метафоричним засобом у радянській пресі. Воєнна лексика пронизувала всі види мас-медійних текстів того часу, від виступів головних посадових осіб держави до публікацій на суспільно-побутові теми. У сучасній мові ЗМІ відбулася трансформація мілітаристської тематики, зокрема в концептуальній сфері культура. Боротьба культур точиться в ідеальному світі, бо зовні ніби не пов'язана ні з економікою, ні з життєвим рівнем (ЛГ - 18.06.2007). Tak wyglqda zderzenie kultury niemieckiej z polskq (W - 2005. - № 44). Культура може виступати у семантичній ролі «учасник бойових подій», на кшталт: «прориви нашої армії»: Усі прориви української культури в європейській простір здійснювались і здійснюються в цілковито партизанській спосіб (ЧіП - 2007. - № 18).

5. СА «пізнання» реалізується в чотирьох СР: «культура - об'єкт вивчення», «культура - об'єкт інтересу»,«культура - об'єкт знайомства», «культура - експонат».

СР «пізнання культури» має деяку відмінність від інших сфер. Концепти культура і kultura розуміються не тільки як суспільне явище (власне ця ознака у даній семантичній сфері відходить на другий план), а як сукупність певних знань, відомостей і логічною є сполучуваність лексеми культура з предикатами розуміти, знати, пізнавати та лексеми kultura з poznawac, zrozumiec та ін. Проте пізнати народну культуру й історію, яку ще називають «історією мовчазної більшості», завжди важко (ЛГ - 01.07.2005). Віддієслівні іменники, які сполучаються з лексемою культура носять процесуальний відтінок: пізнання, розуміння, розширення знань, опановування культурою: fundowania ... stypendiow dla miodych arty stow z Europy Wschodniej, ktorzy przyjezdzaliby poznawac polskq kultury (GW - 18.07.2002).

«Культура - об'єкт інтересу» Предикат цікавитися належить до емоційно-перцептивної сфери, це вказує на те, що концепт культура може бути пов' язаний з емоційним станом людини: ...гостинно відчинив свої двері для тих, хто цікавиться культурою свого народу (ДТ - 2007. - №42). У польськомовній пресі kultura як об'єкт інтересу також є активним СР для формування ситуацій сприйняття і пізнання: Zainteresowanie kulturq deklaruje 40 proc. polakow (GW - 08.04.2005).

Окрім зацікавленості культура може викликати й інше ставлення, наприклад байдужості, що характерно для контекстів в українських мас- медіа. Демонструється ця дихотомія у пресі за допомогою предикатів із різною семантикою, з одного боку, культуру ігнорують, із другого - про культуру піклуються: ... цинічне ставлення до духовного, ігнорування національної культури (ДТ - 2007. - № 44). Українська політична нація не може не піклуватися про збереження та пріоритетний розвиток культури (Д - 18.03.2000). У польських ЗМІ на передній план висунуто ідею шанування: Mamy nie tylko prawo, ale i obowiqzek domagac siq poszanowania naszej kultury (Rz - 20.10.2001).

«Культура - об'єкт знайомства». Сучасні цінності як у польській, так і в українській концептосферах зосереджені на проблемах інтеграції, засвоєння досвіду управління та економічного регулювання інших країн. Сфера культури також не залишається поза розглядом у ЗМІ, де неодноразово наголошується на потребі ознайомлення з іншою культурою та демонстрування своєї. Саме розвиток відносин, знайомство з чужою культурою і розуміння інаковості одне одного є першочерговим (Д - 23.11.2000). У польських текстах тема ознайомлення з іншою культурою є менш виразною. Межі СР «культура - об'єкт інтересу», «культура - об'єкт знайомства» і «культура - експонат» є розмитими з потенційною можливістю «зсуву» в бік останнього. Наголошення на пізнанні власної культури, її здобутків та переваг, неприйняття процесів глобального злиття культур є провідними питаннями для обговорення в польській пресі. Nastqpi podporzqdkowanie wiadzy swiato- wych korporacji, co nie musi oznaczac globalnej homogenizacji kultur (P - 05.02.2000).

5.4. «Культура - експонат». У межах СА «взаємодія» культура мислитись як експонат, який треба виставляти, представляти, демонструвати і має концептуальний зміст «система задекларованих норм, цінностей у певному суспільстві». Українська держава досі просто не помічала можливостей виставити культуру як ось таку (КС - 06.04.2007). Виставляти на показ можна і конкретну сферу розвитку культури: політичну культуру, культуру управління та ін. Продуктивними є контексти, в яких підкреслюються демонстрування вихованості, освіченості людей, як певного роду здобутку: Це добрі готелі, ресторани, гіди, автостоянки і навіть добрі посмішки наших громадян, які показують свою культуру (ЛГ - 07.08.2006).

Популяризація культури є однією з провідних концепцій політики західноєвропейських країн, підтвердження цьому можна знайти в сполучуваності kultura з предикатами promowac, przedstawiac, popularyzowac, віддієслівними іменниками - prezentacja, promocja: Czy przez zabawq moznapopularyzowac kultury j^zyka? (Rz - 24.11.2001). Тема популяризації розкривається в статтях-описах міжнародних програм, виставок, форумів, присвячених проблемам самобутності, унікальності та багатого історичного досвіду польської культури.

Отже, в результаті проведеного дослідження встановлено, що основні семантичні потенціали концептів культура і kultura можуть розглядатися з позиції п'ятьох СА: «розвиток», «занепад», «підтримка», «взаємодія», «пізнання». Аналіз СР кожного з аспектів виявив неоднорідність у функціонуванні концептів культура і